Містичне свято, яке було слов'янським аналогом Хелловіну: що про нього відомо

Попри те, що Хелловін прийшов в Україну із Заходу, традиція святкувати ніч духів має глибоке коріння й у слов’ян. Ще задовго до християнства наші предки відзначали Велесову ніч - містичний час, коли вважалося, що відкриваються ворота між світом живих і мертвих.

Свято на честь Велеса

Велес був одним із найшанованіших богів у давніх слов’ян - покровителем худоби, магії, достатку й душ предків. У ніч із 31 жовтня на 1 листопада йому приносили жертви - хліб, мед, молоко, свічки. Люди вірили, що душі померлих цього часу приходять у дім, тому залишали для них частування на столі.

Традиції Велесової ночі

У давнину напередодні свята наводили чистоту у домі, ходили в лазню, де обов'язково для душ померлих залишали новий віник та відро чистої води. Будинки в цю ніч прикрашали горобиною - вірили, що вона відлякує злі сили.

Біля порогу розсипали сіль, а оселі прикрашали кабачками, гарбузами, яблуками та осінніми квітами.

Ввечері уся родина обов'язково збиралася за одним столом і символічно "частувала" рідних, які вже померли. Для цього з настанням ночі на подвір'ї ставили посуд з їжею зі столу. За столом їх згадували, але тільки у позитивному контексті.

Завершували вечерю словами: "Прощайте, Діди, йдіть, з собою (біду, хворобу тощо) заберіть, нас довго чекайте…"

Існувало повір'я, що саме в Велесову ніч душі померлих матеріалізуються і для того, щоб вони знайшли шлях до свого дому, потрібно залишити на підвіконні свічу.

Крім того, у Велесову ніч можна було "порадитися" з померлими родичами та отримати від них "допомогу", як розв'язати складне питання.

Вогонь і обереги

Щоб відлякати злих духів, палили вогнища, обходили двори з вогнем і травами. У деяких місцевостях хлопці одягалися у "страшні" маски - щоб заплутати потойбічних істот, які могли забрати людину із собою. Ця традиція дивовижно нагадує сучасні костюми на Хелловін.

Одним з атрибутів Велесової ночі вважалося багаття, яке розпалювали на найвищому місці й ввечері молодь стрибала через вогонь. А для очищення душі та тіла практикували ходіння по розпеченому вогню.

Ворожіння та магія

Дівчата у Велесову ніч гадали на долю, майбутнього чоловіка чи врожай. Усі обряди проводилися при свічках, у повній тиші - вважалося, що саме тоді духи підказують правду.

Наприклад, кидали два каштани у вогонь: якщо каштани розкотилися в різні боки, то стосункам скоро кінець.

Інші "ночі духів" у слов’ян

Подібні за змістом були також Діди (осінні поминальні дні), коли родини залишали на столі їжу для душ родичів, і Русалії, коли вшановували "нехрещені" душі - утоплеників та загиблих наглою смертю.

Символіка свята

Для наших предків це була не ніч страху, а ніч шани - час єднання з родом і нагадування, що життя й смерть нерозривно пов’язані.

У цьому сенсі Велесова ніч була слов’янським аналогом Хелловіну - з тією ж ідеєю про межу між двома світами, але без комерційних елементів, притаманних сучасним святкуванням.