Фільми про сім’ю часто обіцяють теплі емоції та красиві фінали. Але іноді одна історія здатна сказати більше, аніж десятки книжок про виховання чи психологію. Саме таким став фільм "У них все добре" з Робертом Де Ніро.
Ця драма не лякає трагедіями й не тисне моралями. Вона показує інше - момент, коли батько раптом розуміє, що знає про життя власних дітей набагато менше, ніж думав. РБК-Україна розповідає, чому фільм змушує замислитися навіть тих, хто впевнений, що в їхній родині все добре.
Головний герой стрічки - Френк Гуд у виконанні Роберта Де Ніро. Усе життя він працював, забезпечував сім’ю та був переконаний: якщо діти виросли успішними, то він усе зробив правильно.
Після смерті дружини він вирішує не чекати на дітей та сам вирушає в гості до своїх уже дорослих синів й доньок.
Але одна поїздка поступово змінює його погляд на власне життя. За усмішками, короткими дзвінками та фразами "у мене все добре" ховаються проблеми, про які ніхто не хотів говорити вголос. І найболючіше відкриття для героя навіть не в тому, що його діти щось приховували.
Воно у тому, що сини й доньки давно навчилися говорити лише те, що, на їхню думку, він хотів почути.
У цьому фільмі немає поганих людей. Тут не показують байдужого батька чи невдячних дітей.
Навпаки, герой Де Ніро любив свою сім’ю й хотів для дітей тільки найкращого. Але поступово він розуміє, що любов "як вона є" не завжди гарантує щирість.
Іноді батьки настільки хочуть бачити дітей сильними, успішними й щасливими, що ті перестають показувати свою справжню сторону. Саме це робить фільм таким жорстким й сумним одночасно.
Багато хто побачить не чужу історію, а власні сімейні розмови, де на запитання "як справи?" роками звучить звичне "все нормально".
Одна з головних тем фільму - не конфлікт, а мовчання.
І психологи роками кажуть, що діти та підлітки далеко не завжди приховують щось через бажання обдурити. Часто за цим стоїть страх засмутити батьків, відчути осуд або переконання, що їх просто не зрозуміють.
Психолог Олена Дорогавцева у розмові з РБК-Україна пояснювала, що бажання приховувати та замовчувати може виникати навіть у дуже близьких родинах.
І саме тому "У них все добре" працює не як звичайна сімейна драма, а як нагадування про те, що іноді найважливіші розмови відкладаються на роки.