ua ru

Анексія, мобілізація та ядерний шантаж. Що зміниться у війні Росії та України

Анексія, мобілізація та ядерний шантаж. Що зміниться у війні Росії та України У Росії збирають більше людей для війни з Україною та хочуть анексувати окуповані території (фото: GettyImages)

Путін вирішив оголосити часткову мобілізацію, приєднати до Росії окуповані території України та погрожувати ядерною зброєю. Чи можуть ці ходи у відповідь Кремля змінити ситуацію на фронті і вплинути на війну – у матеріалі РБК-Україна.

Кремль пішов на різке підвищення ставок, намагаючись повернути ініціативу у розв'язаній ним війні. Після серії поразок на фронті і, особливо, після розгрому окупаційного угруповання на північному сході Москва "засвітила" відразу всі "козирі". Путін вирішив оголосити часткову мобілізацію в Росії, включити окуповані території України до складу РФ і паралельно пригрозив ядерною зброєю.

Міністр оборони Шойгу заявив, що вони планують призвати 300 тисяч людей. Однак російські опозиційні ЗМІ повідомляли, що може йтися і про мільйон мобілізованих. З огляду на інформацію, що вже потрапила до мережі, до якості підготовки та мотивації новобранців є величезні питання. Невдоволення насильною мобілізацією вже вилилося в локальні протести, підпали військкоматів та втечу російських чоловіків із країни.

Які завдання буде поставлено перед цим зборищем – утримання окупованих земель чи розширення захоплених територій – поки що неясно. Але судячи з риторики та дій Путіна, він не збирається відступати і відмовлятися від того, що можна подати як "перемогу" у війні.

Загони приречених

Путін навряд чи хотів іти на такий непопулярний крок як мобілізація. Але після семи місяців бойових дій окупаційна армія обросла проблемами. На багатьох ділянках противник змушений переходити до оборони. А там, де він продовжує наступати, не може досягти хоч якихось значних просувань. Ворожим угрупованням не вистачає сучасного озброєння та живої сили. Якщо першу проблему в умовах санкцій вирішити складно, то людського ресурсу в Росії повно.

Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь зазначив, що в Україні вже знищено та розбито щонайменше 150 тисяч військ. Це понад 50 тисяч загиблих плюс поранені, яких, як правило, більше в рази.

"Тому можна підрахувати ще 100 тисяч поранених, дезертирів і так далі. Тобто фактично того угрупування, яке наступало взимку і навесні, вже немає. Крім того, знищені ці 1-й та 2-й "армійські корпуси" так званих "ДНР" та "ЛНР", які формувалися протягом восьми років. Там "мобіками" вже поміняли кілька складів", – пояснив у розмові з РБК-Україна Самусь.

Усі ці 300 тисяч не будуть одномоментно перекинуті на фронт. Щонайменше з тієї причини, що їх усіх потрібно відловити і зібрати, не кажучи вже про військову підготовку, якій зараз не приділяють уваги.

"Необхідно щонайменше два-три місяці, щоби провести для них базове навчання. У Росії говорили, що їм виділятимуть по два тижні на підготовку. Проте вже зараз ми бачимо, що мобілізованих відразу відправляють на фронт. Кількість військ буде величезною, але вони взагалі не будуть підготовлені до бойових дій, вони не будуть мотивовані, вони не будуть оснащені", – зазначив експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Мобілізація в Росії навряд чи вплине на ефективність їхніх військ – швидше, навпаки. За якістю підготовки та оснащення ці новобранці будуть набагато гіршими, ніж ті контрактники, які вторглися в Україну в лютому. Притому що їх готували до бойових дій майже рік.

Анексія, мобілізація та ядерний шантаж. Що зміниться у війні Росії та УкраїниМобілізованих у Росії майже одразу відправляють на фронт без військової підготовки (фото: GettyImages)

Коваленко зазначив: якщо на початку війни у бій йшли професійні підрозділи з новітнім спорядженням, то вже влітку ми бачили у росіян танки Т-62, які не виробляються з 1975 року, та ПТ-76, які використовувалися ще у 50-х роках минулого століття. Щоб забезпечити ще більше військ, Москві, мабуть, доведеться діставати зі зберігання ще більш "древні" зразки.

Чи може мобілізація дозволити Путіну активізувати наступ на полі бою? Теоретично – так. Можливо, Кремль якраз і розраховує тиснути на українські позиції кількістю, вигризаючи кілометр за кілометром. Цілком ймовірно, що на якихось ділянках фронту ворог може спробувати піти в наступ, а Збройним силам доведеться переходити до оборони. Але, по-перше, навряд чи "сирі" і ненавчені війська зможуть домогтися значних завоювань.

