Буря і натиск. Як Трамп вже місяць "схиляє до миру" Україну, Росію та Європу
Сьогодні рівно місяць, відколи Дональд Трамп повернувся у Білий дім. За цей час він встиг відновити контакти з Росією щодо завершення війни в Україні, витіснити Європу на другий план та послати суперечливі сигнали Києву. Про те, як команда Трампа працює над завершенням війни Росії проти України та які проблеми виникають у зв'язку з цим – читайте в матеріалі РБК-Україна.
ЗМІСТ:
Дональд Трамп із самої інавгурації працює в "турборежимі". З карколомною швидкістю він змінює США всередині, намагається нахрапом добитися поступок від ключових американських союзників. І так само президент США діє щодо завершення війни Росії проти України. З одного боку, це дійсно вже дало перші результати, з іншого – такий підхід створив проблеми для України та Європи.
Дипломатична інклюзивність або розширення рамок
Трамп ще до своєї інавгурації визначив відповідальним за завершення війни спецпредставника з питань України та Росії – відставного генерала Кіта Келлога. Втім протягом тривалого часу ні він, ні інші представники команди Трампа, попри численні зустрічі з українськими візаві, не мали бачення, як саме завершити війну.
Якщо раніше Трамп заявляв, про мир за 24 години, то згодом Келлог зсунув часові рамки до 100 днів. А 15 лютого Келлог заявив про "180 днів, щоб задіяти всі сторони". Та попри зсуви дат, Келлог і компанія не сиділи склавши руки. До переговорів залучили нових гравців, а самі вони тепер стосуються ширшого кола питань.
За контакти США з Україною і Росією стали відповідати дві окремі особи. З Україною як і раніше комунікує Кіт Келлог. З Росією – спецпредставник Трампа з питань Близького Сходу Стівен Віткофф. Достеменно невідомо, коли саме він почав займатися російським напрямом, але 12 лютого Віткофф літав у Москву, аби забрати американського заручника Марка Фогеля, якого утримував путінський режим. За прямими посадовими обов'язками до переговорів долучені держсекретар США Марко Рубіо та радник Трампа з нацбезпеки Майк Волц.
Також відбулося розширення тем, які так чи інакше будуть включені у майбутню угоду про завершення війни. З українського боку мова йде про рідкоземельні метали та інші критичні елементи, які необхідні США. Імовірно, бізнес-крило в оточенні Трампа наполягало на швидкому підписанні такої угоди – вже на Мюнхенській безпековій конференції 14-16 лютого. Однак, українське керівництво домоглося, аби угоду належним чином доопрацювали, зокрема, в частині безпекових гарантій для України.
З російського боку мова йде про співробітництво у сфері економіки та інвестицій, а також у питаннях, які "становлять спільний геополітичний інтерес". Характерно, що у прямих переговорах США та РФ у Саудівській Аравії брали участь міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, помічник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков, а також та голова російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмітрієв.
Принаймні до обговорення контурів миру команда Трампа долучила гравців, які безпосередньо не беруть участь у війні – Європу, під час великого європейського турне американських лідерів. Разом з тим, Кіт Келлог відкрито заявив, що Європи не буде під час безпосередніх переговорів між Україною і Росією. Також залучено Саудівську Аравію – в якості переговорного майданчика та як сторону, що може знизити ціни на нафту як засіб тиску на Росію.
Від абстракцій до конкретики
Минулого тижня кулуарні переговори Штатів з Україною та Росією вийшли у публічну площину. Президент США спочатку поговорив з господарем Кремля Володимиром Путіним, потім – поінформував про розмову президента України Володимира Зеленського. Паралельно до Києва приїздив міністр фінансів США Бессент – з метою просування угоди про рідкоземельні метали. Угоду також обговорювали під час зустрічі Зеленського та віце-президента США Джей Ді Венса на полях Мюнхенської безпекової конференції. Однак, за численними свідченнями джерел РБК-Україна, переважно в Мюнхені велися "розмови про розмови", без особливої конкретики.
