Демократи почнуть "кошмарити" Трампа, а для України буде два складних роки: інтерв'ю з Шамшуром

Головне:

• Проміжні вибори в США: Перемога демократів у Палаті представників цілком імовірна, але карколомних змін у зовнішній політиці та підтримці України чекати не варто.
• "Імперський" підхід Трампа: Навіть якщо Конгрес виділятиме гроші чи голосуватиме за санкції, Трамп саботуватиме ці рішення, а загроза його імпічменту є лише "політичним спектаклем".
• Негативний прогноз до 2029 року: Найближчі два роки у стосунках із Вашингтоном будуть вкрай складними, а позитивних зрушень не слід очікувати щонайменше до наступного президентського терміну в США.
• Криза у Франції та ризик Ле Пен: Заворушення і протести у Франції підсилюють ультраправих; вихід Марін Ле Пен у другий тур виборів вже є консенсусом серед аналітиків.
• Загрози для України від ультраправих: У разі приходу до влади Ле Пен обіцяє припинити фінансову допомогу Києву, блокувати підтримку на рівні ЄС та заборонити постачання далекобійної зброї.
• Завдання для української дипломатії: Києву вже зараз потрібно обережно вибудовувати контакти з оточенням Ле Пен, щоб мінімізувати потенційні втрати у разі її перемоги.

Політична ситуація у США напередодні проміжних виборів та глибока криза у Франції створюють нові виклики для глобальної безпеки та підтримки України. Що зміниться у вашингтонських кабінетах у разі перемоги демократів у Конгресі? Чому американська двопартійна система поступово наближається до кризи? І головне – які наслідки матиме можливий прихід до влади Марін Ле Пен у Франції для європейської та української підтримки - читайте нижче у скороченій версії розмови або дивіться на Youtube.

США: Проміжні вибори, "директор Всесвіту" Трамп та перспективи для України

– Почнімо зі Сполучених Штатів. Соціологи прогнозують високу вірогідність того, що демократи візьмуть більшість у Палаті представників і мають непогані шанси на Сенат. Наскільки це змінить розклад сил? Чи варто очікувати карколомних змін після 3 листопада?

– Звичайно, карколомних змін, на жаль, не буде. Зараз картина виглядає так, що можна очікувати перемоги демократів у Палаті представників – причому з відносно стабільною більшістю, не "на вістрі ножа". Щодо Сенату прогнози обережніші, але такий сценарій теж можливий.

Якщо демократи візьмуть Палату представників, для Дональда Трампа це означатиме кінець його спроб реалізувати законодавчу програму. Демократи почнуть його "кошмарити": проводитимуть розслідування, слухання. Трамп це чудово розуміє, тому робить усе можливе, щоб мінімізувати перемогу демократів.

– Ви згадали про можливий імпічмент. Якщо демократи візьмуть обидві палати, чи реальний такий сценарій?

– Абсолютно нереальний. Це з категорії кошмарів. У Палаті представників достатньо простої більшості, але в Сенаті для імпічменту потрібно дві третини голосів, яких демократи за жодних сценаріїв не матимуть. Тому це буде чистий політичний спектакль, на який демократи навряд чи захочуть марно витрачати політичний капітал, як це вже було перед виборами 24-го року.

– Як перемога демократів у Конгресі вплине на зовнішню політику США та допомогу Україні?

– Головна фігура у формуванні зовнішньої політики – це все-таки президент. У зовнішній політиці радикальних змін ми не побачимо. У внутрішній політиці все залежатиме від того, чи готовий Трамп зважати на реалії. Є теорія, що він поводитиметься ще більш агресивно, доводячи всім, що він є "директором Всесвіту" та Сполучених Штатів, і що Конгрес йому не указ.

Якщо говорити про допомогу Україні чи санкції, то навіть якщо Конгрес виділить кошти або ухвалить закон про санкції, Трамп спирається на свою концепцію "імперського президентства" і вважає, що має право використовувати ці гроші чи ні. Ми вже бачили, як він саботує або відтягує виконання рішень під приводом "мирних перемовин" з Росією.

