Чому психологічне відновлення військових медиків – це стратегія

Тема психологічного відновлення часто залишається недооціненою. Але робота в зоні бойових дій змушує мозок медика постійно працювати в режимі граничного напруження і виснажує внутрішній ресурс.

Як допомогти тим, хто щодня рятує інших, вчасно переключитися та зберегти професійну стійкість – у колонці Марини Садикової для РБК-Україна.

Читайте також: Невидима травма війни та як з нею жити: історія захисника, який пережив десятки контузій

Головне:

• Мозок у режимі тривоги: тривалий стрес "перепрограмовує" психіку. Без відновлення медики втрачають швидкість прийняття рішень та когнітивну точність.
• Системна прогалина: в Україні поки відсутня державна програма сталої підтримки діючих військових. Цю роль наразі виконують фонди.
• Масштаб допомоги: через програми відновлення вже пройшли понад 1600 медиків, але реальна потреба в рази більша.
• Центр відновлення: Repower готує будівництво в Україні спеццентру, де за рік зможуть проходити реабілітацію понад 3000 військових.
• Прямий зв’язок із перемогою: дослідження показують, що емоційно стабільні бійці у 4 рази частіше отримують нагороди та працюють ефективніше.
• Інвестиція в майбутнє: психологічна стійкість медика – це впевненість усього підрозділу. Рятуючи одного лікаря, ми рятуємо сотні життів на передній лінії.

В українському суспільстві тема психологічного відновлення часто залишається недооціненою або стигматизованою. Але саме сьогодні говорити про руйнівний вплив стресу важливо ще більше.

В одному із досліджень зазначено, що після тривалого стресу мозок “застрягає” у режимі негативних думок і загроз. Хронічний стрес і травма буквально змінюють спосіб, у який мозок відбирає сигнали — людина починає бачити світ крізь фільтр негативу.

Тому часто під час військової служби мозок переходить у режим постійної тривоги. Система значущості (SAL) надмірно активує ті частини DMN (мережа пасивного режиму), які відповідають за самокритику. Як повернути баланс у цих мережах, щоб увага знову могла бачити не лише загрозу, а й безпеку, підтримку, життя - завдання із зірочкою.

В Україні наразі відсутня системна державна програма сталої психологічної підтримки для діючих військових. Допомога існує, але вона фрагментарна й часто вже після критичних станів. Тому цей тягар відповідальності беруть на себе небайдужі спільноти.

Зокрема, благодійний фонд Repower, який є першим в Україні, хто з початку повномасштабного вторгнення забезпечував програмами психологічного відновлення саме для діючих військових медиків та лікарів – за весь час повномасштабного вторгнення організував двотижневі інтервенції для понад 1600 учасників.

Сьогодні, вже будучи фондом, що має велику команду, Repower працює на випередження. Але масштаб потреби настільки перевищує наявні можливості, що це потребує нових рішень.

Саме тому Repower вже планує будівництво в Україні центру психологічного відновлення для діючих військових. Це дуже важливий крок до системних кроків і далі ми розглянемо, чому психологічне відновлення військових медиків є не просто гуманітарною ініціативою, а стратегічною інвестицією у стійкість країни.

Психологічне відновлення – це про швидкість рішень

Хронічний стрес та неможливість психологічного відновлення для військових має свої наслідки. Один з яких – зниження швидкості прийняття рішень, посилення емоційного виснаження.

Без відновлення медик втрачає когнітивну точність і стає значно важче підтримувати високий рівень продуктивності. А це, в свою чергу, збільшує ризик вигорання та довгострокового виснаження нервової системи. Якщо медик “вигорає”, система отримує перспективу втратити досвід, швидкість, компетентність.

Що відбувається із системою реагування

Є періоди в житті, коли мозок особливо вразливий до стресу (дитинство, підлітковий вік, бойові дії). Досвід у ці моменти “перепрограмовує” систему реагування. Але чи існують превентивні дії, щоб зупинити цей процес?

До прикладу, фонд Repower будує програми відновлення для військових таким чином, щоб допомогти уникнути фіксації реакцій на травматичний досвід у моменті, коли ще можна “переналаштувати систему”.

Мета фонду – вберегти тих, хто щодня рятує інших: допомогти їм відновити внутрішні ресурси, повернути мотивацію та навчити інструментам саморегуляції. Запобігти складним психологічним розладам, відновити психологічну стійкість після травм, сили та мотивацію для подальшої служби військових медиків та лікарів, а також сприяти їхньому професійному розвитку.

Критична роль військового медика

Щодня українські медики рятують сотні життів, взаємодіють з військовими, стикаються зі страшними наслідками війни.

Лікар на фронті – це не лише спеціаліст, який рятує фізичне життя, часто це і людина, яка допомагає пораненим не впасти в емоційну прірву. І тут лише можна уявити, який тягар несуть на своїх плечах військові медики, які, окрім важкої фізичної роботи, беруть на себе емоційні навантаження пацієнтів.

Кожен медик є опорою для своїх побратимів. Якщо військові знають, що за їхніми спинами стоїть упевнений, умотивований медик, обороноздатність армії значно вища. Порятунок одного медика від психологічного вигорання та розладу сприяє рятунку інших життів.

Психологічна допомога військовим – частина оборонної політики

У одному з досліджень американські науковці проаналізували понад 1200 військовослужбовців армії США та виявили чіткий зв’язок між рівнем позитивних емоцій і професійними досягненнями. Військові, які демонстрували вищий рівень оптимізму, задоволення життям та емоційної стабільності, у 4 рази частіше отримували військові нагороди та відзнаки.

Відсутність страху, злості, апатії напряму корелювала з кращою ефективністю в бойових і службових завданнях. Автори роблять висновок: психологічне благополуччя передбачає професійні успіхи, а не навпаки. Тобто спочатку – внутрішня стабільність, потім – результативність.

Військові медики – не роботи. Без психологічної підтримки вони вигорають, втрачають ресурс, а інколи і бажання до життя. Ми, як суспільство, не маємо допустити, щоб ці фахівці були змушені все життя боротися з наслідками стресу. Профілактика дає їм силу повернутися як до служи, так і згодом у цивільне життя, щоб відновлювати країну, ставити цілі, жити, а не лише виживати.

За відгуками учасників програм психологічного відновлення Repower – після таких інтервенцій військові часто відчувають мотивацію та бажання до пошуку нестандартних рішень у власній роботі, отримують інструменти, які можуть застосувати у моменти, коли “накриває”. Окрім пошуку рішень для роботи, вони ще й починають мріяти для подальшого життя.

Чи реальна довготривала стратегія психологічного відновлення в Україні

Формування власної довготривалої моделі психологічної підтримки саме діючих військових – важливе стратегічне завдання для нашої країни. Ініціативи на кшталт Repower фактично виконують роль інституційного мосту – між потребою та системною відповіддю.

Фонд вже оцінив ефективність проведення програм з відновлення в Україні, запустивши пілотний проєкт у Карпатах. Наступний крок – будівництво повноцінного центру, де за рік зможуть проходити психологічне відновлення понад 3000 діючих військових.

Тому формування в Україні потужної інфраструктури психологічного відновлення – це ще один важливий напрям для інвестицій, партнерств і технологічних рішень у сфері психічного здоров’я.

Читайте також: В Україні бракує військових психологів: як це впливає на ветеранів та їхню соціалізацію

Військовий психолог Андрій Козінчук: У нас дуже багато класних спеціалістів, але немає системи