Чому в Україні зникають бджоли і де зимують мухи: інтерв'ю з ентомологом
Чому в Україні посіви атакує сарана, а колорадський жук зникає, чим загрожує зменшення кількості бджіл і збільшення деяких метеликів, які види комах опинились на межі зникнення і "хто" заселився до нас через зміну клімату, – в інтерв’ю РБК-Україна.
Головне:
- Під впливом війни і тиском людини: як змінюється світ комах в Україні
- Під загрозою зникнення: що зараз із червонокнижними видами комах
- Впадають у сплячку? Що відбувається із комахами в холодний період
- Тепла зима – нашестя шкідників? Чи загрожує Україні сарана у 2026 році
- Куди зникає колорадський жук і чи позбудемось його назавжди?
- Не буде бджіл – не буде врожаю: які наслідки матиме загибель роїв
- Не прості, а малярійні? Чим небезпечні українські комарі
- "Комашині мігранти". Які види з’явились в Україні через зміни клімату
Комахи – одна з найчисельніших груп організмів на планеті. Вони запилюють рослини, очищають довкілля, стають їжею для птахів і риб. Але сьогодні їхня чисельність стрімко скорочується. Війна, хімізація сільського господарства та кліматичні зміни нищать оселища комах, а деякі види опинилися на межі зникнення.
РБК-Україна розпитало ентомолога, молодшого наукового співробітника Національного природного парку "Тузлівські лимани", провідного фахівця ДУ Одеської випробувальної фітосанітарної лабораторії Держпродспоживслужби Євгенія Халаїма про те, що відбувається зі світом комах в Україні та чого нам чекати далі.
Під впливом війни і тиском людини: як змінюється світ комах в Україні
– Що зараз відбувається з комахами України? Які тенденції спостерігаєте?
– Світ комах в Україні доволі багатогранний. Наша країна має різноманітні ландшафти: карпатські гори, ліси Полісся, степи півдня, приморські території і лимани дельт рік. Це різноманіття біоценозів утворює багату різновидність комах.
Втім, за останні роки спостерігається тенденція до зменшення чисельності комах. Все більше видів стають рідкісними. Це характерно не лише для України, така світова тенденція. У першу чергу, це пов'язано з надмірним використанням інсектицидів у сільському господарстві, а також зі зміною природних середовищ: вирубують ліси, розорюють степи, людина займає все більше місця під свої потреби, залишаючи все менше місця комахам.
У заповідниках, зокрема і нашому парку "Тузлівські лимани", зберігаються природні екосистеми. Тому тут ситуація щодо комах більш-менш стабільна.
Ми спостерігаємо за чисельністю комах і видовим складом. Як показує практика, найбільш дієвим способом є саме збереження природних екосистем, в яких вони проживають.
– А які загрози несе зменшення популяції комах?
– Комахи виконують багато функцій, зокрема вони є важливою ланкою у ланцюгах живлення. Їхні личинки є харчами для риб, птиці і багатьох комахоїдних ссавців. Відповідно, скорочення кількості комах може вплинути на популяції цих видів. Водночас комахи поїдають велику кількість рослин, рослинних решток і навіть загиблих тварин.
Також комахи запилюють більшість квіткових рослин, відповідно без них ті не зможуть давати плоди. А ще – вони беруть участь у ґрунтоутворенні.
Звісно, зникнення частини комах людина не помітить, але є багато видів, які вкрай важливі для екосистемам. Тому зникнення деяких комах може потягнути за собою зникнення інших видів, у тому числі й тварин та рослин. Всі ці системи взаємопов'язані, тому в кінцевому етапі порушення балансу вплине і на людину.
– Яка зараз ситуація із червонокнижними видами? Які комахи під найбільшою загрозою?
– Ще у 2021 році підготували четверте видання Червоної книги із затвердженим переліком комах, але з бюрократичних причин оновлену книгу не видали. Це все залишилось на рівні списку.
Тоді багато видів виключили із охоронного переліку, наприклад метелика махаона та подалірія. Річ у тім, що вчені отримали багато нових даних за останній період, і виявилося, що ці види не настільки рідкісні і не надто страждають у нинішніх умовах.
Ці метелики пристосувалися жити в антропогенних ландшафтах, тобто поряд з людиною. Наприклад, подалірій харчується на плодових деревах. Він може виживати в селах, незважаючи на хімічну обробку. Тим паче в нинішніх кліматичних умовах він навіть почав розширювати свій ареал на північ. Тому зникнення йому не загрожує.
