Базова пенсія та бали за стаж: яку реформу готують українцям і для кого зростуть виплати

Зміст

• Що має змінитися в солідарній системі
• Як має змінитися солідарна система
• Як розраховуватиметься солідарна пенсія
• Що буде зі спецпенсіями
• Що (не)так з пропозиціями Мінсоцполітики

В Україні хочуть переглянути діючу пенсійну систему, кардинально реформувавши солідарний рівень пенсійного забезпечення. І повномасштабна війна – зовсім не привід відмовлятися від спроб покращити рівень життя українських пенсіонерів. Міністерство соціальної політики оприлюднило черговий проект пенсійної реформи.

Зміни мають на меті підвищити справедливість та достатність розмірів пенсій, що призначаються і виплачуються у солідарній пенсійній системі. За задумом, реалізація реформи має поступово усунути диспропорції між розмірами пенсій, призначених у різних роках; суттєво спростити механізм обчислення пенсії; забезпечити прямий взаємозвʼязок між розміром страхових внесків, які громадянин сплачує до пенсійної системи, та розміром пенсії, яку він отримуватиме в майбутньому. Одним з наслідків реформи має стати підвищення розміру пенсії для понад 80% пенсіонерів.

Що має змінитися в солідарній системі

По-перше, має змінитися підхід до обчислення розміру пенсій. Наразі маємо дисбаланс у розмірах раніше призначених та новопризначених пенсій через застосування різних показників заробітної плати. Внаслідок застосування різних зарплатних баз для обрахунку пенсій, розмір пенсійної виплати у двох осіб, які мають однаковий стаж і зарплату, на сьогодні може відрізнятися більш ніж в півтора рази. Додатковим фактором таких дисбалансів є встановлення різних надбавок і доплат, що призвело до значної відмінності у розмірах виплат для пенсіонерів, які з точки зору страхових принципів мають однакові пенсійні права.

По-друге, має змінитися формула індексації пенсій. Сьогодні індексація здійснюється виходячи з розміру середньої зарплати. Пенсія індексується на такий собі коефіцієнт, що дорівнює 50% темпу зростання усередненої за три роки заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та 50% зростання споживчих цін за попередній рік. Така формула індексації з часом суттєво знецінює розмір пенсії, що вимагає проведення періодичного "осучаснення" пенсій. Це пов'язано з тим, що в довгостроковому періоді в Україні, як правило, темпи зростання заробітної плати перевищують темпи інфляції. Якщо не змінювати механізм, коефіцієнт заміщення (співвідношення пенсії до зарплати) буде постійно падати.

Крім того, така формула працює "обернено" до розвитку економіки. Коли економіка зростає, зарплати зростають, а відповідно збільшуються надходження від ЄСВ, – при цьому зростання пенсій уповільнюється, оскільки уповільнюється інфляція. І навпаки, коли економіка спадає, уповільнюється зростання зарплат, зменшуються надходження від ЄСВ, – пенсії зростають через ріст темпів інфляції. При цьому фінансового ресурсу за таких умов на підвищення пенсій в бюджеті немає і доходи працюючого населення не зростають.

Окремою проблемою є те, що при щорічній індексації пенсій перераховується не вся сукупна виплата, а лише одна з її складових – основний розмір пенсії. За таких умов часто виникають ситуації, коли під час індексації виплата не збільшується, або збільшується лише на декілька гривень. Це призводить до відчуття несправедливості та зменшення довіри до держави та до пенсійної системи з боку отримувачів пенсій.

По-третє, має бути покінчено з непрозорістю пенсійної системи та нівелюванням страхових принципів. Для забезпечення підтримки пенсіонерам, які мали тривалий страховий стаж, але низькі заробітки, законодавчими та урядовими актами встановлювалися різні додаткові доплати та підвищення до мінімальних розмірів пенсійних виплат. Через це сума пенсійної виплати в окремих пенсіонерів може складатися із основного розміру пенсії (страхової пенсії), який становить менше 10%, а понад 90 % суми – з надбавок і доплат, встановлених у різні періоди. Це ускладнює розуміння встановленого розміру пенсії і не стимулює працюючу людину легально працювати.

