З чим іде уряд Свириденко: від зброї на фронті до євроінтеграції

12 липня президент Володимир Зеленський анонсував відставку уряду Юлії Свириденко, який пропрацював майже рік. Цей матеріал мав стати проміжним підсумком, але після заяви президента РБК-Україна публікує фінальний аналіз роботи Кабміну.

Чим запам’ятається прем’єрка, які реформи та економічні рішення вдалося реалізувати уряду і що він залишає у спадок наступникам – читайте в нашому огляді.

17 липня 2025 року Зеленський представляв Раді нову прем’єрку з не церемоніальним, а цілком технічним завданням: частка української зброї в руках воїнів, "політика героїв", дерегуляція, реалістична соціальна політика, цифровізація, переговори з ЄС. І з критерієм оцінки: "Кожен день має приносити Україні результат".

Рік, що минув, виявився одним із найважчих за всю війну: складна ситуація на фронті, зміна політики США, місяці блокувань усередині ЄС, найтяжчий терор в опалювальний сезон, нафтова криза і стрибок цін на пальне.

Зброя: KPI, який перевиконали

Найконкретніша цифра минулорічного послання Президента в Раді стосувалася зброї: щонайменше 50% українського озброєння на полі бою. У підсумку за даними уряду, які ніхто не ставить під сумнів, – 60%. Показник перевиконано, і це, мабуть, головний структурний зсув року: українська зброя стала основою фронту.

У найдинамічнішому сегменті війни результат ще виразніший – 95% дронів на фронті українські. За рік виробники отримали 990 грантів і 5,8 млрд грн грантового фінансування топ-технологій, запрацювала розширена локалізація оборонних закупівель, а екосистема Brave1 і прямі механізми замовлення дозволили підрозділам отримувати озброєння напряму від виробника.

Виконано і "зовнішню" частину доручення. Запущено контрольований експорт зброї – за умови першочергового забезпечення потреб ЗСУ, а пакет міжнародної оборонної підтримки на 2026 рік сягнув 38 млрд доларів – один із найбільших за час війни.

Помітний і результат у небі: результативність збиття "шахедів" зросла з 83% до 90%, крилатих ракет – з 80% до 87%, змонтовано 1 574 км антидронових сіток – фактично довжина всієї лінії фронту, а ринок приватного ППО, якого рік тому не існувало, налічує вже 38 компаній.

Паралельно Україна системно б’є по спроможності Росії воювати: близько тисячі ударів углиб рф щомісяця, з ладу виведено 42,7% потужностей російської нафтопереробки зі збитками галузі 13,5 млрд доларів – звідси нормування пального у 90% російських регіонів і заборона експорту бензину, дизеля і керосину.

Гроші: як зникло слово "дефолт"

Наприкінці 2025-го опозиція навсібіч говорила про дефолт у 2026-му, і таку перспективу не під запис визнавали й самі урядовці. Сьогодні про ці розмови забули – і це, можливо, найнедооціненіший результат Кабміну:

• за рік залучено 47,8 млрд доларів зовнішньої допомоги
• погоджено Ukraine Support Loan на 2026-2027 роки обсягом 90 млрд євро, з яких 30 млрд євро – бюджетна підтримка і 60 млрд євро – оборона;
• стартувала нова програма МВФ на 8,1 млрд євро.

Реструктуризація ВВП-варантів дала потенційну економію до 20 млрд євро – робота, що не потрапляє в заголовки, але прямо визначає стійкість держави на роки вперед.

Уперше з початку повномасштабної війни фінансування Сил оборони визначене на два роки вперед: 4,36 трлн грн на оборону й безпеку у 2026-му – 42% ВВП, при цьому 100% доходів бюджету йдуть на оборону. Іншими словами, питання "чим воювати і чим платити бюджетникам" на два роки знято.

Не без нюансів – кожен наступний транш стикатиметься з новими умовами, – але вперше за війну держава живе не від траншу до траншу.

