З Африкою, але без України. Чого чекати від саміту G20 в Індії і чи згадають там про війну

Що таке G20 і як минув саміт на Балі

"Велика Двадцятка" – міжурядова організація, створена у 1999 році, як відповідь на економічні кризи. Вона складається з 19 найбільших економік світу та Євросоюзу. З 2024 року до складу увійде також Африканський Союз. Загалом члени G20 представляють до 80% світової торгівлі та дві третини населення світу. Але 66% бідних людей на планеті припадають також на них.

Наразі до двадцятки входять Австралія, Аргентина, Бразилія Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Південна Корея, Мексика, Німеччина, ПАР (Південна Африка), Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія. На зустрічах також є представники МВФ, Європейського Центробанку та Світового Банку.

Фото: минулий саміт Великої Двадцятки пройшов на острові Балі в Індонезії (Getty Images)

"Назва "Велика Сімка" чи "Двадцятка" – проекція наративу Росії. Вона куди вступає, намагається робити все великим для себе. Це цікавий формат, але він не має ані обов’язкових рішень, ані узгоджених напрямків, що виходять за рамки загальногуманітарних тем на кшталт клімату чи розвитку", – каже у розмові з РБК-Україна виконавчий директор Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак.

Минула зустріч відбулася на острові Балі в Індонезії у листопаді 2022 року. Президент Джоко Відодо запрошував тоді Володимира Зеленського до участі в саміті, але той через ситуацію у країні вимушений був відмовитися. На минулорічному саміті, звісно ж, обговорили й війну в Україні. Втім, заключна декларація не стала відкритим засудженням Росії, хоча це мало місце в окремих виступах світових лідерів.

Фото: Володимир Зеленський виступає на засіданні Великої Двадцятки на Балі у 2022 році (Getty Images)

Володимир Зеленський взяв участь у засіданні по відеозв’язку. Він заявив, що настав час, коли "російська військова машина має бути зупинена, щоб врятувати тисячі життів". Крім того, він представив на заході формулу миру:

• ядерна, продовольча та енергетична безпека;

• звільнення усіх полонених громадян України за формулою "всіх на всіх";

• відновлення територіальної цілісності країни;

• виведення військ Росії та припинення бойових дій;

• відновлення справедливості;

• протидія екоциду;

• недопущення ескалації, фіксація завершення війни на основі статуту ООН

Зеленський також закликав учасників конференції не допустити нової агресії Росії у майбутньому і сприяти продовженню "зернової угоди". Яка, за його словами, мала бути пролонгована на необмежений час, незалежно від результатів війни. "Право на їжу – фундаментальне право кожної людини", – говорив тоді Зеленський.

Підготовка до саміту в Нью-Делі: без наголосу на війні та Україні

І хоча у правилах G20 діє принцип ротації континентів та країн-господарок самітів (у 2024 він відбудеться у Ріо-де-Жанейру), цього разу "Двадцятка" знову збереться в Азії – у Індії. Країні, яка відноситься до конфлікту в Україні набагато більш стримано, ніж це робила Індонезія.

Нью-Делі це яскраво підкреслював ще у лютому 2023 – на першу річницю повномасштабної війни в Україні – коли під час технічної зустрічі з головами банків фокус був на "найбільш вразливих громадянах", а про вторгнення Росії не згадали узагалі. Ця позиція пов’язана насамперед з купівлею Індією дешевої російської нафти, не говорячи вже про "історичні" проекти індійців спочатку з СРСР, а потім й з РФ.

Фото: відносини Індії та України розвиваються дуже повільно (Сайт президента України)

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді тоді назвав ситуацію "збільшенням геополітичних протирічь навколо світу". Втім, саме дискусії на панелях та "на полях" навпаки постійно торкалися України. Принаймні члени "Великої Сімки" акцентували увагу на нових санкціях, засудженні Росії та фінансовій підтримці Києва. Тоді як саме G-20 залишається глибоко розділеною щодо війни в Україні і досі не змогла видати погоджений усіма сторонами документ.

