Бюджет втрачає мільярди на "сірому" імпорті авто: 5 головних схем мінімізації податків

Головне:

• Лише близько 1% вживаних авто імпортується в Україну зі сплатою всіх податків;

• Однією із найбільших схем мінімізації податків є використання фіктивних сертифікатів EUR.1;

• Низькі декларативні ціни, дроблення на сотні ФОПів – класика податкової оптимізації;

• Корупція в сервісних центрах МВС створює фіскальні ризики та загрожує безпеці дорожнього руху;

• Учасники схем використовують затягнуті кримінальні провадження для уникнення відповідальності;

• Наскрізна онлайн-ідентифікація авто та цифровізація – один із шляхів подолання проблеми.

Автомобільний ринок України трансформувався у гігантський хаб із перепродажу вживаних машин, де більша частина операцій перебувають у "тіні". Поки офіційні дилери сплачують значні податки, мережа посередників та корумпованих чиновників використовує схеми з підробленими сертифікатами EUR.1, позбавляючи бюджет мільярдів гривень щороку.

Ринок, на якому домінує "тінь"

За останні 17 років структура українського авторинку зазнала докорінних змін. Якщо у 2008 році частка вживаних авто становила 38,5%, то за підсумками 2025 року вона зросла до 92,6%. Щороку в Україні продається близько 1-1,2 млн автомобілів, і значна частина угод реалізується за тією чи іншою схемою з мінімізації податків.

У 2025 році українці імпортували майже 445 тисяч авто (на 17% більше, ніж роком раніше) загальною вартістю близько 6 млрд доларів. Це 7% від усього державного імпорту країни. Але є нюанс: лише близько 1% вживаних авто у 2025 році було реалізовано офіційними суб’єктами господарювання. Решта операцій – це "сіра" або "напів-сіра" зона, де обертаються сотні мільярдів гривень поза податковим контролем.

Сертифікат EUR.1 – індустрія фальшивок

Ключовою та найбільш масштабною схемою ухилення від податків став імпорт авто за підробленими сертифікатами EUR.1. Цей документ мав би підтверджувати європейське походження товару та знижувати митну ставку з 10% до символічних 0-1,8%.

Масштаби підробок виглядають катастрофічними. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України з питань економічної безпеки було оприлюднено дані Державної митної служби: із 15 000 перевірених сертифікатів лише 1078 виявилися справжніми. Це означає, що понад 90% документів, які давали право на пільги, були фіктивними. За оцінками фахівців Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи, лише за останні три роки прямі втрати бюджету від цієї схеми перевищили 10 мільярдів гривень.

Справжність сертифікату EUR.1 підтверджується лише для 7% імпортованих в Україну авто (матеріали Державної митної служби України)

Ситуація стає ще більш дивною зважаючи на те, що з початку 2024 року більшість європейських автовиробників офіційно припинили видавати підтвердження походження для вживаних авто, що експортуються в Україну. Попри це, через українську митницю продовжують проходити тисячі машин за сумнівними сертифікатами, які відкрито пропонують компанії-посередники.

Загалом протягом 2023–2025 років за цією корупційною моделлю було ввезено приблизно 110 тисяч автомобілів. Поки що жоден організатор схеми не притягнутий до відповідальності, а окремі митники, задіяні в процесі, просто звільняються за власним бажанням або йдуть у декретну відпустку, уникаючи покарання.

Компанії-посередники діють публічно і пропонують послуги щодо оформлення сертифікатів EUR.1. Парламентська комісія з економічної безпеки визначила найбільші “сірі” компанії що організовують схеми і зазначила, що такі компанії діють через сукупність 100-200 ФОПів, застосовують підроблені сертифікати Eur.1, що дозволяє суттєво мінімізувати податкове навантаження.

Тіньова екосистема посередників та ФОПів

Друга масштабна проблема полягає у легалізації ввезених авто всередині країни. Найпопулярнішим методом є оформлення імпорту одразу на кінцевого покупця – фізичну особу. Посередник знаходить машину в Європі або США, організовує логістику та митні процедури, але юридично він не існує. Автомобіль за документами ввозить громадянин для власних потреб, що дозволяє посереднику залишатися в тіні та не платити жодних податків зі своїх комісійних.

