Авдіївка має велике військове значення, тому росіяни намагаються вибити звідти українські сили. Якщо ЗСУ не буде в Авдіївці, це покращить життя росіянам на тому напрямку.
Про це в коментарі РБК-Україна сказав військовий експерт Павло Нарожний.
Авдіївка – це найближче до міста Донецьк місто під контролем ЗСУ. Вся Донецька область – це така величезна агломерація, де одне місто перетікає в інше місто. Там дуже важко провести якісь кордони. Поблизу від Авдіївки знаходиться Ясинувата – величезний залізничний вузол. Поблизу від Авдіївки знаходиться Донецький аеропорт, по прямій 5 км. Недалеко знаходиться Горлівка, дуже близько, по якій можна завдавати артилерійський удар, можна наступати на неї і так далі.
Найголовніше, що Авдіївка дуже близько до Донецька і з Авдіївки можна тримати під вогневим контролем околиці Донецька, всі логістичні шляхи. Авдіївка має дуже великий військовий сенс. Якщо там не буде ЗСУ, це покращить життя росіянам набагато.
Авдіївка – це ніби такий апендикс при обороні ворога. Він глибоко вклинюється кілометрів на 10. І для ворога це така болюча ситуація. Лінія фронту чим коротша, тим краща. Їм дуже треба вирівняти лінію фронту, щоб у них спростилася ситуація під Донецьком, бо вона у них там дуже напружена.
Чому їм дуже важко буде захопити Авдіївку? По-перше, там побудований укріпрайон. Цей укріпрайон тримається з 2014 року, це бетоновані укріплення багаторівневі, заміновані всі підходи і саме головне.
Що таке наступ? Наступає свіжосформована 25-а армія. Наступає до 1000 людей, три-чотири батальйони, тобто силами бригади при підтримці авіації і артилерії. Що їм треба для успішного наступу? Їм треба зруйнувати всі укріплення, це значить, що кожний бетонний дот, на нього треба скинути або авіаційну бомбу, або стріляти декількома десятками артилерійських снарядів, які у них в страшному дефіциті. Є різні повідомлення, які кажуть, що у них величезний снарядний голод і вони на всій лінії фронту, включно з півднем, роблять до 10 тисяч пострілів. Це дуже мало для такої лінії фронту.
Вони компенсують це авіацією, скидаючи керовані бомби і завдаючи ударів вертольотами. Але сьогодні ми побачили удар якоюсь невідомою ракетою з касетною боєголовкою по аеродрому. Що це могло бути, сказати важко, але за повідомленнями з тої сторони, це було найсерйознішим ударом авіацією.
Наступають вони силами свіжосформованої армії і, знову ж таки, за повідомленнями і з нашого боку, і з того боку, проблема №1 – це особовий склад, укомплектований у кращому випадку на 70%, слабо навчені люди, які в армії знаходяться 2-3 місяці, не мають військового досвід. Так, вони підсилені десантом, але його мало.
І друга проблема – комплектація технікою менше ніж на 50%. Ми уже побачили всілякі екзотичні одиниці техніки – якісь "мотолиги", на які вони наварюють броньовані башти, кулемети. Це означає, що у них нестача бронетехніки, тих самих БТР і танків. Коли всі штурми відбуваються, ця техніка успішно знищується або на мінних полях, або за допомогою ПТРК. В ці дні, коли там йдуть штурми, ми бачимо, що там 40-30 танків знищено, тобто серйозна кількість.
Збиваються літаки – ті самі Су-25, які скидають керовані бомби. Їм, щоб скинуть бомбу, треба підійти близько до лінії фронту. Якщо вони кидають на відстані 30 км, ну це значить, що вони можуть ледве до краю дістати. Літак летить на висоті 8-10 км, розганяється вгору, кидає керовану бомбу і тікає назад. Тобто вони бояться підходити до лінії фронту, бо ми їх збиваємо – три штуки за останній тиждень збили.
Тому шанси у них звісно є, але зараз все виглядає так, що вони сточують зуби, знищуючи велику кількість особового складу та техніки, стукаючись головою об дуже серйозний укріпрайон.
На Бахмутському напрямку працюють серйозні бригади, там працює наша 3 штурмова бригада, відбиває окопи, тобто відбувається такий повзучий наступ. Не можу сказати, що блискавичний, але кожен день вони відкушують якусь ділянку фронту. Все йде до того, щоб замкнути цей котел, це питання часу, коли їм доведеться звідти вийти. Якихось перспектив наступу я там не бачу.
Вони хочуть фланги відрізати, бо ми зайшли сильно вглиб території ворога і там зупинились. Не видно там українського наступу, щоб вони прорвали третю лінію і зайшли глибше. Тобто ворог атакує фланги і це велика небезпека. Якщо вони проб'ють оборону, це означає, що ми будемо в оточенні. А так не можна це робити.
Все виглядає так, що ворог контратакує, ми укріплюємось і готуємось, щоб прориватися далі. Туди ворог перекинув залишки десантно-штурмової дивізії, здається, 76-ї. Там приблизно два полки десанту зайшли, вони контратакують, а наші тримаються. Все виглядає так, що ми готуємось далі на Токмак рухатись.
Ми бачимо, що на островах ССО атакували, але це не призвело до прориву. А так постійні обстріли, на Херсон постійно йдуть керовані бомби, але таких сильних новин немає.