В останні роки досліджуючи біологію метелика мертва голова, вчені отримали дані, що це мігруючий вид. В Україні він може зимувати лише при дуже теплих зимах. Здебільшого ці метелики у нас не виживають, а на наступний рік поповнюються за рахунок мігрантів. Тому і охорона його в межах України не принесе ніяких результатів.
– Тобто у нас таки двостороння тенденція: якісь види зникають, а якісь – нарощують свою популяцію?
– Так, деякі види розширюють ареали і збільшують чисельність, а інші ж навпаки. Просто по деяких видах раніше було недостатньо інформації, тому їм вважали рідкісними. Отримуючи нові дані, проводячи додаткові дослідження, знаходимо нові їхні популяції. Часто бувало й таке, що їх шукали неправильними методами, особливо, якщо йдеться про комах, які ведуть прихований спосіб життя.
– Все частіше з’являється інформація, що зникає жук-олень, бо зменшуються площі вікових дубів – основного його ареолу.
– Дійсно, цей жук страждає через вирубування дубових лісів, але, як показують останні дані, він може харчуватися не тільки на дубах. Рідко, але він зустрічається і в степовій зоні. Неодноразово наводились дані, що жук-олень може розвиватись також на тополях і на інших деревах. Тут питання до кінця не закрите.
– Чи маєте дані, що відбувається на прифронтових та окупованих територіях?
– Більшість вчених побоюється працювати на прифронтових ділянках, тому звідти даних мало. З окупованих територій є трохи інформація, але вона вся йде від нашого супротивника.
Що відбувається, наприклад, у знищеному Серебрянському лісі на Луганщині, ми не знаємо. Думаю, після закінчення бойових дій як з'явиться можливість знову працювати на цих територіях, ми побачимо велику різницю з тим, що було і з тим, що стало.
– А як взагалі бойові дії впливають на світ комах?
– Негативно, бо вигорають степи, ліси, території видозмінюється оборонними спорудами тощо. Це все тягне за собою загибель комах.
Без бджіл, зате з нашестям сарани? Що буде з комахами України
– Як комахи переживають зиму і чому не активні у цей час?
– Комахи є холоднокровними, тому їх активність залежить від температури навколишнього середовища. Чим нижча температура, тим їх активність знижується. Тому й ми не бачимо мух взимку. Різні види зимують на різних стадіях: яйця, личинки, лялечки чи дорослої особини.
На зиму комахи шукають схованки. Це може бути в ґрунті, під корою дерев, десь в мохах, в печерах, у підвалах, на горищах тощо. А синантропі види, які мешкають поряд з людиною, можуть розмножуватись цілий рік.
– Зими в Україні стають все теплішими, ґрунти не промерзають, тому багато шкідників виживає. Які це матиме наслідки для сільського господарства?
– Зміна кліматичних умов призводить до зміни чисельності комах. Проте, різні види по-різному реагують на потепління. Для деяких шкідників саме холодні зими позитивніше впливають. Бо теплою і вологою зимою розвивається багато грибкових захворювань, від яких гинуть комахи. Водночас у морозні зими таких грибкових захворювань нема. Разом із тим деякі види легко переносять невеликі морози, тому стають чисельнішими. Інші ж навпаки.
Наприклад, сарана осінню відкладає яйця, які зимують у ґрунті. І коли тепла зима, вони виживають у більшій кількості, а при морозах вимерзають.
– Тобто якщо цьогорічна зима знову буде теплою, то у 2026-му матимемо нашестя сарани?
– Цілком можливо. Це треба моніторити, контролювати. Якщо буде тепла і суха зима, потім волога і тепла весна, й сухе літо, то можемо знову отримати спалах чисельності сарани.
Взагалі, це наш місцевий вид. В тому, що він з'явився у нас нема нічого надзвичайного. У деякі роки створюються сприятливі умови для розмноження сарани. Такі спалахи здебільшого відбуваються локально. Цьогоріч це було у Запорізькій області. Торік такий же спалах був поблизу Харкова.
Сарана полюбляє дельти рік, зарослі очерету, пониззя лиманів – це її природні середовища. У цих місцях навесні потрібно моніторити кількість личинок. У разі їх надмірної чисельності, поки вони ще не почали літати, треба запроваджувати відповідні міри.
– Влітку ентомологи заявляли, що цього року стало значно менше колорадського жука. Чи зникне він з наших полів у майбутньому?
– Це, скоріше, одноразова акція, яка була поширеною переважно у південних і центральних областях. Влітку тут спостерігалася доволі аномальна засуха і це викликало зниження чисельності шкідника. А місцями колорадський жук навіть майже зник.
Водночас у північних та західних регіонах України, де пройшли дощі, й була більш помірна температура, шкідник залишився у тій же популяції. Але от на півдні і центрі дійсно суттєво зменшилася його чисельність.