"Якщо говорити про вплив на фронт, там поки що радикальних змін не відбудеться, адже у нас зараз війна 21-го століття. Іранські дрони, по суті, мають більший вплив на поле бою, ніж ця мобілізація. Мобілізовані – це просто "м'ясо". Якщо уявити, що зараз їх просто збирають, дають їм автомати і таких 100 тисяч людей відправляють штурмувати Бахмут – вони просто загинуть", – зазначив Самусь.

До того ж частина мобілізованих, ймовірно, буде спрямована для "латання" наявних "дір". Багато російських підрозділів ще з липня потребують виведення для відновлення боєздатності та ротації, каже Коваленко.

"Я не виключаю, що певною кількістю новомобілізованих компенсуватимуть сили, що вимагають ротації та виведення. Тому кількісно на окремих ділянках їхні війська можуть збільшитися на 15-20%, а на інших просто буде зроблена заміна", – розмірковує експерт.

Тобто зараз це збіговисько новобранців насамперед буде спрямоване саме на втримання вже захоплених позицій. Але саме собою збільшення російських військ на фронті все одно створить Україні проблеми.

"Навіть попри погану підготовку та оснащення російської армії, війна затягуватиметься, бо їх треба буде знищувати, відтісняти, змушувати відступати", – додав керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Найбільший виклик, який проглядається у зв'язку з російською мобілізацією – це відкриття другого фронту з боку Білорусі, припустив Самусь. Путін може знову спробувати напасти на Україну з півночі, зібравши, наприклад, 50-тисячний контингент. Частина – це регулярні підрозділи РФ, інші – мобілізовані і білоруська армія.

Їх не вистачить, щоби захопити якісь регіони. Але Росія може виношувати такий план, щоби відтягнути українські війська від півдня та сходу, де Збройним силам доведеться перейти від наступальних до оборонних операцій.

Поки що все виглядає так, що Лукашенко відмовився від цієї авантюри, усвідомлюючи наслідки для свого режиму, уточнив Самусь. Але Путін, найімовірніше, продовжить тиснути на білоруського диктатора.

Жест відчаю

Рішення Путіна про мобілізацію та бажання приєднати окуповані території – це ланки одного ланцюга. Жодної з його цілей в Україні все ще не досягнуто. За сім місяців Росії не вдалося захопити навіть Луганську та Донецьку області у їхніх адмінкордонах. Згортати свою військову кампанію Москва, вочевидь, поки що не збирається.

Анексія, мобілізація та ядерний шантаж. Що зміниться у війні Росії та УкраїниРосії потрібні нові війська, щоб рятувати свою ситуацію на фронті (фото: GettyImages)

Для продовження війни Путіну потрібні додаткові сили. А без включення окупованих українських земель до складу РФ йому було б складно хоч якось обґрунтувати, чому й навіщо він жене росіян воювати та гинути у чужу країну. Тепер він зможе піднести цю мобілізацію як захист "російських територій".

Чи змінить незаконна анексія позицію України? Схоже, що ні. Військово-політичне керівництво вже неодноразово заявляло, що наша армія продовжить боротися за звільнення своїх територій. Світова спільнота також не визнає українські землі за РФ, можливо, за винятком кількох країн-ізгоїв.

"Референдуми" на окупованих українських територіях – це цілковита фальсифікація та порушення міжнародного законодавства. Але згідно з законодавством РФ, у разі загрози їхній цілісності та суверенітету вони можуть застосовувати всі види зброї, включаючи зброю масового ураження. Тобто це їхній другий варіант, як виходити із ситуації", – припустив колишній заступник начальника Генштабу, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

У недавньому зверненні Путін вкотре сказав, що у разі загрози територіальній цілісності Росія готова використати ядерну зброю. А його соратники пізніше заявляли, що ця доктрина стосуватиметься й захоплених українських територій. У ній, серед іншого, передбачено, що Москва може застосувати тактичну ядерну зброю на полі бою для деескалації, тобто щоб змусити противника зупинитися і відступити.

"Поки що заяви про ядерну зброю – це більше тиск і блеф. Однак якщо Путін опиниться фактично перед вибором, який означатиме для нього життя чи смерть – наприклад, ще одна така поразка, як у Харківській області, або якщо ВСУ захоплять чи візьмуть в оточення Херсон – то він може десь продемонструвати застосування ядерної зброї малої потужності", – вважає Романенко.

Один удар тактичною ядерною зброєю не здатний повністю зламати ситуацію на полі бою. Він може лише ситуативно змінити становище у якійсь окремій локації, уточнив Коваленко.

З одного боку, якби Кремль розраховував досягати цілей на фронті за допомогою ядерних ударів, то навряд чи пішов на такий непопулярний крок як мобілізація. З іншого боку, у Путіна може бути інший план, каже Самусь.