Макроекономіка цю передбачуваність підтвердила: ВВП додав 1,8% за 2025 рік і 3% у четвертому кварталі, інфляція знизилася з 12% до 8%, міжнародні резерви – рекордні 57,3 млрд доларів, а власні доходи бюджету – 1,9 трлн грн, 107,5% плану.

Юлія Свириденко (фото: Getty Images)

Європа: найшвидший скринінг в історії

У липні 2025-го Президент формулював обережно: Україна має бути готова щодо всіх переговорних кластерів, а доля перемовин залежатиме "тільки від здатності Євросоюзу виконувати обіцяне". Рік по тому Україна пройшла скринінг найшвидше в історії розширення – це оцінка самої Єврокомісії.

Верховною Радою ухвалено 27 євроінтеграційних законів, відкрито два з шести переговорних кластерів. Оцінка Єврокомісії за митним напрямом – 4 з 5, найкраща серед країн-кандидатів.

Зима, яка мала стати катастрофою

Одного завдання в минулорічному виступі президента не було – його створили нам росіяни.

Зима 2025/26 стала найтяжчою за всю війну і головним стрес-тестом урядової спроможності: понад 500 ударів по енергетиці за опалювальний сезон, прогнози багатотижневих блекаутів і дефіциту газу. Ми всі були значно ближче до катастрофи, ніж прийнято згадувати, – про це прямо говорили і українські, і європейські експерти.

Система вистояла. Внесок уряду – планові ремонти на 11,8 ГВт потужностей, відновлені 4,2 ГВт, 269 збудованих захисних споруд, 10,3 млрд куб. м газу в сховищах за цілі 14,6 і закладені на наступну зиму запобіжники: диверсифікація постачання через СПГ-термінали Клайпеди і Греції та Вертикальний коридор на 4,2 млрд куб. м на рік.

Для об’єктивності: вирішальну роль у тому, що країна не замерзла, зіграли Сили оборони і стійкість самих українців. Урядова підготовка була умовою необхідною, але не достатньою.

Окремий сюжет тієї ж зими – паливна криза. Головний результат: дефіциту і черг на заправках не допустили, обсяги постачання втримали на рівні минулого року. У пік цін держава компенсувала людям 15% вартості дизеля, 10% бензину і 5% автогазу – паливний кешбек, з якого опозиція глузувала як з "єБачка", соціальне напруження таки стравив.

Економіка: дерегуляція, яку відчули грошима

Доручення "максимальна дерегуляція, ліквідація будь-яких бюрократичних перепон" уряд виконував без гучних презентацій, але з цілком вимірюваним ефектом.

Скасовано чи не найархаїчніше явище української бюрократії – акти виконаних робіт: економія для бізнесу до 20 млрд грн на рік.

Сервісна модель держконтролю з превентивними перевірками додала ще 1,5 млрд грн, платформа "Пульс" вирішила 38 системних проблем бізнесу з ефектом 5,6 млрд грн на рік, а до першого читання готовий новий Трудовий кодекс – перше повноцінне оновлення трудового законодавства з часів СРСР.

З’явився й інструмент, без якого приватні інвестиції у воюючу країну неможливі в принципі, – ринок страхування воєнних ризиків: погоджено 174 заявки на 3,5 млрд грн, здійснено перші виплати компенсацій страхових премій.

Програма "5-7-9" додала 21,1 тис. кредитів на 99,4 млрд грн.

Інвестиційний напрямок приніс 2,4 млрд євро: перша угода Flagship Fund на 220 млн євро укладена саме з мілтех-компанією, а з міжнародними фінансовими організаціями запущено ризик-шерінг на 2,2 млрд євро для українських банків.

Соціальна політика: адресність замість роздачі

Вимога "значно більш реалістичного підходу" до соцполітики була реакцією на попередню практику "засівання грошима". Свириденко в усіх комунікаціях наголошувала: підтримка – адресна і лише тим, хто справді потребує.

"Зимова підтримка" охопила 18 млн людей на 17,8 млрд грн, окрема доплата 1 500 грн – понад 11,5 млн вразливих, а 6 500 грн – понад 400 тис. найвразливіших. Показово, що близько 80% цих коштів працювали в Україні: комунальні послуги, ліки, українські продукти.

