Про те, як теплі зими впливають на сільське господарство України, чи становлять зміни клімату загрозу для урожаю озимини та інших культур, та як вже найближчим часом може змінитись "асортимент" локальних овочів і фруктів, – читайте у матеріалі РБК-Україна.
За останніх три десятиліття зими в Україні потеплішали на 1,5 градуса. Цьогорічний січень побив одразу кілька температурних рекордів – наприкінці місяця у Чернівцях зафіксували 15 градусів тепла. Загалом погодні умови цієї зими більше відповідали показникам характерним для кінця березня. Тепла і безсніжна зима, а також зміщення сезонів безпосередньо впливають на майбутні врожаї.
РБК-Україна розпитало віцепрезидентку Національної аграрної академії наук Ануш Балян про те, до яких змін у сільському господарстві призведуть аномально теплі зими.
– Як тепла зима і зміна клімату впливають на сільське господарство України?
– Протягом останніх двох десятиліть українські аграрії все сильніше відчувають вплив кліматичних змін, що проявляється у підвищенні температури, збільшенні кількості та тривалості посушливих періодів та інших небезпечних метеорологічних явищ – пізніх заморозків, малоефективних зливових дощів, шквалистих вітрів, граду тощо.
Проте підвищення річної температури повітря та незначне зростання кількості опадів мають певні переваги, незважаючи на нерівномірний розподіл теплового ресурсу та атмосферної вологи впродовж року.
Глобальне потепління в Україні призводить до скорочення періодів сильних морозів, зменшення витрат на обігрів теплиць, збільшення вегетаційного періоду тобто, періоду активного росту рослин, що дасть змогу отримати більше врожаїв у рік. А також розширення площ посівів тепловимогливих культур у тих регіонах, у яких вони раніше не культивувалися. Ще один наслідок від потепління – значне зростання урожайності окремих зернових культур та їх валових зборів протягом останніх 10-15 років.
Кліматичні трансформації найсприятливіші для озимих культур. Це надзвичайно важливо, оскільки порівняно тепла погода взимку дозволяє рослинам проходити цей період майже без втрат, часто за підвищеної температури повітря навіть проходити певний етап у своєму розвитку, що важливо для озимини пізніх строків сівби, яка розпочинає зимівлю у слабкому стані.
– Чи є загрози для врожаю від аномально теплих зим?
– Основними загрозами, зокрема для озимих культур, є небезпека передчасного відновлення вегетації, або взагалі безперервної вегетації озимих культур взимку. Теплі зими сприяють активізації росту озимих ще до настання стабільно тепла. Це робить рослини вразливими до пізніх весняних заморозків, які можуть знищити частину посівів або суттєво знизити врожайність.
Також є загроза створення дефіциту вологи навесні через відсутність снігу, коли ґрунт отримує менше вологи. Це може призвести до весняних посух, які особливо небезпечні для ранніх ярих культур.
Теплі зими можуть спровокувати появу нових (не типових для регіону) шкідників та хвороб. Через те, що ґрунт не промерзатиме, патогени і шкідники, які раніше гинули від морозів, зможуть виживати у більшій кількості. Це збільшить потребу обробок фунгіцидами та інсектицидами.
До того ж, тепер слід уважніше аналізувати температурні фактори, які складаються, і можливості застосування пестицидів відносно них. Мається на увазі, що сучасні засоби захисту рослин повинні працювати в екстремальних кліматичних умовах, включаючи спеку і посуху, що буде особливо актуальним для півдня України.
Втім, на сьогодні нема реальної загрози для озимих зернових культур. Очікуване не значне короткочасне зниження температури повітря (до -10 градусів) не матиме суттєвих негативних наслідків. При цьому не виключається ушкодження листових пластинок рослин, але це не впливає на показники врожайності.