Як має змінитися солідарна система

Для того, щоб українські пенсіонери отримували саме ту пенсію, на яку вони заслужили в рамках солідарної системи, передбачається застосовувати для обчислення розміру пенсій інформацію про суми сплачених страхових внесків, замість інформації про заробітну плату (дохід), з якої сплачувався страховий внесок.

До солідарної пенсії не застосовуватиметься обмеження її максимальним розміром.

Передбачається впровадження так званої базової пенсії замістить поточної громіздкої та непрозорої системи численних доплат і "дотяжок". Фактично мова йде про поглинання таких доплат однією сумою – базовою частиною пенсії. Крім того, базова частина пенсії забезпечить мінімальний рівень пенсійного забезпечення для осіб, які набули право на пенсію за віком.

Також планується виведення поза поняття "пенсія" всіх надбавок, виплат, які мають статусний характер, та інших привілеїв, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету.

Кожному українцю на старості має бути гарантовано базову пенсію (фото: Getty Images)

Важливо! Пропонується розширити охоплення пенсійним забезпеченням осіб, які досягли 65-річного віку, але не мають достатньо страхового стажу, хоча при цьому сплатили достатньо великі суми страхових внесків. Зокрема, має надаватися право на пенсію за віком незалежно від наявного страхового стажу (нині мінімальна вимога 15 років) особам, які досягли 65 років, за умови, що до цього часу вони сплатили внесків в сумі, еквівалентній сумі внесків за 30 років стажу з мінімальної заробітної плати.

Передбачається, що розмір пенсії за віком дорівнюватиме сумі базової пенсії за віком та страхової частини пенсії, а також передбачається підвищення виплат за відстрочку часу виходу на пенсію. Розмір базової пенсії за віком не може бути меншим 30 % мінімальної заробітної плати, зменшеної на суму відрахувань податків.

Розмір страхової частини пенсії обліковується як похідна від суми внесків, які особа сплатила протягом всього періоду своєї зайнятості.

Реформа передбачає зміну підходу до перерахунку пенсії у зв’язку з індексацією. Враховуючи, що ключовим критерієм рівня пенсійного забезпечення є коефіцієнт заміщення, тобто відсоток від заробітної плати, а також те, що темпи зростання зарплат, як правило, перевищують темпи інфляції, то пропонується робити осучаснення пенсії на рівень зростання середньої заробітної плати. Такий підхід забезпечує недопущення зниження розміру пенсій. Зростання пенсій буде відповідати процесам, що відбуваються в економіці: зростуть заробітні плати (зростуть суми надходжень від внесків) – зростуть пенсії; уповільнюється зростання заробітних плат – уповільнюється зростання пенсій.

Також змінюються підходи до перерахунку пенсії для осіб, які продовжили працювати на пенсії. Для працюючих пенсіонерів перерахунок пенсій відбуватиметься автоматично, щороку. Розмір пенсії збільшуватиметься з урахуванням кількості набутого додаткового стажу.

Всі наявні сьогодні доплати, підвищення, додаткові пенсії, надбавки та інші доплати до пенсії, які мають умовно статусний характер, або були встановлені за певні заслуги чи особливості роботи, будуть збережені. Розмір додаткових виплат до пенсії встановлюватиметься як відсоток від базової величини, розмір якої на старті реформи буде еквівалентний розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це, запевняють ініціатори реформи, не звужуватиме існуючих прав пенсіонерів. В подальшому розмір базової величини затверджуватиметься Верховною Радою в законі про Державний бюджет на відповідний рік з урахуванням економічної динаміки.

Як розраховуватиметься солідарна пенсія

Реформа передбачає, що солідарна пенсія складатиметься з двох частин: базової пенсії та страхової. Розмір базової пенсії складатиме 30% від мінімальної зарплатні після виплати з неї податків та зборів. Базову пенсію отримуватимуть всі без винятку пенсіонери. Наразі (за мінімальної зарплатні на рівні 8 тисяч гривень) розмір базової пенсії складав би 1848 гривень.

Для коректного обчислення страхового стажу з метою справедливого нарахування пенсійних виплат передбачається запровадження так званих балів для кожного учасника солідарної системи. Саме бальна система нарахування стажу, за задумкою ініціаторів реформи, має усунути диспропорції між розмірами пенсій, призначених у різних роках, для людей, які мають однаковий стаж і мали однакову зарплатню.