Наприклад, Кремль вирішить включити до складу РФ не лише захоплені території, а й усі чотири області України в межах їхніх адмінкордонів. Тоді величезний контингент ворожих військ буде потрібний для того, щоб утримувати вже окуповані райони. А щодо решти цих областей Путін може висунути ультиматум: або ЗСУ відступають і припиняється допомога Заходу, або буде ядерний удар.

Але, пішовши цим шляхом, Росія відкриє ящик пандори та зруйнує фундаментальні засади ядерної безпеки. Якщо одна країна порушить "табу", що склалося з 1945 року, і почне атакувати іншу зброєю масового ураження, тоді що буде стримувати інших?

Немає сумнівів, що весь світ миттєво обернеться проти Путіна, а "лава" нейтральних держав точно скоротиться. Більш того, можуть виникнути нові союзи, наприклад, між НАТО і Китаєм, припустив Коваленко. У доктрині КНР зазначено, що вона може використовувати ядерну зброю лише в тому випадку, якщо інша країна завдасть по її території ядерного удару.

"Це спричинить фундаментальну зміну балансу у світі, проти якого Путін ніколи не піде. Він боїться назвати війну війною, називаючи її "спеціальною військовою операцією". Це людина, яка боїться оголосити загальну мобілізацію, оголошуючи часткову. Путін – досить боягузливий політик. Він не піде на такі радикальні кроки, які можуть змінити баланс саме проти Російської Федерації», – вважає Коваленко.

Анексія, мобілізація та ядерний шантаж. Що зміниться у війні Росії та УкраїниЯкби Кремль розраховував досягати цілей на фронті за допомогою ядерних ударів, то навряд чи пішов на мобілізацію (фото: GettyImages)

У цій ситуації важливо, щоб Захід уже зараз визначився, якою буде їхня відповідь на найгірший сценарій. І по всіх можливих каналах доніс Москві, що путінський режим зіткнеться з нищівними та катастрофічними наслідками. Але найкращою відповіддю Путіну було б посилення та прискорення військової допомоги Україні.

"Має бути чітка консолідована позиція Заходу щодо підтримки України та надання далекобійних, точних систем озброєння, щоб ми могли швидше вести контрнаступальні дії. Навіть якщо є ризики застосування артилерійських ядерних боєприпасів, наприклад "Піонами", то нам потрібно мати можливість превентивно знищувати ці установки ", – сказав Мусієнко.

***

Усі інструменти, які Путін пустив у хід, можна розцінювати як ознаку відчаю у спробі врятувати становище на війні. Але той шлях, яким він вирішив піти, може обернутися крахом для його режиму.

"Для самої Росії це справжня катастрофа. Вони проводять часткову мобілізацію, намагаються незаконно анексувати українські території, і, відповідно, для них це вже не війна чи "сво" в Україні. Це фактично стає для них війною в Росії. Путін тепер втягує все російське суспільство у війну. Це породжує додаткові страхи, протестні настрої тощо», – зазначив Мусієнко.

Усі роки правління Путіна будувалися на негласному соціальному договорі з російським "глибинним" народом, каже Самусь. Ця угода виглядала приблизно так: я забезпечую вам відчуття причетності до великої імперії, поки ви сидите на дивані, у вас буде повний холодильник, але цим проектом керую я і мої люди, і ви в це не втручаєтеся.

Цей договір продовжив існувати і після 24 лютого приблизно на тих же умовах: за "велику імперію" воюють лише контрактники та постійні частини. Але останнє рішення Путіна руйнує цю угоду та змінює всю парадигму існування російського суспільства, уточнив Самусь. Народ уперше за останні двадцять два роки почали піднімати з диванів та відправляти на війну.

Анексія та мобілізація також вплинуть на ставлення до Москви на міжнародній арені. Навряд чи серед світових політиків тепер знайдеться багато охочих зберегти Путіну обличчя або тих, хто гальмуватиме радикальніші економічні обмеження щодо агресора.

У цьому випадку в Росії якраз і може дозріти ґрунт для справжнього бунту, вважає Самусь. На населення обрушаться не лише новини про смерті ненавчених мобілізованих, коли до регіонів масово приходитимуть труни. Але й соціально-економічні проблеми через різке скорочення бюджетування, урізання зарплат та соціальних виплат.

"Можна говорити про те, що зима для росіян буде важкою. І приблизно навесні ці соціально-економічні проблеми почнуть проявлятися. Путіна можуть у результаті зовсім усунути від влади, бо він був цінний в умовах існуючого соціального договору, а зараз весь негатив піде саме на нього. Нова лютнева революція сьогодні формується за схожим сценарієм, як у 1917 році ", – розмірковує Самусь.