– Чи є якісь комахи, які природним чином можуть витіснити колорадського жука і при цьому не нашкодити картоплі?
– Так, це називається біологічний метод боротьби. Колорадський жук родом з Північної Америки, до нас його завезли десь у 60-х роках. Трішки пізніше після цього була спроба акліматизувати у нас його природного ворога з Північної Америки – клопа-периллюса (Perillus bioculatus), який харчується личинками колорадського жука.
Цей клоп і зараз у нас є, але не в тій чисельності, щоб витіснити шкідника. Річ у тім, що ця практика трошки не прижилась, бо треба було в лабораторних умовах вирощувати велику кількість клопа. А це дещо складно. Він прижився, але його популяції недостатньо, щоб повністю знищити колорадського жука.
– Крім вище згаданих шкідників, нашестя ще яких комах можуть виникати в Україні?
– Бувають нашестя сонечок. Насправді вони дуже корисні для сільського господарства. Це хижаки, які харчуються попелицями. Раніше навіть була практика, коли сонечок вирощували і розкидали на полях.
У 2019 році було нашестя метелика чортополохівки (Vanessa cardui). Цей вид – мігрант, який прилітає до нас навесні з півдня. Тут дає кілька поколінь і восени повертається назад. І от кілька років тому на його батьківщині були сприятливі умови, у нас теж, і він розмножився у дуже великій кількості.
За нормальної чисельності гусінь цього метелика харчуються на деяких видах бур’янів, таких як чортополох, будяк тощо. А у такій надмірній кількості вони почали їсти сою, соняшник, що було неочікуваним. Є також наукові публікації 100-річної давності про аналогічне явище – тоді теж спостерігали перехід гусениць на сільськогосподарські культури.
– Вже не перший рік вчені говорять про скорочення популяції бджіл. Дехто навіть вважає, що це призведе до голоду, бо без запилення рослини не даватимуть плоди. Наскільки реальним є такий прогноз?
– На жаль, це реальність, а не страшилка. Багато пасічників, навіть у нас на Одещині відмічають, що бджоли гинуть. Вони дійсно є важливими запилювачами різноманітних рослин, у тому числі плодових дерев. І зникнення бджіл потягне за собою неврожаї і, відповідно, можливий голод.
У будь-якому випадку зникнення бджіл сильно знизить продуктивність аграрного сектору. Більшість вчених пов'язують це з надмірним і неконтрольованим використанням інсектицидів.
Звісно, у нас є перелік дозволених препаратів, але не завжди можемо точно сказати, як вони впливають на бджіл у довгостроковій перспективі. Багато із них мають акумулюючий ефект, тобто одноразова обробка рослин не приведе до загибелі рою, а якщо їх використовують з року в рік, то це може нашкодити бджолам.
– У нас є якісь механізми відстеження кількості роїв?
– В Європі пасіки всі каталогізовані, вони під спостереженням. Ми тільки "йдемо" до того процесу, щоб відстежувати кількість вуликів, сімей. У нас це в перспективі.
– А що скажете про популяцію комарів? Чи з'явились нові види? Малярійні комарі можуть до нас прилетіти?
– Комарі, що здатні переносити малярію, у нас є, щоправда, не той вид, що в Африці. На щастя, в нас першій половині ХХ століття вдалося побороти малярію. Втім в Україні більш ніж півсотні кровососних видів, найпоширеніших – 15-20. І багато з них є переносниками різноманітних захворювань, які передаються через кров: малярія, лихоманки Західного Нілу, гарячка денге тощо. І тут теж є тенденції до зміни ареалів і появи нових видів.
Вони дуже активно поширюються завдяки людині. За останні роки активно досліджувався азійський тигровий комар Aedes albopictus, який потрапив до України і вже прижився тут. Цей вид є потенційним переносником багатьох захворювань, як от вірусу гарячки денге, східного енцефаломієліту коней, лихоманки Росс Рівер, енцефаліту Ла-Кросс, жовтої лихоманки, японського енцефаліту тощо.
– Чи можна контролювати чисельність комарів?
– Це складно зробити. У ХХ-му столітті їх активно труїли за допомогою ДДТ. Тобто комарів-переносників малярії витравили, але разом з цим витравили багато чого і корисного. Тому тут більше йде моніторинг природних середовищ, і чи не є вони переносниками хвороб. Санітарно-епідеміологічні станції проводять регулярні відлови комарів і дивляться, чи нема природних вогнищ захворювань.
Зміна клімату і світ комах: які види мігрують в Україну
– Чи з'явилися в Україні нові види комах за останній період?
