Чому тенісні м'ячі жовті: просте пояснення, яке здивує вас

Як виглядали перші тенісні м’ячі

Перші м’ячі для тенісу були білими або навіть чорними. Такими їх робили ще у 19 столітті, коли теніс щойно набував популярності. Це не викликало проблем, адже тоді ніхто не думав про телетрансляції - головне, щоб м'яч було видно гравцям на корті.

Коли все змінилося

У 1960-х роках, коли спорт почали активно показувати по телебаченню, ситуація змінилася. Біолог і дослідник кольору Реймонд Прідмор звернув увагу, що на екранах старих телевізорів білий м’яч зливається з кольором корту й ліній, тому глядачам складно стежити за грою.

Він провів низку експериментів і довів, що яскраво-жовтий відтінок, який добре контрастує з фоном, найкраще помітний для людського ока навіть у русі.

Білі м'ячі часто губилися на тлі білих ліній корту, на тлі білої форми гравців, а іноді - навіть на тлі хмарного неба. Для телевізійних камер, які тоді мали нижчу якість зображення, відстежувати рух м'яча на високій швидкості було надзвичайно важко.

Рішення Міжнародної федерації

У 1972 році Міжнародна тенісна федерація офіційно затвердила новий колір м’яча - "оптичний жовтий" (optic yellow). Цей відтінок став стандартом для турнірів Великого шолома та міжнародних матчів.

Втім, не всі відразу погодились із нововведенням: наприклад, Вімблдон ще кілька років продовжував використовувати традиційні білі м'ячі - аж до 1986 року.

Чому саме жовтий, а не інший колір

Спір про те, чи є колір м’яча жовтим, чи все-таки зеленим, є одним із найпопулярніших в Інтернеті (навіть Роджер Федерер одного разу публічно підтвердив, що вони жовті).

Причина проста: в колірному спектрі "оптичний жовтий" розташований на самісінькій межі між чистим жовтим і зеленим.

Наш мозок інтерпретує цей флуоресцентний відтінок по-різному залежно від освітлення, фону та індивідуальних особливостей сприйняття кольорів.

Тому, попри офіційну назву, обидва варіанти мають право на існування у візуальному сприйнятті!