Вже на саміті 9-10 вересня Індія планує говорити про позики країнам, що розвиваються, реформу системи міжнародних боргів, регулювання криптовалют та вплив геополітики на харчову та енергетичну безпеку. Головна тема – "Одна Земля. Одна Родина. Одне Майбутнє". України ж серед запрошених країн цього року немає.

За інформацією РБК-Україна, Індія справді не хотіла участі України навіть у форматі відеозвернення, бо в такому випадку Київ міг повністю захопити увагу саміту. А його господарі все ж бажають обговорити інші теми, які російсько-української війни не стосуються. Але українська сторона і далі докладає зусиль, щоб виступ президента Зеленського відбувся, хай і по відеозв’язку.

"Наше міжнародне партнерство передбачає також і делегування. Партнери мають право висловлюватися щодо України, тому подекуди бути особисто необов’язково. Я думаю, також треба трошки переглянути наш ритм особистої присутності. Вона могла вже дещо й підвтомити. Втім, в нинішньому форматі G20 наша відсутність не є проблемою", – впевнений Геннадій Максак. Друзі та партнери України по світу докладуть зусиль, щоб без участі нашої країни порядок денний саміту не формували, наголосив аналітик.

Голова МЗС Індії Субраманьям Джайншанкар пояснив рішення не запрошувати Україну тим, що G20 нібито займається міжнародним розвитком та економічним зростанням, а не "врегулюванням конфліктів". Це, на його думку, має відбуватися у рамках Радбезу ООН, рішення якого, як відомо, блокує РФ.

На саміті у Нью-Делі, варто відзначити, не буде президентів Китаю та Росії – Сі Цзиньпіна та Володимира Путіна. Якщо на останнього виданий міжнародний ордер на арешт і тому кремлівський диктатор рідко коли залишає межі країни, то щодо лідера КНР ситуація інша. Відносини між Китаєм та Індією, які останніми роками тільки погіршувалися, поки роблять цей візит малореальним.

Індія та Росія: партнерство з часів Холодної війни, що зазнає змін

Індія і до саміту G20 намагалася зберігати хиткий баланс між Китаєм, США та РФ. Партнерство Індії та Росії сягає корінням Холодної війни. Статус перемовника у війні між Індією та Пакистаном у 1965 році дозволив Радянському Союзу надавати Нью-Делі свої бойові кораблі і таким чином погрожувати Америці, пише видання Al-Jazeera.

Відтоді Індія залежала від росіян у питаннях модернізації армії та дипломатичного прикриття в Радбезі ООН. У відповідь Індія стала єдиною нацією у Південній Азії, що підтримала вторгнення СРСР до Афганістану у 1979 році. Росія ж була проти міжнародних санкцій для Індії після ядерного випробування 1998 року.

Фото: Індія досі відкрито не засудила агресію Росії проти України і продовжує співпрацю з Кремлем (Wikimedia Commons)

Зараз Індія – одна з небагатьох розвинутих економік світу, що утримується від відкритої критики агресії Російської Федерації проти України. А також є третім за обсягом покупцем російської нафти. Кидаючи таким чином виклик спробам ЄС обмежити нафтові прибутки Володимира Путіна. З 2022 року Індія імпортувала "чорного золота" на більш ніж 36,7 млрд доларів. Але вже у липні-серпні 2023 року частка впала, бо початкова знижка значно зменшилась (втім, Індія все ще багато купує нафти у РФ).

Також Нью-Делі на 65% зменшив оборонні закупівлі у Росії, переорієнтувавшись на Францію, США та Ізраїль. Це важливо, оскільки у них 70% літаків, 44% кораблів та субмарин та 90% бронемашин індійців – з Росії. Це могло статися, бо індійці побачили справжню “якість” російської зброї на війні в Україні і зрозуміли, що її запаси будуть і далі утилізовуватися. І зрештою Індія може залишитися без важливих деталей, бо їх не буде й у самих росян. А тому саме час шукати інших, більш надійних постачальників.