Пенсії проіндексовано на 12,1% для 9,5 млн пенсіонерів – вище інфляції. Стартував пілот базової соціальної допомоги, що замінює розрізнені виплати одною адресною, – закон ухвалено в першому читанні.

І найбільше за роки оновлення підтримки родин із дітьми: 50 тис. грн при народженні, 7 тис. грн щомісяця до року, "єЯсла" для працюючих батьків.

"Політика героїв", якої окремо вимагав президент, за рік перетворилася з розрізнених пільг на систему.

Єдиний портал "Ветеран Pro" зібрав 323 тис. користувачів і 944 тис. активованих посвідчень у Дії. Мережа з 2 018 фахівців супроводу веде 55 тис. ветеранів. Ветеранський бізнес отримав 1 971 грант, створивши 2 453 робочих місць: на платформі "Кар’єра ветерана" – 1 191 активний роботодавець і 16 тис. вакансій.

4 752 родини отримали житлові субвенції, для ветеранів і родин загиблих запрацювала іпотека під 3%, забезпечення протезуванням зросло у два-три рази. І водночас соцдослідження досі фіксують скепсис ветеранів щодо державної політики.

Проблема – у комунікації: захисники, які повернулися з фронту, часто не знають про можливості й – небезпідставно, з огляду на те, що вони вже зробили для країни, – не готові докладати додаткових зусиль, щоб щось шукати й у чомусь розбиратися. Це борг, який переходить наступникам.

Цифровізацію – ще одне пряме доручення – уряд виконав із найменшим опором середовища і найпомітнішим для громадян результатом:

• запущено Дія.АІ, перший у світі національний ШІ-асистент із держпослуг, яким скористалися 3,5 млн українців;
• у Дії з’явилися 32 нові послуги, відкрито 19 Дія.Центрів;
• Дія.City додала 2 547 нових резидентів, а податкові надходження від неї зросли на 59% – до 58,3 млрд грн.

Юлія Свириденко і Володимир Зеленський (фото: facebook.com/zelenskyy.official)

Що не вдалося і чого очікували

Баланс не буде чесним без графи мінусів – тим більше що частина з них стосується очікувань, сформульованих на самому вході.

Перше – державні компанії. Саме тут від нового Кабміну чекали чи не найшвидших змін: президент прямо вимагав перезавантаження наглядових рад і наведення ладу в корпоративному управлінні після скандалу довкола Енергоатому. Процес затягнувся на місяці – і за це уряд критикували нещадно, часом жорсткіше, ніж за будь-який інший напрям.

Символом проблеми став Енергоатом: у річному звіті – оновлені наглядові ради великих держкомпаній і відкритий конкурс на CEO, у публічній же площині – відчуття, що лад у найбільшій енергетичній компанії країни так і не наведено, а оновлення відбулося радше на папері, ніж по суті. Це найпомітніший розрив між звітними формулюваннями і суспільним сприйняттям, і він теж переходить наступникам.

Друге – інвестиції. Роботі з інвесторами бракувало системності – вона велася радше з нагоди великих подій на кшталт URC, ніж як щоденний процес. Чесності заради: по-справжньому серйозні обсяги стануть можливі лише після припинення гарячої фази і появи гарантій безпеки, і жоден уряд цього обмеження не подолає.

І третє – закиди в "роздачі грошей". Вони мали право на існування: пряма виплата у воюючій країні завжди балансує на межі підтримки й популізму.

Що лишається у спадок

Уряд Свириденко запам’ятається як уряд, що зняв із порядку денного слово "дефолт" і вперше за війну дав державі фінансовий горизонт у два роки.

Як уряд, за якого українська зброя стала основою фронту, а Україна пройшла найшвидший скринінг в історії розширення ЄС.

І як уряд найтяжчої зими, яку країна пройшла без катастрофи, що її прогнозували і українські, і європейські експерти.