– Тобто оптимізму поки мало?

– У цілому треба готуватися до того, що якісь притомні зміни ми побачимо скоріше за все лише в січні 2029 року – якщо, звісно, до влади не прийде наступник Трампа тієї ж орієнтації. Ці два роки, що залишилися, для нас будуть дуже складними.

– А що відбувається всередині Демократичної партії? Хто може стати головним кандидатом на президентських виборах за два роки?

– Зараз однозначного лідера немає. Це скоріше “вінігрет з кандидатів”. Серед помітних фігур – група сильних губернаторів із низки штатів (наприклад, губернатор Каліфорнії Ньюсом). Чи може повернутися Камала Гарріс? Її висування не виключено, але я ставлюся до неї дуже критично як до політика, вона себе явно не показала. Також варто звернути увагу на нові обличчя, наприклад, сенатора від Джорджії Оссаффа, який дуже вправно комунікує.

Окрему тривогу викликає посилення ультралівого крила (Александрія Окасіо-Кортес, Берні Сандерс). Якщо ця фракція у Конгресі буде великою, вони можуть просувати тезу про те, що треба думати про пересічних американців, а не про допомогу Україні. Це додатково ускладнить для нас ситуацію. Загалом усі ці процеси в обох партіях свідчать про системну кризу двопартійної системи США, через неї з часом ми можемо побачити формування третьої політичної сили.

Франція: Ультраправі на підході, "вибір між поганим і гіршим" та ризики для України

– Перейдімо до європейського кейсу. Погроми та протести у Франції багато експертів називають прямою дорогою до президентства Марін Ле Пен. Наскільки ці побоювання обґрунтовані?

– Те, що Ле Пен вийде у другий тур президентських виборів – це вже консенсус у Франції. Останні заворушення, особливо з боку ліворадикальних сил на чолі з Меланшоном, ще більше підняли рейтинг Ле Пен.

Якщо у другий тур вийде пара Ле Пен – Меланшон, то для нас і для Франції це буде вибір між поганим і ще більш поганим. Для інтересів України ліві радикали не менш, а то й більш небезпечні. Вся надія залишається на те, що центристи та традиційні праві об'єднаються навколо єдиного сильного кандидата – наприклад, колишнього прем'єра Едуара Філіппа – і спрацює формула "будь-хто, крім радикалів".

– Якщо ж Марін Ле Пен усе-таки стане президентом Франції, чого очікувати Україні?

– Позитивних змін точно не буде. Найголовніше – вона чітко заявила, що припинить двосторонню фінансову підтримку України. І це спирається на реальний катастрофічний стан державних фінансів Франції.

Але гірше інше: вона обіцяє блокувати допомогу Україні на рівні Євросоюзу через своїх представників у Європарламенті на чолі з Жорданом Барделла. Вона виступає за припинення війни за будь-яку ціну, проти надання далекобійних систем та летальної зброї, дозволяючи лише нелетальну допомогу та тренування. До речі, це дуже близько до позиції Трампа.

Крім того, не варто забувати, що партія Ле Пен тривалий час була глибоко русофільською (чи радше путінофільською). Люди з такими поглядами нікуди з її оточення не зникли. Вона також виступає проти членства України в Євросоюзі.

– Чи означає це, що Україна має готувати дипломатичні мости до її команди вже зараз?

– Абсолютно. Треба вже зараз вести розмови, щоб чітко визначити, що можливо, а що ні, і бути готовими мінімізувати втрати у разі її перемоги. Хоча робити це треба вкрай обережно, щоб не зіпсувати стосунки з нашими поточними союзниками і політичними опонентами Ле Пен.

– Чи є прихід Ле Пен загрозою для самого європейського проєкту?

– Безперечно. Хоча вона вже відмовилася від ідей радикального виходу з ЄС чи єврозони 2017 року і тепер говорить про "реформування зсередини", її прихід неминуче посилить позиції євроскептиків, послабить ЄС загалом і зруйнує франко-німецький тандем, на якому тримається Євросоюз. Це величезна проблема і для Європи, і для нас.