Одночасно Індія почала дуже обережні кроки з налагодження відносин з Україною, коли Нарендра Моді зустрівся з Зеленським "на полях" G7 у Японії того року.

Зараз у Індії лунають думки, що "можливість Росії бути партнером значно зменшилась" і ця країна – "минуле Індії". На таку позицію впливає й зближення Москви та Пекіну, з боку якого Нью-Делі вбачає стратегічну загрозу. Зброю, яку Росія продає Індії, Москва так само продає КНР. Що ставить під пряму загрозу безпеку регіону Тихого та Індійського океанів і потребує тіснішої співпраці з США, Японією та Австралією.

"Для Індії G20 не є унікальним майданчиком, бо нещодавно був саміт БРІКС, де було більше можливостей обговорити все в закритих та кулуарних варіантах. А група двадцяти це перш за все церемоніальний захід для Індії", – вважає Геннадій Максак.

Африканські новачки: нові можливості для забутого континенту

Ще одним цікавим моментом нового саміту G20 було запрошення до офіційного членства ще однієї міжурядової організації – Африканського Союзу. Він отримає такі самі права у рамках саміту, що й ЄС. Це політика, що має на меті підвищити голос 55 африканських країн на глобальній сцені.

"Для Африки цей крок є можливістю відігравати більшу роль у вирішенні питань більш глобального масштабу, свідченням зростаючої ролі континенту, адже багато років континент у цьому плані був маргіналізований", – пояснила у коментарі РБК-Україна африканістка з фундації Global Ukraine Марта Олійник-Дьомочко.

Фото: Африканський Союз планують запросити до повноцінної участі в G20 (Wikimedia Commons)

За повноцінне членство Африки у G20 виступали прем’єр-міністри Італії Джорджа Мелоні та Німеччини Олаф Шольц. Останній сказав, що Африка має відігравати більшу міжнародну роль, ніж зараз.

"Є чимало питань в рамках G20, які важливі для Африки: глобальна податкова реформа та інші методи боротьби з незаконними фінансовими потоками, борги, зміни клімату тощо", – наголосила Марта Олійник-Дьомочко.

Питання у тому, каже експертка, чи зможе сам Африканський Союз використати це розширення G20 на користь усіх африканських країн. Чи буде урядова єдність в Африці щодо питань, які підніматимуться в рамках G20 (особливо тих, до яких немає єдиної позиції)? Чи зможе АС адвокувати питання чутливі та потрібні для африканських країн?

Африці, як пише сайт Project Syndicate, треба буде швидко вливатися у фінансовий трек G20, відповідальний за поліпшення африканських економік (особливо ініціатива по списанню боргів DSSI).

Наразі економічна ситуація доволі погана. До 2030 року континенту щороку потрібно 1,3 трлн доларів на потреби стійкого розвитку; отримано лише 3% ($18,3 млрд щорічно) глобального кліматичного фінансування з 2016 по 2019 роки, хоча Африка відповідальна лише за 3% світових викидів у атмосферу. А до 2030 року континенту потрібно $2,7 трлн, щоб досягти цілей Паризької кліматичної угоди. Приєднання до Великої Двадцятки потенційно може допомогти знайти більше коштів на боротьбу з кліматичними змінами, доволі небезпечними для Африки.

Потрібен детальний план і єдиний голос, який можна презентувати партнерам, наголошує видання. Вже зараз потрібно будувати коаліції всередині "двадцятки", щоб взяти від членства все можливе.

"Є моменти і щодо представництва Африканського Союзу, зокрема на рівні фінансових міністрів та банків (FMCBG), оскільки не всі фінансові інституції АС запущені і функціонують. Крім того, президентство в АС змінюється щороку, що теж може мати вплив у плані стабільності позиції щодо тих чи інших питань", – погоджується Марта Олійник-Дьомочко.