Ринок перепродажів авто пронизаний такими схемами:

• Дроблення бізнесу через ФОП: Великі гравці позиціонують себе як єдині бренди, але фактично оформлюють угоди через сотні ФОПів, що дозволяє уникати сплати ПДВ, ЄСВ та ПДФО. За оцінками ТСК з питань економічної безпеки – лише один великий гравець ринку створює потенційні втрати бюджету на рівні 3,5 млрд гривень на рік;

• Заниження вартості: Близько 57% продажів вживаних авто декларуються та продаються за ціною нижче 50 тисяч гривень, що є очевидною аномалією для ринку;

• "Генеральні доручення": Посередники працюють через довіреності, не укладаючи договорів купівлі-продажу, що дозволяє їм взагалі не фіксувати дохід і не сплачувати податки.

Формальна сертифікація авто

До системи зловживань залучені й допоміжні сервіси. Кожен ввезений автомобіль має пройти сертифікацію на відповідність українським стандартам. У 2025 році було зареєстровано понад 273 тисячі вживаних авто з-за кордону, за що громадяни сплатили близько 1,1 млрд гривень за послуги сертифікації.

Проте, як свідчать дані ТСК, ці перевірки часто є фіктивними. Вартість послуги "за готівку" без реального огляду становить від 2 800 до 6 000 гривень, тоді як офіційна оплата через рахунок здорожує процес на 15–30%. Це створює не лише фіскальні ризики, а й загрозу безпеці дорожнього руху.

Читайте також: В Україні з'явилися нові номерні знаки: в чому їхня особливість

Ситуація в Сервісних центрах МВС також залишається не врегульованою. Попри цифровізацію, проблема "бігунків" та штучних черг не вирішується роками. Це створює додаткове навантаження на сумлінних імпортерів та сприяє розквіту корупційних зв'язків при першій реєстрації авто та сплаті збору до Пенсійного фонду.

Чому ніхто не відповідає за підроблені документи

Поки офіційні продавці сплачують у середньому 3,9% податкового навантаження та забезпечують зарплати співробітників у 85 тис. грн, тіньовий сектор з оборотом близько 450 млрд грн на рік сплачує до бюджету незначні суми. Загальні щорічні недонадходження до бюджету оцінюються у 17-18 млрд гривень.

Особливого цинізму ситуації додає відпрацьована схема процесуального "футболу", за якої митні порушення свідомо переводяться у площину кримінального судочинства. Коли митниця виявляє підроблений сертифікат EUR.1, замість оперативного стягнення штрафу в розмірі 100% вартості авто та його конфіскації (згідно з Митним кодексом), матеріали, за наполяганнями адвокатів – передаються до правоохоронних органів для порушення кримінальної справи.

На практиці це стає "рятівним колом" для порушників: доки триває тривале досудове розслідування, терміни притягнення до адміністративної відповідальності за митними статтями спливають. У результаті кримінальні справи закриваються через відсутність складу злочину або неможливість довести умисел власника, а повернутися до стягнення митних штрафів уже неможливо через втрачений час. Таким чином блокується механізм реального фінансового покарання, дозволяючи організаторам схем роками уникати відповідальності.

Які шляхи вирішення питання

Для виведення ринку вживаних авто з тіні необхідно інтегрувати бази даних МВС, податкової та митниці. Запровадити обов'язкове зазначення VIN-коду у податкових накладних для наскрізного відстеження руху авто – від імпорту до переміщення всередині митної території України.

Також потрібно забезпечити постаудит, тобто ідентифікацію за VIN-кодами всіх 110 тисяч авто, ввезених за фальшивими EUR.1, та стягнути недоплачені податки. Для подолання проблеми податкової мінімізації через ФОПи необхідно запровадити законодавчі критерії для виявлення схем по "дробленню" із використанням "псевдо-ФОПів".

Щоб уникнути угод із сертифікації за готівку доцільно перевести всі операції із сертифікації авто у безготівкову форму. Рішенням для подолання корупційних ризиків на місцях (у сертифікаційних центрах МВС) стане дистанційна реєстрація, тобто надання офіційним імпортерам права реєструвати авто дистанційно.

Без системних змін на рівні митниці, податкової служби та правоохоронних органів – держава й надалі втрачатиме мільярди, а легальний бізнес програватиме у нерівній конкуренції з "тінню".