Число пі та золотий перетин: у піраміді Хеопса знайшли космічний код

Зв'язок із астрономією, математикою та симуляцією випадковості

За розрахунками Леві, ділення ключових параметрів підраміди за допомогою методів давньоєгипетських писарів дає результати, що збігаються з важливими космічними циклами.

Зокрема, одне з обчислень дає число 27,5, що відповідає місячному перигею (27,55 дня), а інше - 70, що збігається з 70-денним періодом між появою зірки Сіріус та традиційним тривалішим терміном муміфікації.

Крім цього, у розрахунках виявлено співвідношення, що нагадують значення числа пі, золотий перетин та цикли руху Сатурна, Юпітера, Венери й Марса.

Для перевірки ймовірності випадкового збігу Леві провів комп'ютерне моделювання 100 000 гіпотетичних пірамід епохи Стародавнього царства зі змінними розмірами основи та кутами нахилу.

Цікаво, що лише 2,4 відсотка вибірки (2419 моделей) показали аналогічну або більшу кількість астрономічних відповідностей.

Зв'язок із Оком Сахари та науковий скепсис

Окрім числового коду, Леві висунув радикальну теорію щодо духовно-історичного призначення монумента.

Він припускає, що Велика піраміда уособлює міфічний первинний пагорб Бенбен, який за міфом про створення світу піднявся з первісного хаотичного океану.

Дослідник вважає, що цей міф базується на реальному геологічному об'єкті - геологічному утворенні Око Сахари у Мавританії, яке тисячі років тому могло бути оточене водою.

За його гіпотезою, пращури єгиптян мігрували на схід через опустелювання регіону й згодом відтворили пам'ять про свою давню батьківщину в архітектурі Гізи.

Втім, академічна єгиптологія сприймає такі висновки скептично: робота Леві не проходила незалежного рецензування, а класична наука продовжує вважати піраміду гробницею фараона Хеопса, збудованою орієнтовно 4500 років тому.