– За останні 20 років спостерігаємо вже цілу низку нових видів для фауни України. Нові комахи до нас переносяться набагато легше, ніж великі ссавці або птахи. Є два основних шляхи. Перший – це антропогенний, тобто коли завозить людина переважно з тих регіонів, звідки вони б не могли потрапити до нас. І природним шляхом завдяки змінам клімату.
Вже зараз багато видів почали просуватися на північ, зокрема до нас приходять комахи з Балканського півострова. Тобто для них стають більш придатні умови.
Шкідник горіхова ніктеола (Garella musculana) взагалі родом з середньої Азії, але через Грузію, потім через узбережжя Чорного моря і Крим потрапив у степову зону України, а зараз вже дійшов до Румунії і просувається углиб Європи. Тобто буквально на наших очах за останніх 10-15 років цей вид так стрімко поширився.
Але найбільш небезпечні не ті види, що природним шляхом до нас приходять, а ті, що заносяться людиною. Вони потрапляють в нову екосистему і їм добре, бо більшість місцевих хижаків і паразитів перший час їх не чіпають. Вони приживаються. Це можуть бути доволі небезпечні шкідники, як той же американський білий метелик чи колорадський жук.
Останні роки по півдню України дуже сильно поширилась томатна міль, теж з родом Америки, але з Південної. Всі ці види занесені до нас людиною.
– Загалом кліматичні зміни позитивно впливають на баланс у світі комах чи все ж таки більше негативного впливу?
– Коливання клімату – природний процес, який займає сотні, тисячі, мільйони років. Будь-які зміни негативно впливають на комах. А через такі швидкі зміни, як відбуваються зараз, багато не встигають пристосуватися і страждають від цього.
– Щодо яких видів найбільше стурбовані науковці?
– Найбільше страждають види, які не мають екологічної пластичності, які пристосовані до специфічних умов, які в разі зміни викличуть знищення природного середовища цих комах.
Наприклад, є стенобіонти, які живуть лише в печерах. Будь-які невеличкі зміни у печері можуть призвести до того, що комаха зникне. Є у нас багато степових видів, занесених до Червоної книги, які в нинішніх умовах страждають. Вони живуть лише в степах певних типів, харчуються лише на конкретній рослині. При зміні навколишніх умов вони можуть не пристосуватися.
Водночас екологічно-пластичні види, які харчуються на багатьох рослинах, можуть жити в різноманітних біотопах, вони себе непогано почувають і навіть часто стають шкідниками сільського і лісового господарства.
– Якщо надалі все відбуватиметься такими темпами, то яких комах не стане в Україні за 30 років?
– Метелик томарес Ногеля (Tomares nogelii) живе лише в цілинних степах на рослинці астрагал-понтійській, а цього року ми знайшли його на астрагал шерстистоквітковому. Степів цілинних природних в Україні майже не залишилось, а ті, що зостались, зараз розорюють. І тільки на невеличких частинках територій у заповідниках, в балках зберігся цей метелик.
Ті популяції, які ми знайшли, живуть на ділянці степу 50-100 метрів завширшки і кілька кілометрів завдовжки. Якщо хтось придумає проект, щоб ця земля "не простоювала", це викличе зникнення метелика.
– Які ще рідкісні метелики водяться у "Тузлівських лиманах"?
– У нас є такий невеличкий метелик совка Лейнера (Conisania leineri). Він живе переважно тільки на піщаних пересипах, косах. Його гусінь харчується лише кількома видами полину. Будь-яке рекреаційне навантаження на заповідник може викликати зникнення цього виду.
Також на збережених степових ділянках мешкає богомол ірис плямистий. Він занесений до Червоної книги України. Розорення степів призведе до втрати виду.
– Що потрібно робити, щоб зберегти різноманіття комах в Україні?
– Першим і основним методом є збереження природних оселищ комах. В нинішніх умовах це роблять у заповідниках, які поки не порушені людиною. Втім, зараз із цим складно, бо в нинішніх умовах в країні пріоритети розкладені дещо по-іншому.
Потрібно зберігати недоторкані ділянки біля річок, степових і лісових балок, урочищах. Також вже зараз встановлюють будинки для бджіл, роблять готелі для комах у міських зонах.
У Європі починають практикувати новий метод – газони та роздільні смуги на дорогах засіюють не просто газонною травою, яка бідна на комах, а й різноманітними квітковими рослинами. Так отримують умови для проживання не для 3-4 видів, а для 200-300 видів комах.
Це все дає позитивний результат, але бажано запроваджувати комплекс заходів із різними методами, щоб зберегти різноманіття.