Введення обмежень на постачання нафтопродуктів з території Росії може суттєво посилити ефект санкцій. Додаткові втрати Москви після 5 лютого становитимуть 100 млн євро на добу.
Про це в коментарі РБК-Україна сказав директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.
Як зазначив експерт, у січні 2023 року частка вартості нафтопродуктів у загальному експорті енергоресурсів РФ складала 25% або 140 млн євро на добу (дані CREA, Центр дослідження енергетики та чистого повітря). Найбільші доходи Росія продовжує отримувати від поставок на світовий ринок нафти - частка експорту до 50% або 260 млн євро на добу. Також вагому роль в доходах РФ відіграє експорт вугілля та зрідженого природного газу - по 80 млн євро на добу.
"Після введення ембарго на російські нафтопродукти країнами ЄС, G7, Швейцарією та Австралією із 5 грудня, а також внаслідок запровадження ЄС стелі цін на дизельне паливо та мазут доходи російських нафтових компаній прогнозовано знизяться на 100 млн євро на добу", - повідомив він.
За його даними, російські нафтопереробники втратять тільки ринок дизельного палива в ЄС в обсязі 0,7 млн бар на добу. Загалом російські компанії постачають на світові ринки близько 2,5 млн барелів на добу усіх видів нафтопродуктів.
"Замістити втрату європейського ринку нафтопродуктів їм буде набагато важче ніж нафтового, оскільки найбільші країни імпортери російських енергоресурсів поза ЄС - Китай та Індія самі є чистими експортерами нафтопродуктів. Тобто, слід очікувати не тільки потужний удар по російському бюджету, але й по нафтопереробній галузі цієї країни", - сказав Омельченко.
За його словами, російський бюджет на 2023 році розроблений із дефіцитом у 3,3 трлн рублів або 2% за умов, що ціна на нафту буде 70 доларів за барель. Однак загальні втрати РФ від застосування ембарго та цінової стелі на нафту й нафтопродукти вже зараз оцінюються в 270 млн євро на добу. Російська нафта реалізовується на зовнішніх ринках із рекордною знижкою у 40% відносно еталонного сорту Brent за середньою ціною 48-52 доларів за барель. Така ж доля, ймовірно, очікує й російські нафтопродукти. "У результаті дефіцит російського бюджету може зрости до 6-8 трлн рублів", - зазначив він.
Експерт нагадав, що у березні очікується перегляд стелі ціни на російську нафту. "Для розуміння санкційної політики G7 та ЄС треба брати до уваги що ці організації виходять, насамперед, із парадигми з одного боку, обмеження економічних можливостей РФ у фінансуванні військової агресії проти України, а з іншого - недопущення різкого зростання цін на енергоресурси через критичний обсяг падіння надходження російських вуглеводнів на світові ринки. Тому, жорсткого цінового обмеження (30-40 доларів/барель) чекати не слід", - додав він.
Нагадаємо, 5 лютого коаліція країн "Великої сімки", ЄС та Австралія встановили нові граничні ціни на рівні 100 доларів за барель для продуктів, що торгуються з премією порівняно з нафтою, в основному дизельне пальне, та 45 доларів за барель для продуктів, які торгуються дешевше, таких як мазут.
Обмеження цін, а також заборона Європейського Союзу на імпорт нафтопродуктів з Росії, яка також набирає чинності 5 лютого, спрямована на обмеження можливостей Москви фінансувати війну в Україні, яка розпочалася майже рік тому.