Значною мірою загальними були і наступні за часом переговори між США та Росією у Саудівській Аравії, під егідою очільників дипломатичних відомств –держсекретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Але були й предметні домовленості – про нормалізацію роботи дипломатичних місій, а також призначення відповідальних з обох стороні "для початку роботи над якнайшвидшим припиненням конфлікту".
Київ, за словами Зеленського, не знав про змістовне наповнення цих перемовин. "Україна розцінює будь-які переговори про Україну без України такими, які не мають результату. І ми не можемо визнавати будь-які речі або будь-які домовленості про нас без нас", – заявив Зеленський 18 лютого.
Ба більше, президент Зеленський в якості дипломатичного жесту відклав свій візит до Саудівської Аравії, де раніше відбулися переговори США та Росії.
Водночас 19 лютого до Києва прибув Кіт Келлог. Він перебуватиме в Києві три дні та матиме низку зустрічей з українським керівництвом та поїздка на фронт. Так само як у Саудівській Аравії США говорили з РФ без України, у Києві американський посланець говорить без Росії. Хоча сам Келлог одразу по приїзду підкреслив, що його головною задачею буде "слухати".
Поспіх та тактичні прорахунки
Поряд із переговорами на різних рівнях американське керівництво транслює низку насторожливих меседжів, які відгонять духом російської пропаганди. Ввечері 18 лютого за Києвом Дональд Трамп на брифінгу сказав, що йому подобається Зеленський, але "в Україні є керівництво, яке дозволило війні тривати". За словами Трампа, рейтинг Зеленського впав до 4%.
"Я думаю, що якщо сідати за стіл, то тут вже український народ вже вирішить, що давно не було виборів. Це не Росія каже Україні, що треба вибори, це об’єктивна ситуація," – заявив Трамп.
19 лютого Трамп повторив свої тези, до того ж назвавши Зеленського "диктатором без виборів".
Володимир Зеленський назвав заяви президента США дезінформацією. "Раз вже говоримо про 4%, ми бачили цю дезінформацію. Ми бачили, що вона йде від РФ. В нас є докази, що ці цифри обговорюються між Америкою та Росією", – відповів Зеленський.
Заяви Трампа можуть бути спричинені як його недостатнім рівнем розуміння глибини російсько-українського протистояння, в широкому сенсі слова, так і бути частиною згаданої вище "тактики нахрапу". Зрештою, так було і з "завершенням війни за 24 години". Разом з тим, це створює додаткові виклики для України – не лише через загострення внутрішньополітичного протистояння, а й в контексті переговорів.
"Це стиль Трампа. Він до всіх висуває величезні претензії. І навіть до союзників він іноді набагато більш різкий, ніж до ворогів Сполучених Штатів. Але з іншого боку, таким чином, він дає Путіну сподівання, що у того все вийде, бо Путін хотів якраз говорити про Україну з Америкою, і без Європи", – сказав РБК-Україна виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Керівництво США раніше заявляло, що переговори з Росією мають проходити з позиції сили. Але проблема в тому, що подібними заявами Трамп навпаки послаблює становище України. І це вже не вперше. В ході європейського турне минулого тижня, міністр оборони США Піт Хегсет викинув у смітник два козирі, які можна було використовувати на переговорах з Росією: питання членства України в НАТО та повернення до кордонів 2014 року. І загалом, поспіх із завершенням війни може зіграти зі США у злий жарт.
"Намагання Трампа діяти в такій жорсткій манері скоріше, руйнують можливості для досягнення якихось угод, ніж наближають їх. Бо єдина людина, яка може зупинити війну – це Путін. Від нього все залежить. А якщо давати Путіну сподівання на те, що він може виграти, то я думаю, що Путін якраз буде шукати можливості, щоб продовжувати тиснути і на Україну, і на Європу," - переконаний Леонов.
У цій ситуації українському керівництву залишається налагоджувати комунікацію зі США та протидіяти російським спробам перехопити ініціативу в переговорах. Ще один важливий напрямок роботи стосується спільної роботи з європейськими країнами. Але поки що і сама Європа перебуває в розгубленості.
При написанні матеріалу використовувались заяви українських та американських політиків, матеріали Bloomberg, Fox News, Reuters, Politico, The New York Post та коментарі виконавчого директора центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександра Леонова.