Масниця вже на носі: що готувати і які звичаї не варто ігнорувати

Походження Масниці: від язичництва до церковного календаря

Давні корені

Історики сходяться на думці, що свято має дохристиянське походження. У слов’ян це був період вшанування сонця та родючості. Коло - символ сонця - відобразилося у формі млинця.

Весняний цикл обрядів був пов’язаний із:

• пробудженням природи
• закликанням тепла
• надією на врожайний рік

У 2026 році Масниця (Масляна, Колодій) починається у понеділок, 16 лютого і триватиме до неділі, 22 лютого. З 23 лютого віряни розпочнуть Великий піст, який триватиме до Великодня. Великдень цього року буде "ранній" і випадає на 12 квітня.

Християнська традиція

Після хрещення Русі свято інтегрували у церковний календар як Сирний тиждень - останній тиждень перед Великим постом.

У цей період м’ясо вже не вживали, але дозволялися молочні продукти, сир, масло та готувалися до духовного очищення. Саме звідси походить назва Масниця.

В українській традиції також збереглася назва Колодій - з унікальними обрядами, яких немає в інших культурах.

Колодій: українська особливість свята

Символом свята була постать Колодія - давньослов'янського бога шлюбу, примирення та злагоди. У давнину вірили, що Колодій приходить до людей в кінці зими, щоб допомогти відновити сили після холодів. Він символізує сонячну енергію, яка готує все живе до нового циклу.

До речі, для пращурів Новий рік починався з приходу весни й на честь цього влаштовували гуляння на Колодія - це був фінал старого року та народження нового життя.

Існувала й ще одна унікальна українська традиція, яка символізувала продовження роду, злагоду та важливість шлюбу.

Незаміжнім дівчатам і неодруженим хлопцям могли прив’язати невеличку "колодку" - жартівливе нагадування про шлюб та покарання, що вони досі не продовжують свій рід.  

Відкупитися можна було частуванням або подарунком. Цей обряд підкреслював важливість сім’ї та продовження роду.

Ще наші пращури вірили, чим веселіше відсвяткуєш Масницю, тим багатшим та насиченішим буде весь наступний рік.

Масниця 2026: гід по днях

Кожен день Сирного тижня мав власний сенс.

Понеділок - Зустріч

Початок святкувань. Займалися підготовкою продуктів для застілля. Пекли перші млинці, ходили в гості, починали обрядові дійства з Колодієм.

Вівторок - Загравання

Час сватань і знайомств. Молодь збиралася разом, придивлялася одне до одного. В цей день показували театральні вистави, організовували конкурси, каталися на санчатах. Під вечір відбувалося формування пар.

Середа - Ласунка

Тещі частували зятів млинцями. Родинні застілля мали зміцнювати стосунки. Також спілкуються з іншими родичами та показують їм свою повагу.

Четвер - Розгуляй

Найвеселіший день. В цей день не працюють. Влаштовували народні гуляння, співи, ігри, конкурси, змагання та накривали щедрі столи.

П’ятниця - Тещині вечорниці

Зять приймав тещу в себе вдома - у відповідь на середу. Часто теща приходить до зятя не сама, а з подругами, а він має частувати їх смаколиками власного приготування.

Субота - Посиденьки зовиці

Молода невістка приймала родичів чоловіка - свекра та свекруху. Вона частує їх млинцями та іншими стравами та показує, як вміє приймати гостей.

Неділя - Прощена

Кульмінація свята. Люди просили пробачення за образи та казали : "Прости мені" - "Бог простить". День проводять з добрими думками та у гарному настрої. Ввечері усі збираються на головній площі для завершення гулянь. У деяких містах та селах проводили обряд спалювання опудала.

Це день, останній день Масниці був духовним переходом до посту. Великій піст починається з понеділка, після Прощеної неділі.

Головні традиції Масниці

Млинці. Символ сонця, тепла й достатку. Їх готували з сиром, маслом, медом, сметаною.

Вареники. Найчастіше - с сиром або з сиром та картоплею, які подавали зі сметаною та вершковим маслом.

Інші страви. Ще на Масницю варили капусняк або борщ з рибою.

Родинні застілля. Свято об’єднувало родини та зміцнювало соціальні зв’язки.

Прощення. Головний духовний сенс - очищення перед Великим постом.

Чи спалюють опудало в Україні?

Спалення опудала зими (Марена, Соломаха чи Коструб) - традиція, відома у східнослов’янській культурі, але для української традиції більш характерний саме обряд Колодія, а не масове спалення.

Сучасні громади можуть поєднувати елементи різних обрядів, але історично українська Масниця мала свої відмінності.