Бали нараховуватимуться залежно від суми єдиного соціального внеску (ЄСВ), яку працівник сплатить протягом трудового періоду. За сплату ЄСВ із середньої по країні зарплати нараховуватиметься 10 балів щомісяця. Отже, за 35 років, необхідних для виходу на пенсію, людина таким чином може заробити 4200 балів. Якщо зарплата, з якої сплачувався ЄСВ, менша або ж більша за середню по країні станом на конкретний місяць, то, відповідно, нараховується менша або більша кількість балів.

Вартість балу визначатиме уряд щороку у березні.

Формула розрахунку балу виглядатиме так: середня зарплата за попередній рік (за даними Пенсійного фонду) множиться на коефіцієнт 0,3 і ділиться на згадані 4200.

В 2024 році вартість бала становила б 1,02 гривні.

Далі – вартість бала множиться на кількість зароблених людиною за життя балів, і таким чином отримуємо розмір страхової частини солідарної пенсії. Додавши гарантовану державою базову пенсію, отримаємо розмір пенсійної виплати, на яку може розраховувати людина в рамках солідарної системи.

Таким чином, в 2024 році людина, яка відпрацювала 35 років на середню зарплату зі сплатою ЄСВ, отримала би 4292 гривні страхової пенсії. Плюс до цього – гарантовану державою базову пенсію в розмірі 1848 гривень. Сумарно виходить 6140 гривень.

Що буде зі спецпенсіями

За законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", максимальний розмір пенсії в Україні обмежений десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Наразі це 23 610 гривень.

Разом з тим, в Україні є низка категорій пенсіонерів, які отримують значно більші суми виплат. Зокрема, це – судді. За даними Мінсоцполітики, на початок 2023 року середня суддівська пенсія складала понад 96 тисяч гривень. Значні пенсії отримують також прокурори, чорнобильці, військові та силовики.

Щоб зробити пенсійні виплати різним категоріям населення в рамках солідарної системи більш справедливими, ініціатори нинішньої реформи пропонують низку новацій.

Що стосується пенсій для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – державна соціальна доплата за постійне проживання на територіях радіоактивного забруднення встановлюється виключно для непрацюючих пенсіонерів, які постійно проживають у зоні безумовного або гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони проживали або працювали на цих територіях станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року. Всі інші категорії населення не мають права на "чорнобильські" доплати.

Пенсії понад 10 "мінімалок" хочуть обмежувати (фото: bank.gov.ua)

Що стосується тих, хто отримує пенсію понад 10 прожиткових мінімумів, ініціатори реформи пропонують застосовувати спеціальні коефіцієнти щодо сум, які перевищують десять мінімумів.

Так, до суми пенсії, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму та не перевищує 11 розмірів, – пропонується застосовувати коефіцієнт 0,6;

до суми від 11 до 13 мінімумів – 0,5;

до суми від 13 до 17 мінімумів – 0,4;

до суми від 17 до 21 мінімуму – 0,3;

до суми понад 21 мінімум – 0,2.

Нагадаємо, мова йде лише про суми, на які може розраховувати пенсіонер в рамках солідарної пенсійної системи. Розраховувати на суттєві додаткові пенсійні виплати в старості українці можуть лиш у випадку тривалої регулярної сплати внесків у рамках обов’язкового або ж добровільного накопичувального страхування.

Що (не)так з пропозиціями Мінсоцполітики

На публікацію Мінсоцполітики проекту пенсійних змін публічно відреагував директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. В коментарі для РБК-Україна він зокрема зазначив, що пропонований для публічного обговорення законопроект по суті на 80% повторює норми діючого закону "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Експерт спробував виділити сильні та слабкі сторони проекту реформи.

Пропозиція рахувати розмір пенсій на основі більш прозорого механізму – очевидний "плюс" проекту. "Розрахунки пенсійних виплат базуватимуться не на розмірі зарплати, як це відбувається сьогодні, а на розмірі страхових внесків. Прив'язка розрахунку до суми внесків чітко дає зрозуміти бізнесу, що лобіювання зниження ставки ЄСВ автоматично зменшує пенсію", – аргументує співрозмовник видання.

