Заступник міністра економіки України Олексій Соболев - про те, що дасть Україні реформа корпоративного управління держпідприємствами.
Україна потребує значних ресурсів для оборони, відбудови та розвитку. Важливе джерело цих ресурсів - допомога від партнерів у бюджет. Її обсяги знижуються, а подальше залучення не гарантоване. Необхідно шукати інші джерела додаткових надходжень. Залучення інвестицій, особливо в іноземній валюті, допоможе покращити ситуацію.
В Україні ще досить багато державних активів, які можна приватизувати, щоб залучити кошти. Якщо говорити про активи, які мають стратегічне значення, приватизація їх зараз не доцільна, але інвестиції туди також потрібні. Як їх отримати? Відповідь – запровадити корпоративне управління за визнаними у світі стандартами. Міжнародні фінансові установи готові вкладати гроші в компанії з чіткою та зрозумілою системою управління. І вже це роблять – нижче наведу приклади.
Щоби зробити держкомпанії прибутковими та інвестиційно привабливими, є усі інструменти. У березні Президент України підписав закон, над яким Міністерство економіки працювало не один рік. Йдеться про закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління" (№ 3587-IX), більше відомий як законопроєкт № 5593-д. Це довгоочікуваний трамплін, який дозволяє вивести корпоративну реформу на новий рівень - масштабувати та вдосконалити.
Реформу управління держмайном в Україні впроваджують не один рік. У кількох важливих державних компаніях уже діють незалежні наглядові ради та принципи корпоративного управління, засновані на моделі розвинених країн. Що це дає?
Як приклад, "Укрпошта" – державна компанія, з якою взаємодіють мільйони українців. Досвід цієї взаємодії постійно покращується – з’являються нові сервіси, цифровізуються послуги. Сьогодні "Укрпошта" доставляє у прифронтові громади не лише пенсії, але й ліки.
Економічна сторона цієї медалі також успішна – "Укрпошта" закінчила 2023 рік із чистим доходом у сумі 11,9 млрд грн. Це на 19% більше, ніж у 2022 році. І на 800 млн грн менше, ніж у довоєнному 2021.
Корпоратизація "Укрпошти", тобто перетворення її на акціонерне товариство, завершилася у 2017 році. Наглядова рада працює в компанії з 2018. Статус акціонерного товариства потенційно дозволяє продавати акції для залучення інвестицій. Серед можливих інвесторів у компанії називають Міжнародну фінансову корпорація (IFC) та стратегічних партнерів з інших країн – компанії на зразок DHL або Amazon. Тоді як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) уже розробляє інвестиційний проєкт з "Укрпоштою".
ЄБРР, до слова, має інвестиційні проєкти з низкою стратегічних державних компаній – "Нафтогазом", "Укрзалізницею", "Укренерго". У цих компаніях вже не один рік працюють наглядові ради та діють правила корпоративного управління на основі кращих практик.
Загальна тенденція така – після корпоратизації компанія починає залучати більше коштів від кредиторів та інвесторів. Наприклад, якщо до початку корпоратизації у 2019 році "Укренерго" не мало кредитів від банків, то вже у березні 2022 на балансі компанії було понад 11,3 млрд грн довгострокових і майже 7,5 млрд грн короткострокових кредитів для забезпечення власних потреб.
Реформа дає результати, а зміни в законодавстві – це необхідний етап її розвитку. Закон створює підґрунтя для системного реформування держкомпаній. Передбачено, що уряд сформує та затвердить політику державної власності для всіх держкомпаній, а не для кожної окремо. У цій політиці чітко визначить, для чого державі ті чи інші підприємства і чого вона від них очікує. Власник має визначати цілі у листах очікування, за виконання яких відповідатимуть наглядові ради. Вони отримують усі необхідні повноваження для цього, зокрема, право призначати керівників підприємств і контролювати їхню роботу, затверджувати фінансові плани, встановлювати рівень винагороди в межах політики, затвердженої урядом.
Закон надає повноваження Кабміну затвердити порядок оцінки роботи наглядових рад. А також – проводити оцінки не рідше ніж раз на три роки, і якщо необхідно – залучати незалежного консультанта. Це стане запобіжником від неефективної роботи.
Разом з тим, закон передбачає чіткий перелік підстав для звільнення членів наглядових рад. Це має слугувати додатковою гарантією незалежності.
Ще одне чутливе питання – зарплати членів наглядових рад та керівників держкомпаній. Підходи до оплати визначатиме політика винагород – ще один нормативний акт, який має напрацювати уряд. Тут законодавці зафіксували, що винагорода має бути ринковою та орієнтуватися на рівень зарплат для схожих посад у галузі.
Корпоративне управління – це загальноприйняті у цивілізованому світі системи та принципи управління. Вони визначають стосунки між власником, групами стейкхолдерів та органами управління компанією. Для України корпоративне управління у держсекторі – це можливість залучити ще більше інвестицій, грантів чи позик для модернізації та розвитку державних компаній. Як це демонструють приклади "Укренерго" та "Укрпошти".
Наостанок нагадаю, що ухвалення закону пов'язане з підписанням кредитної угоди зі Світовим банком на 1,5 млрд доларів, виконанням двох індикаторів програми фінансової підтримки ЄС для отримання понад 600 млн євро та наданням додаткових траншів від МВФ. Це ресурси, які сьогодні вкрай необхідні країні.