Через CBAM Україна втратить 3% ВВП до 2030 року: названо ризики для металургії

Зазначимо, брифінг був присвячений темі "Вплив механізму CBAM на економіку України: виклики, ризики та можливості для спільного “зеленого” переходу України та ЄС"

В чому проблема впровадження СВАМ для України

За словами президента УМП, ЄС запроваджував CBAM для вирівнювання конкурентних умов між європейськими виробниками та імпортерами з країн, де відсутня система ціноутворення на викиди CO₂. Але Україна через війну опинилася в абсолютно інших умовах, ніж решта країн, які підпадають під дію нового механізму.

Каленков нагадав, що ще з 2014 року українська металургія втратила значну частину виробничих потужностей, а після початку повномасштабного вторгнення - підприємства Маріуполя, логістику та можливість накопичувати кошти для масштабної модернізації.

"Ми працюємо в режимі виживання останні чотири з половиною роки. Це не той час, коли підприємства можуть накопичувати фінансові ресурси для багатомільярдних інвестицій у декарбонізацію", - наголосив він.

За словами Каленкова, навіть попри війну українські металургійні компанії щороку інвестують у підтримку виробництва 700-800 млн євро. Але повноцінне скорочення викидів CO₂ потребує не локальної модернізації, а фактично повної перебудови металургійних комбінатів.

Він підкреслив, що в умовах війни українські підприємства практично позбавлені можливості залучати таке фінансування.

Каленков також заявив, що Україна мала всі підстави претендувати на застосування до неї положення про форс-мажор, передбаченого регламентом CBAM.

"Якщо і є країна, яка має право апелювати до застосування форс-мажорних обставин, то це Україна", - зазначив він.

За словами президента "Укрметалургпрому", змістовний діалог між Україною та Європейською комісією щодо цього питання фактично розпочався лише останнім часом, хоча бізнес наполягав на необхідності таких переговорів протягом кількох років.

Економічні втрати: від 3% ВВП до зупинки виробництв

Окремо Каленков звернув увагу на залежність української металургії від європейського ринку. Якщо до 2022 року до країн ЄС постачалася приблизно третина української металопродукції, то після втрати морської логістики частка Євросоюзу в експорті зросла до 80-90%.

"Європейський Союз, застосовуючи CBAM до України, фактично позбавляє нас цього ринку", - заявив він.

За словами Каленкова, оцінки негативного впливу механізму також суттєво відрізняються. Якщо Європейська комісія прогнозувала втрати для України лише на рівні 0,01% ВВП, то дослідження українських та міжнародних експертів оцінюють їх у 0,8-0,9% ВВП вже цього року та до 3% ВВП до 2030 року.

Він зазначив, що негативні наслідки вже стали реальністю.

Зокрема, за його словами, після запуску CBAM компанія "АрселорМіттал Кривий Ріг" була змушена припинити поставки окремої продукції до ЄС, скоротити виробництво та розпочати оптимізацію персоналу.

Додатковим ударом для галузі Каленков назвав нові тарифні квоти ЄС на імпорт металопродукції.

За його словами, хоча загалом Євросоюз скорочує квоти приблизно на 43%, для України вони зменшуються майже на 60%, оскільки для розрахунку використано період 2022-2024 років, коли українська металургія працювала в найважчих умовах війни.

"Через CBAM і тарифні квоти Україна фактично позбавляється європейського ринку", - підсумував Каленков.

Він також застеріг, що вже з 2028 року дія CBAM може бути поширена на продукцію наступних переділів - машинобудування, металеві вироби, канати, метизи та інші товари з високою часткою сталі.

На його думку, без спеціального рішення ЄС це створить додаткові ризики для значної частини українського промислового експорту.