За відновлення активної весняної вегетації в ранні строки, про що свідчать чисельні прогнози, та за умови гарної вологозабезпеченості ґрунту і якісного догляду за посівами цьогоріч можна отримати вагомий урожай, який у кращих господарствах не поступатиметься торішньому.
– Чи може значне потепління привести до того, що ми почнемо вирощувати нові культури?
– Звичайно, потепління може надати можливості для розширення площ посівів нових культур, які раніше не були характерні в наших регіонах. Тепліші та м’якші зими, які є вже в Україні, а також успіхи в селекції на зимостійкість садових культур, призвели до того, що в аматорському садівництві вирощують екзотичні і малопоширені культури, характерні для півдня країни. При чому, у відкритому ґрунті. Такі як мигдаль, фісташка, ківі (найближчий родич більш морозостійкої актинідії), хурма, інжир, гранат, який почали вирощувати в південних регіонах України і Закарпатті.
Також, різні види і сорти хурми вирощують на Київщині, популярності набуває ківі, мушмула, зізіфус та ряд інших культур. Але говорити про їх промислове вирощування в умовах Лісостепу України ще передчасно.
Зміни клімату можуть створити сприятливі умови для тепловимогливих рослин, які раніше не могли виживати у більш прохолодному кліматі України, зокрема, сафлору, сорго, коріандру, нут, сочевиці. Баштанні культури, зокрема кавун і диня, які є традиційними для Степу, поступово розширюють свої площі аж до північних та західних кордонів України.
На півдні створиться реальна можливість для вирощування середньоазіатської та зимової дині, які мають значно більшу тривалість вегетаційного періоду, ніж європейські сорти. Соняшник уже домінує, але зміна клімату може сприяти ще більшому розширенню площ на півночі країни, а бавовник, у разі подальшого потепління може розширити обсяги вирощування в південних областях.
Традиційними основними "винними" зонами в Україні є Бессарабія та Закарпаття. Однак, оскільки клімат змінюється, виноградарська галузь зараз активно просувається на північ, і вже відомі приклади створення виноградників у Вінницькій, Житомирській, Київській областях.
– Які звичні для нас культури відійдуть у минуле?
– Про зникнення деяких культур наразі говорити рано, але якщо і надалі збережеться така тенденція у підвищенні температури, зміні кількості та розподілу опадів, а також збільшенні частоти екстремальних погодних явищ, це може створити несприятливі умови для вирощування озимих зернових культур, ріпаку, плодових, ягідних культур тощо, що вимагатиме українських аграріїв адаптуватися та переглядати традиційні підходи до землеробства.
Погодні зміни провокують реакцію від рослин, впливають на якісні та кількісні показники урожайності. Поки питання не в тому, чи витримають традиційні сільськогосподарські культури частоту та інтенсивність несприятливих факторів, обумовлену погодними змінами.
Певний рівень урожайності кращі генотипи сільськогосподарських культур забезпечують завжди. Але реагувати на кліматичні і погодні зміни має людина, залучаючи у виробництво кращі новітні засоби і технології, а також кращі селекційні надбання. А вони в Україні є.
– На які культури найгірше впливає тепла зима?
– Погодні зміни під час зимівлі рослин, які ми спостерігаємо в останнє десятиліття, створюють найбільшу небезпеку тим сільськогосподарським культурам, які легко виходять зі стану вимушеного спокою та швидко втрачають свою зимо- і морозостійкість під впливом відлиг.
Це озимі культури (пшениця озима, ячмінь озимий, ріпак озимий), багаторічні трави, плодові та ягідні культури (яблуня, груша, вишня, черешня, малина, полуниця, абрикос, персик, нектарин тощо). Крім того, відсутність снігового покриву на посівах озимини і багаторічних трав збільшує ризик вимерзання у разі різкого похолодання, та, навпаки, висока температура взимку може спричинити передчасне пробудження бруньок і подальше пошкодження заморозками фруктових дерев.
Виноград, малина, чорна смородина, лохина теж потребують періоду зимового спокою. Якщо його недостатньо, це може зменшити врожайність.