Однак, за його словами, залишається проблема структури єдиного соціального внеску. Адже він включає в себе окрім безпосередньо внесків до Пенсійного фонду ще й внески до двох соціальних фондів. І законопроектом пенсійні внески не виділяються в окремий вид страхових платежів. "Тому аргумент про те, що нарешті пенсія прямо залежить від внесків, є слабким. Знову ж таки, платником ЄСВ залишається роботодавець, а не працівник, чого немає ніде в Європі. Тому прямої зацікавленості працівника в тому, щоб платити кошти на майбутню пенсію, так і не забезпечено", – говорить Ганущак.

Серед "плюсів" пропонованої версії реформи – скасування норми про індексацію пенсій на величину інфляції, на користь норми про індексацію виключно на ріст середньої зарплати.

"Зроблена спроба розмежувати "зароблену пенсію" від соціальної допомоги, яка має платитись з державного бюджету. Це можна було б вітати, якби не пропозиція в дусі соціалізму – поява базової пенсії в розмірі 30% від мінімальної заплати. І це для всіх – і для тих, хто ні дня не працював, і тих, хто отримує високу пенсію, як, наприклад, судді та правоохоронці. Це додаткових 30 млрд грн, які можна було б використати більш винахідливо", – вважає економіст.

Відмічає співрозмовник РБК-Україна той факт, що пенсійний законопроект не передбачає зміну ставки страхових відрахувань до Пенсійного фонду. Тож очікувати коефіцієнт заміщення більший за нинішні 30% не доводиться. А покладатись на добровільні додаткові внески без того, щоб виділити окремо пенсійні відрахування в структурі ЄСВ, теж не слід – люди не повірять.

Важливий нюанс, на який звертає увагу Юрій Ганущак: якщо від ФОПів вимагати сплати ЄСВ лише від мінімальної зарплати, то слід чесно їх попередити – пенсія теж буде мінімальною.

"В законопроекті немає формули розрахунку пенсії, прив'язаної до актуарного віку (очікуваний середній вік життя пенсіонера – ред.). Як і прив'язки пенсійного віку до того ж актуарного віку та середнього віку входу в страхову систему, який теж зростає. Тому болюче рішення про збільшення пенсійного віку не просто відкладається. Система консервується, що провіщає великі проблеми, особливо з різким порушенням демографічної піраміди", – попереджає співрозмовник видання.

В будь-якому разі, упевнений експерт, чергову спробу навести лад в заплутаному пенсійному законодавстві України слід вітати. Проте законопроект Мінсоцполітики не пропонує комплексних рішень щодо реформування пенсійної системи загалом. Наразі мова йде лише про зміни в солідарній системі.

Зміни, час яких давно настав. Без цих змін, за великим рахунком, більшість майбутніх українських пенсіонерів приречені на злиденне існування, оскільки нинішня солідарна пенсійна система фактично збанкрутувала, являючи собою по суті фінансову піраміду. Щороку уряд вимушений дотувати державний Пенсійний фонд на сотні мільярдів гривень, оскільки солідарна система фінансово не забезпечує себе. Індексуючи ж пенсії без реального зростання національної економіки і, відповідно, зарплатного фонду, – уряд лиш посилює залежність Пенсійного фонду від коштів державного бюджету.

В той же час, запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного страхування залишається під питанням, хоча законодавчі передумови для цього були створені ще 2003 року. З тих пір різні українські уряди неодноразово намагались запровадити так званий другий рівень пенсійної системи. Остання спроба була за декілька місяців до початку повномасштабної війни – восени 2021-го. Але пенсійний віз і нині там.

Чи не головна причина такої ситуації – відсутність довіри населення і бізнесу до держави, яка мала би адмініструвати пенсійні заощадження громадян в рамках обов’язкової накопичувальної системи. Люди просто не впевнені, що їхні пенсійні накопичення банально не вкрадуть, до речі, як це зараз відбувається в Росії. Наступна причина – відсутність широкого спектру реально працюючих надійних інвестиційних інструментів фондового ринку. По суті, їх не було протягом всієї історії вітчизняного ринку капіталів. Повномасштабна ж війна поставила на цьому питанні якщо не хрест, то логічну жирну трикрапку.

Щоправда, держава не відмовляється від ідеї запровадження обов’язкового накопичувального страхування. Більше того, в Мінсоцполітики воліли б зробити це вже з 1 січня 2026 року. Як це може виглядати і наскільки реалістично під час війни – окреме питання. І тема окремої статті.