"Треба перетерпіти". Українських біженців попереджають про умови в таборах Норвегії
Українці, які знайшли прихисток від війни в Норвегії, часто хвалять умови для біженців у цій країні.
Але в деяких таборах тимчасового перебування українцям не щастить, і вони скаржаться на умови, в яких місяцями доводиться чекати розподілу.
Своєю історією з TRAVEL РБК-Україна поділилася одна з українських біженок.
"Люди по 16 осіб живуть у кімнатах, у яких навіть немає вікон надвір"
Українка, яка після того, як її будинок в рідному місті розбомбили, вирушила спочатку на захід України, а потім до Норвегії, опинилася в одному з тимчасових таборів у цій країні. Там їй разом із сотнями інших українців доводиться жити в малокомфортних умовах вже тривалий час.
Своє справжнє ім'я біженка називати боїться, але публікує факти про свою ситуацію в Facebook під ім'ям Валерія, й ділиться з РБК-Україна подробицями свого перебування.
"Я людина, яка вміє цінувати добро і допомогу в цей важкий час. Але те, що відбувається в таборі для біженців з України в Конгсберзі в Норвегії – це щось із чимось. Сподіваюся, уряд Норвегії хоч таким чином зверне увагу на те, що там коїться", - говорить вона.
Фото: Табір для біженців у Конгсберзі (надано РБК-Україна)
За її словами, випадки, коли люди в таборі перебувають два тижні, поодинокі. Найчастіше біженці живуть там місяцями. Але умови комфортні тільки при короткостроковому перебуванні.
"Табір забитий під зав'язку. Поки в таборі було 200-300 людей, то обстановка була зовсім іншою, зараз - 600-700. Люди по 16 осіб з різних сімей живуть у кімнатах, в яких навіть немає вікон надвір. Вікна виходять у загальний коридор, де вночі галас. Двоповерхові ліжка розібрали, бо не у всіх є здоров'я стрибати туди-сюди місяцями. Тому місць для проходу в кімнатах дуже мало", - описує вона побутові умови.
За словами біженки, персонал табору слабо стежить за підтриманням чистоти в місцях загального користування. Туалети і душова там загальні.
Зараз у таборі почалося зараження на COVID, але дезінфектори в коридорах порожні.
"Діти тут дуже почали хворіти і їх не лікують, тільки карантин 4 дні. Немає навіть лікаря, який міг би послухати дитину. У кращому випадку дають парацетамол в медпукті, інші ліки відправляють купувати за кишенькові гроші", - обурюється Валерія.
Гігієнічних засобів не вистачає, а "гуманітарка" - раз на місяць
Українка скаржиться: немає нормального доступу до пральних машин і засобів гігієни. Щоб отримати гель для душу, потрібно вчасно дізнатися про видачу і вистояти чергу. Порошок для прання теж відсутній регулярно, постільну дитини доводиться прати раз у два тижні.
Купити самостійно засоби гігієни складно - 200 крон на місяць (20 євро) на кишенькові витрати не вистачає.
"Є "магазин", куди люди зносять речі і волонтери їх перебирають, але потрапити туди можна раз на місяць, краще попадається першим 5-8 людям в списку. Як не крути, людина яка приїхала із зони бойових дій в одних трусах, навіть білизни тут не отримає. У кращому випадку - якусь футболку з плямою або діряву. Перевірено на собі", - розповідає Валерія.
"На виході з їдальні поставили охоронців, щоб ми не брали їжу"
Особливе обурення у Валерії викликає підхід до харчування – їжу обмежують, а на стравах економлять. Наприклад, в обід часто дають суп солодкий або перчений "з кубиків" і шматок хліба. Можуть зробити суп з недоїдених напередодні макаронів, каже вона. Іноді дають яблуко або банан, дітям порцію сиру.
"Хоча вранці годують непогано: ковбаса, сир. А в обід суп неможливо їсти, люди запарюють "мівіну", - ділиться біженка.
З кожним днем черги в їдальню ростуть, зазначає вона. Люди намагаються зайти в числі перших, щоб їм вистачило порції м'яса або риби. Якщо з початку роботи табору був "шведський стіл", то зараз їжу видають порційно.
"Бувають дні, коли годують більш-менш нормально. Дають м'ясо і рибу в клярі. Але це раз на тиждень, максимум - два", - зазначає біженка.
Фото: Табір для біженців в Конгсберзі всередині (колаж РБК-Україна)
За її словами, останнім часом дітям вранці стали готувати вівсянку. Але через ранній сніданок не всі діти можуть її поїсти.