Картопля, як рослина помірного клімату, може швидко вироджуватись в таких умовах. Відсутність морозів взимку не знищує зимуючих шкідників і збудників хвороб картоплі, що призведе до збільшення ураженості хворобами та шкідниками.
– Які культури ми з часом зможемо вирощувати, якщо надалі будуть такі ж зими?
– У посушливих регіонах збільшаться площі посіву більш посухостійких культур, таких як просо, сорго, гречка тощо. Серед екзотичних і нішевих культур зміни клімату можуть створити умови, зокрема, для вирощування спаржі, артишоку, батату, імбиру, куркуми та деяких цитрусових.
Традиційні культури для зони Степу, такі як, пшениця озима, кукурудза, соняшник, ріпак можуть зміститися у північні і західні регіони нашої країни. Загалом, теплі зими можуть призвести до можливості вирощування культур з низькою потребою в яровизації, наприклад, сорти двуручки, зимуючий горох, зимуюча гірчиця.
Глобальне потепління може сприяти поширенню нових овочевих культур в більш північні області України, які зовсім недавно почали вирощувати в південних областях, таких як: батат (солодка картопля) та фізаліс, які витримують спеку, дають високий урожай.
Серед нових овочевих культур можуть невдовзі з’явитись на півдні України такі як ямс – екзотична альтернатива картоплі, та бамія – теплолюбна культура, яка популярна в Азії та Африці, добре росте в умовах високих температур.
– Наскільки зими потепліли в Україні у порівнянні з тим, як це було 30 чи 50 років тому?
– Середня температура зимового періоду за 30 років зросла на 1,4-1,5 градусів порівняно з попередніми десятиліттями. Найбільше потепління спостерігається у січні, де температура збільшилась на 2,0-2,5 градуса.
Крім того, за останні 60 років середня температура в Україні зростала швидше, ніж у світі загалом. Швидкість зростання середньої річної температури становила 0,41 градуса протягом десяти років, тоді як у Європі цей показник дорівнює 0,34 градуса. Основне потепління відзначається насамперед взимку.
Не лише на півдні України, а й у Києві три роки поспіль не було кліматичної зими, що свідчить про тенденцію до потепління, що триває.
Отже, зими в Україні стали помітно теплішими порівняно з періодом 20-30-річної давнини. Така ситуація впливає на процеси зимівлі озимих культур. Відсутність температурного періоду спокою дозволяє рослинам продовжити вегетацію, не зупиняючи ріст, що негативно впливає на загартування та формування морозостійкості.
– Які прогнози науковців на наступні зими?
– З великою ймовірністю наступні зими будуть подібними до цьогорічної – з підвищеною температурою повітря та опадами, переважно у вигляді дощу. Щодо снігу, через значне потепління його кількість суттєво зменшилася. Стабільний сніговий покрив зберігається лише у високогір'ї Карпат.
Дослідження показують, що є реальні передумови того, що літо буде довшим і спекотнішим, а зими – м'якшими з меншою кількістю снігу.
Однак це не означає повної відсутності снігу по всій Україні. Можливі періоди похолодання та снігопади, але їх частота та інтенсивність зменшуватимуться. Крім того, глобальне потепління може призводити до екстремальних погодних явищ, таких як раптові сильні снігопади або морози, навіть на тлі загального потепління.
Більш зимовою, іноді зі значним зниженням температури повітря та опадами у вигляді снігу, буде погода лише у січні. Проте, не виключаються можливі короткочасні природні аномалії у грудні та лютому, що в окремі роки може мати негативні наслідки, які носитимуть переважно локальний характер.
Загалом, кліматичні зміни можуть вплинути на сільське господарство комплексно, тому важливо розробляти відповідні стратегії його адаптації, насамперед створення нових сортів і гібридів, а також технологій їх вирощування, які будуть краще пристосовані до місцевих умов.