Бої за Бахмут не апокаліпсис. У Міноборони розповіли про оборону міста

За її словами, паралельно з військовими діями росіяни акумулюють і всі свої медійні зусилля довкола теми боїв за Бахмут.

"Власне, так і виглядає інформаційно-психологічне підкріплення військових дій", - зазначила Маляр.

Три задачі противника

Як повідомили в Міноборони, наразі противник відпрацьовує медійно три задачі:

• підірвати довіру нашого суспільства і військових до рішень командування по Бахмуту,
• демотивувати і психологічно ослабити наше військо,
• спровокувати наше військове керівництво на помилкові дії.

"Для цього вони намагаються змістити акценти у темі Бахмута і нівелювати те, що є нашою перевагою - розумне і грамотне планування операцій. Зміщений акцент - розглядати Бахмут як апокаліптичну подію та робити з цих боїв поділ реальності на "до" і "після". Цей психологічний трюк використовується для навіювання потрібних ідей і наративів ворога", - пояснила Маляр.

Вона зауважила, коли суспільство сприймає бої в Бахмуті як фактор, який кінцевим чином вплине на хід війни, - це дає можливість ворогу просувати в інфополе вигідні для них сценарії наших дій.

"Надміру накручене наближенням "кінця" перелякане суспільство за задумом ворога повинно почати тиснути на військово-політичне керівництво щодо припинення оборонних дій", - також пояснила Маляр.

Заступниця глави Міноборони пояснила, що це і є в чистому виді ІПСО з метою впливу на прийняття військових рішень.

Які меседжі використовує зараз ворог

За словами Маляр, окупанти зосереджені на таких наративах:

• нібито рішення тримати Бахмут "політичні",
• нібито Бахмут "нема сенсу тримати там майже все в оточенні",
• нібито героїзм українських бійців "роздуває українська пропаганда".

Вона розповіла, які саме прізвища нескінченно експлуатують у російських ІПСО на тему Бахмута, а саме:

• президента України Володимира Зеленського,
• командувача Сухопутних військ генерал-полковника Олександра Сирського.

"З метою підірвати довіру до них та внести конфлікт у військове керівництво держави. Адже у російських вкидах не пишуть, що військові рішення не приймаються одноосібно. Є військове командування на чолі з Головнокомандувачем та начальником Генштабу", - підкреслила Маляр.

Крім того, вона наголосила, що постійно засідає Ставка верховного головнокомандувача - де теж приймаються оперативні рішення за участі всіх воюючих силових структур.

Про оборону Бахмута

"То що ж насправді відбувається і як треба сприймати інформацію про бої в Бахмуті? Це активна фаза війни. Так само активна, як і по інших напрямках на Сході, де з січня 2023 триває повномасштабний наступ ворога", - пише Маляр.

Вона акцентувала, Україна так само віддано, як кожен інший населений пункт обороняє Бахмут.

"Застосування наших сил і засобів визначається не політичною доцільністю, а тим, які ресурси необхідні для відсічі ворогу та виконання бойових завдань на даному напрямку", - підкреслила Маляр.

В Міноборони також пояснюють, що оборона Бахмута наразі обумовлена оперативно-тактичною доцільністю, а рішення, приймаються грамотні, виважені та спрямовані на виконання актуальних оборонних задач.

Які можуть бути оборонні задачі

За словами Маляр, мова йде про:

• утримання займаних рубежів та позицій,
• недопущення просування противника вглиб території,
• нанесення ворогу значних втрат,
• створення умов для переходу в контрнаступ.

Вона зазначила, що обороняти Бахмут будуть до тих пір, поки нам це буде необхідно з точки зору виконання військових оборонних задач.

"І це наше військове командування, а не російські ІПСО, буде визначати до яких пір здійснюватиметься оборона Бахмута. І найнеприємніша для ворога інформація. Бої за Бахмут не апокаліпсис. Це ще одна героїчна сторінка потужної української армії у війні проти Російської Федерації", - підсумувала Маляр.