CBAM без винятку для України загрожує втратою ринків: експерти назвали масштаби ризиків
Україна продовжує переговори з ЄС щодо можливого пом’якшення дії CBAM для вітчизняних виробників. Попри відмову Єврокомісії надати відтермінування або спеціальний режим, українська сторона намагається довести масштаб економічних наслідків для країни в умовах війни. Головна проблема наразі полягає у позиції Європейської комісії, тоді як у Європарламенті дедалі частіше лунають заклики переглянути підхід до України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію профільного порталу GMK Center.
Як зйдеться у матеріалі, Україна неодноразово зверталася до Єврокомісії із проханням застосувати до української продукції виняток із-під дії CBAM на підставі форс-мажорних обставин - через руйнування енергетичної та промислової інфраструктури, логістичні проблеми та економічні втрати внаслідок повномасштабної війни. Але ЄК не підтримала надання Україні тимчасового звільнення від дії механізму.
Автори публікації зазначають, що Єврокомісія припустилася двох ключових помилок під час оцінки впливу CBAM на Україну: перша - використання так званих default values, тобто дефолтних показників викидів CO₂, замість фактичних даних українських виробників.
Друга - суттєво занижена оцінка впливу CBAM на українську економіку. У Єврокомісії прогнозували, що ефект для ВВП України становитиме лише мінус 0,01% до 2035 року. Натомість, за оцінками GMK Center, лише через скорочення металургійного експорту падіння ВВП України до 2030 року може сягнути 2,1%.
Наслідки вже стали відчутними для галузі: частина європейських покупців почала відмовлятися від співпраці з українськими металургами після запуску CBAM.
Лише у першому кварталі 2026 року українські металурги втратили понад 1,1 млн тонн експортних замовлень із ЄС. Через це "АрселорМіттал Кривий Ріг" скоротив виробничі потужності - зупинено ливарно-механічний завод, цех блюмінгу та 3,4 тис. робочих місць.
За прогнозами GMK Center, до 2030 року фінансове навантаження на металургійну галузь через CBAM зросте з 12% до 26%.
При цьому експорт довгого прокату та квадратної заготовки може повністю припинитися, експорт чавуну скоротиться на 75%, а плоского прокату - на 30%.
Загальні втрати металургійного експорту складуть 1,75 млрд долрарів, а сукупні платежі за CBAM у 2026-2030 роках - 1,2 млрд євро.
У GMK Center підкреслюють: проблема втрати ринків та довгострокового впливу CBAM на українську металургію має бути вирішена, а Україна має наполягати на необхідності відтермінування дії CBAM для українських експортерів щонайменше на три роки.
"Через повномасштабне вторгнення Україна не готова до негайного переходу на "зелені" стандарти і потребує кількох років відстрочки", - наводить заяву CEO "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо GMK Center.
Як повідомлялося раніше, депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.