Убийте мене, але я не полізу! Історія пенсіонерки з Бородянки, яка двічі вижила під час війни

Пенсіонерці з Бородянки довелося пережити всі жахи під час окупації. Їй погрожували зброєю, її будинок практично зруйнований, сусідка Зінаїди загинула, а її саму окупанти змусили носити білу пов'язку.

"Лізь в підвал, стара сука", - так він мені сказав. Я говорю: Убийте мене, але я не полізу! А потім вони кажуть - руки вгору! А один сказав:" Носи на рукаві пов'язку білу", - розповідає українка.

Бої в околицях Бородянки тривали кілька тижнів. Спочатку снарядом зруйнували курник і пенсіонерці довелося забрати всіх курей в будинок. А потім обстріляли й будинок. Зінаїду врятувало тільки те, що по будинку летіли осколки та кулі, а не снаряди, а в самій будові подвійні стіни.

"Я нарешті дочекалася звільнення, дав бог мені. Доля, значить, у мене така. Значить, мені так судилося. Що дано богом, то воно повинно так пройти. Першу війну я пережила, Другу війну я зараз вже знаю, ось воно як. Минути. Дай Боже, щоб я її вже пройшла, щоб вона не повернулася", - каже пенсіонерка.

Вона розповіла, що кури живуть з нею тепер в будинку. Тому що "Гради" стріляли, в сарай потрапили. Зінаїда каже, що впало щось велике і гучне, вибило всі двері та вікна.

Зараз в Бородянці поки немає комунікацій, хоча частина жителів уціліла і залишається в селі й зараз. Гуманітарну допомогу привозять регулярно, тому жителі не голодують.

"Ці "Гради" всі вікна повибивали, всі ось ці, і рами не вставити назад. І ось ці кулі величезні потрапляли в стіни та пробили мені будинок. Ось тут одна стінка, друга, вважайте, стінка. Тому мене там не вбило. А так би й мене там...тобто, якби цієї внутрішньої стінки не було і веранди, то вони мене теж би вбили", - додала Зінаїда.