"О сьомій годині дитина спить, розбудити силою і погодувати не вийде. О пів на дев'яту вже вівсянки немає. Доводиться якоюсь хитрістю виносити ту кашу з їдальні. Але сьогодні написали, що з пакетами і рюкзаками в їдальню не можна. Зараз там поставили охоронців, які вимагають повернути їжу назад - чи то каша, чи бутерброд, або просто шматочок хліба", - описує Валерія нововведення в таборі.
"Абсолютно нічим годувати маленьких дітей - і це дуже болюча тема. У нас просто немає коштів купувати дитині їжу. Дитина їсть хліб - часто це наш обід. Кажуть, раніше стояли суміші для дітей і каші від року до трьох. Але я тут не бачила ніякого дитячого харчування взагалі", - скаржиться вона.
"Троє з десяти біженців не витримують і їдуть", - волонтер
Під постом Валерії інші українці відзначають: з досвіду попередніх біженців в цьому таборі були гарні умови, їжі та речей першої необхідності вистачало.
"Саме цей табір був без скарг, напевно, тоді жило мало ще народу, вважався непоганим на тлі інших",- пояснює РБК-Україна волонтер Олена Русакова, яка живе в Норвегії 15 років. Вона допомагає українським біженцям із березня.
За її словами, табори біженців утримує держава, але їх передали кільком приватним фірмам, які на всьому економлять і підтримують низький стандарт, хоч і не повсюдно. Таборами можуть бути від 3-4-зіркових готелів до модульних будиночків (побутівок), колишніх військових казарм, колишніх корпусів лікарні або будинків престарілих.
"Люди приїжджають і спочатку їх чекає реєстрація, тоді зазвичай готель або табір-приймач під Осло. Це від пари днів до пари тижнів. Потім другий етап - табір біженців, там справу розглядають, дають рішення, розподіляють в якийсь муніципалітет, і муніципалітет шукає їм житло, або хтось шукає собі сам. За колективного захисту рішення зараз займає 2-4 тижні", - описує вона процедуру для новоприбулих.
Але не всі українські біженці, за її словами, витримують тривале перебування в таборі. Коли з якоїсь причини рішення про розселення затримується, багато виїжджають.
"Треба перетерпіти, але багато біженців їдуть, приблизно 3 з 10 - багато з них і через умови, бо тут не цукор в таборах, не можна з тваринами, або "дістало" чекати. В основному, в Київ, на Західну Україну повернулися багато", - звертає увагу волонтер.
Звичайні біженці з політичних мотивів або сирійці живуть в таборах серед поля і можуть чекати рішення 1-2 роки. Валерія, за словами волонтера, живе в таборі в місті, де можна в магазини сходити, поїздом в Осло доїхати. З таких таборів біженців вільно випускають, а ось всередину на територію заборонено навіть волонтерам - в цілях безпеки.
"Ця система таборів багато років була, її законсервували після хвилі 2015-2016 з Сирії і ось знову відкрили все", - говорить Олена Русакова.
Кому буде комфортно в Норвегії жити на допомозі
Українські біженці, які отримають розселення після табору, можуть розраховувати на житло, допомогу на життя, курси мови та інтеграції. Фактично можна рік жити у власному житлі і отримуючи допомогу на рівні корінного норвежця, пояснює волонтер.
Українських біженців зазвичай селять в маленьких місцях - на півночі найчастіше в окремий будинок, в більшому місті буде таунхаус або квартира. Найгірші умови в Осло, але українці не хочуть на північ або в маленькі містечка. При розселенні дають гроші на побутову техніку, меблі, посуд.
За словами Олени Русакової, маленькі населені пункти із задоволенням приймають біженців: наприклад, можна оселитися в гарному будинку на острові з населенням 500 осіб, куди туристи їдуть за великі гроші, але з великого міста українцям може бути складно адаптуватися.
"В основному в Норвегію нормально їхати мамі з 2-3-4 дітьми, якій не до роботи або народжувати скоро - тут всі умови кілька років перечекати, тим більше, дітям і вагітним більше намагаються допомогти. Якщо ходити на інтеграційну програму, то допомога на руки буде 1350 євро. Тоді за житло потрібно самим платити, але будуть доплачувати до прожиткового мінімуму. Школа безкоштовно, продовжений день і садок будуть із субсидією, бо низький дохід", - розповідає Олена про допомогу українцям в Норвегії.
Нагадаємо, ми писали, що Українка поділилася спостереженнями про життя в Бельгії.