Два роки після екокатастрофи. Що насправді відбувається на місці Каховського водосховища

Що зараз на місці Каховського водосховища

Дно колишнього Каховського водосховища заполонили сіянці верби. За два роки вони уже сягають понад 5 метрів заввишки.

"Ми досліджували водосховище у різних місцях: в Херсонській і Запорізькій областях, на правому і лівому берегах. Спочатку думали, що там піде опустелювання, а насправді почала дуже швидко рости верба, бо вона якраз дала насіння у цей час. Вже восени першого року пагони сягали до 2 метрів", - розповів у коментарі РБК-Україна академік НАН, еколог та геоботанік Яків Дідух.

Верба на цих ділянках росте аномально швидко, оскільки там мули, а також знесені ґрунти з поживними речовинами. 

"Деревця розвиваються дуже інтенсивно, вже починають галузитись і навіть цвісти, хоч як правило верба зацвітає на 5-й рік. Тут росте не наша природна біла верба, а гібрид між білою і занесеною, яку ще називають ламкою. Цей вид дуже агресивний. Зараз там вже великі насадження. Якщо вони будуть далі розвиватися, то через 10-20 років сформуються типові заплавні вербові ліси", - додає науковець.

Також він зазначає, що поряд із вербою ще висіялась тополя, вона теж швидкоростуча.

Яків Дідух (у центрі) під час експедиції на Каховське водосховище (фото надав Яків Дідух)

"Для лісників такі ліси малоцінні, бо з них не можна отримати деревини. А для екологів - це дуже цінні насадження. У таких лісах живе до 60 видів птахів - більше, ніж у будь-яких інших лісових екосистемах. Також там багато комах. І якби отакі ліси сформувалися, то це був би найбільший вербовий ліс в Європі. Такі в ЄС перебувають під охороною", - каже Дідух.

Вербові ліси відіграють велику кліматичну роль, оскільки транспірують вологу. Також верба очищує ґрунт від важких металів, вона важлива для ґрунтотворних процесів і, крім того, стримує повені.

"На дні водосховища місцями ще є "водне дзеркало", відповідно там верба не росте. Біля води сформувалися так звані болотні угруповання, де росте очерет, осоки, болотне високотрав'я. Також верба не росте на сипучих пісках і на південній частині, де багато відкладів мушлі. Тобто вербові ліси займають десь від 30 до 50% дна водосховища", - говорить академік.

Чи варто відновлювати водосховище

"Вважаю, що до мінімального рівня треба водосховище підняти. Це важливо для забезпечення водою атомної станції (Запорізької, - ред.), коли ми її відвоюємо. Також - для забезпечення каналів, які йдуть на лівий берег, і зрошують поля із соняшниками й баштановими культурами. Гідрологи мають порахувати, скільки територій доцільно затоплювати. Думаю, максимум 30% треба відвести під водосховище, решту - віддати природі", - говорить Дідух. 

Якщо ж територію залишити без змін, то вже через 10-20 років там сформуються нові ліси. Щоб затопити цю ділянку, доведеться вирізати дерева, що обійдеться у 1,5 мільярда гривень. І це, за словами еколога, ще один серйозний аргумент не на користь масштабного затоплення.

Рішення щодо подальшої долі Каховського водосховища має бути виваженим і продуманим: із врахуванням гідрології, потреб людей, та екологічної цінності території.

"Ми повинні відмовитись від гігантоманії. Навіщо нам затоплювати територію, еквівалентну 80% Люксембургу. Треба знайти розумне, зважене рішення. При цьому слід, щоб ця територія на той момент уже не була під воєнними загрозами", - підсумовує Дідух.

Каховське водосховище (фото: Getty Images)

Зазначимо, що деякі експерти вважають, що на місці Каховського водосховища доцільніше встановити сонячні панелі, які зараз будуть ефективнішими для виробництва електроенергії, ніж ГЕС.

Також додамо, що нещодавно Фонд громади Херсону "Захист" провів опитування щодо ставлення мешканців Херсонщини до перспектив відновлення Каховської ГЕС. 63% виступили за будівництво нових гідротехнічних споруд із меншим масштабом затоплення, решта респондентів вважає, що не потрібно проводити жодних відновлювальних робіт.

Результати опитування херсонців (скриншот)

Наслідки підриву дамби

У ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції, спровокувавши одну з наймасштабніших техногенних катастроф за останні десятиліття. У зоні катастрофи опинилося 16 тисяч людей та близько 80 населених пунктів.

Внаслідок вибуху утворилася штучна повінь, яка затопила десятки населених пунктів по обидва боки Дніпра. Загинула 31 людина, стихія змила родючі ґрунти разом із рослинністю, тваринами та інфраструктурою.

Вода розмила автозаправки, склади з хімікатами, скотомогильники та вигрібні ями. Забруднені потоки досягли акваторії Чорного моря, що викликало занепокоєння екологів.

За оцінкою експертів, підрив Каховської ГЕС спричинив збитки в розмірі близько 14 мільярдів доларів США, враховуючи пошкодження інфраструктури та довгостроковий вплив на довкілля.

Затоплення Херсону після підриву дамби Каховської ГЕС (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)