ВР не захотіла міняти чи скасовувати закон про мови
Верховна Рада України (ВР) відхилила пропозиції спікера ВР Володимира Литвина, які він пропонував внести до "мовного закону". "За" проголосував 21 народний депутат з мінімально необхідних 226.
Крім того, народні депутати України розглянули і відхилили ряд проектів постанов № 9073-П3, 9073-П4, 9073-П5, 9073-П6 "Про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому як закон проект закону України "Про основи державної мовної політики". "За" скасування постанов проголосували 46, 37, 38, 24 народних депутатів відповідно з мінімально необхідних 226.
Зазначимо, закон "Про основи державної мовної політики" був прийнятий 3 липня 2012 р., проте спікер ВР Володимир Литвин досі не підписав відповідний закон. Литвин заявляв, що закон про мови підписувати не можна, бо він прийнятий з порушеннями. Парламентський Комітет з питань культури і духовності отримав близько 2 тис. поправок до проекту закону про основи мовної політики, проте жодна з них не була врахована під час прийняття закона в цілому. Відразу після прийняття закону заяви про відставку написали спікер ВР Володимир Литвин і його заступник Микола Томенко, який стверджує, що його карткою проголосували за закон у його відсутність. Пізніше Литвин повідомив, що працює над проектом листа Президенту України, викладаючи своє бачення ризиків, пов'язаних з впровадженням "мовного закону" в нинішній редакції.
Сьогодні, на позачерговій сесії ВР народні депутати проголосували вотум довіри Литвину.
Нагадаємо, закон про мовну політику викликав бурхливу реакцію в суспільстві - відразу після його прийняття почався мітинг під стінами Українського дому в центрі Києва, спочатку під проводом опозиції, а після того, як опозиція самоусунулася, на цивільних засадах. 18 липня координатори акції під Українським домом у Києві заявили, що припиняють голодування і переходять до наступного етапу боротьби.
Президент України Віктор Янукович заявив 11 липня, що закон "Про засади державної мовної політики" має відповідати нормам Європейської хартії про мови. За словами Президента, у громадян не виникає жодних проблем з ужитком української та російської мов, проте політики весь час "розігрівають якісь пристрасті" навколо цієї теми.
Нагадаємо, 6 липня Янукович доручив Кабінету міністрів України розглянути поправки до закону про мовну політику, щоб підготувати зміни до вже прийнятого закону. За словами представника Президента в парламенті Юрія Мірошниченка, Президент вирішить, підписувати чи ні закон про мовну політику лише після ретельного аналізу документа.
Законопроектом збережений конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому на території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку. Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менш 10% громадян, що населяють певну територію, за даними перепису. За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення (ст.7).
Раніше голова парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що у Президента не буде підстав для накладення вето на закон про мови. За словами одного з лідерів Об'єднаної опозиції Арсенія Яценюка, закон про мови може бути переголосовано на позачерговій сесії ВР.
