Тарас Герега: Завжди хотів пов'язати себе з футболом і школи Фонду "Реал Мадрид" подарували цей унікальний досвід

– Тарасе, з чого розпочалася історія іспанського проєкту соціально-спортивних шкіл Фонду "Реал Мадрид" в Україні?

– Дуже добре пам'ятаю момент, коли взимку 2017 року мені зателефонував батько і сказав: у Тернополі група однодумців подала заявку до Фонду "Реал Мадрид" і неочікувано для себе отримала її схвалення. Це була доля, адже ніхто не розраховував, що "Реал" відповість на цей запит.

За фінансовою підтримкою та допомогою в організації структури вони звернулися до "Епіцентру". Ми не могли проігнорувати цю ініціативу і вирішили створити ГО "Епіцентр дітям", яка в результаті здійснила колаборацію з Фондом "Реал Мадрид" і сьогодні розвиває проєкт в Україні. Компанія "Епіцентр" стала фінансовим партнером проєкту.

Коли ми перерізали стрічку на відкритті школи в Тернополі, я усвідомив, що ми зробили справу, яку абсолютна більшість зможе оцінити тільки через певний період.

Іспанці також спочатку зберігали деяку дистанцію у відносинах з нами. Вони були переконані, що це буде єдиний об'єкт в Тернополі, бо не очікували, що у нас є можливість розвивати проєкт потужно по всій Україні. Однак наступні відкриття шкіл в Хмельницькому та Ірпені підтвердили серйозність наших намірів і зовсім скоро ми отримали статус єдиного стратегічного партнера фонду в Європі.

Фонд "Реал Мадрид", як правило, відкриває не більше однієї школи в одній країні кожні 3-4 роки. Але вони побачили, що у нас вибудована майже досконала структура на всіх рівнях: від тренерів та координаторів до дітей та матеріальної бази. Тому я намагаюся донести, що, зважаючи на ту швидкість, з якою ми можемо будувати школи і вибудовувати ідеальну структуру, нам потрібно давати більше простору для маневрів.

– Чи виправдав проєкт ваші сподівання?

– Хоч я по своїй натурі перфекціоніст, але зараз я дійсно розумію, що отримав більше, ніж очікував.

Звичайно, хотілося б відкритися у більшій кількості міст, мати більше бенефіціарів, і ми будемо до цього йти. Але я щиро радію тому, що вже зроблено. Багато топових бізнесменів України, політичних діячів та президентів українських клубів, дізнаючись про наші школи, настільки надихаються, що висловлюють бажання зробити щось подібне. Це найкраще підтвердження того, що ми все робимо правильно.

До слова, я знаю, що соціально-спортивну школу розвиває "Шахтар". Якби "Динамо" та інші клуби УПЛ приєдналися до цієї справи, ми могли б робити навіть цілі турніри між усіма школам та багато крутих проєктів разом.

– Скільки вже вкладено у цей проєкт компанією "Епіцентр"?

– На даному етапі вже інвестовано майже 100 млн грн. Надалі ми хочемо ще більше інвестувати. Добра справа немає конкретного цінника. В неї потрібно вкладати стільки, скільки в тебе є можливостей та ресурсів.

– І все ж, який для вас інтерес розвивати неприбутковий проєкт?

– Найбільша мотивація – можливість вплинути на долю та розвиток дитини, допомогти вибрати їй правильний шлях. Це мотивує мене не тільки в цьому проєкті, але й в інших соціальних проєктах "Епіцентру".

– Недавній приїзд Роберто Карлоса та Луїша Фігу на відкриття київських шкіл Фонду "Реал Мадрид" вчинив справжній фурор в медіа. Як діти сприймають візити футбольних зірок такої величини?

– Фонд дарує українським дітям безцінний досвід комунікації зі світовими футбольними легендами. У нас навчаються діти із соціально-незахищених родин, діти-сироти, напівсироти, діти з багатодітних сімей, діти воїнів АТО, а також діти, життєві потреби яких, за нашою оцінкою, не забезпечені повною мірою.

Роберто Карлос, який є почесним амбасадором Фонду "Реал Мадрид", також походить з багатодітної малозабезпеченої сім'ї і мав досить нелегке дитинство. Що може більше мотивувати дітей, ніж приклад та настанови такої великої футбольної легенди?

Україну в світі сприймають як країну з серйозними спортивними досягненнями. Ми хочемо, щоб наша українська школа Фонду "Реал Мадрид", яка змінює долі дітей, теж почала асоціюватися з найбільшими досягненнями нашої країни у світових масштабах. Як мінімум про нас вже знають в Іспанії.

– На відкритті однієї зі шкіл в Києві ви сказали, що до вас дуже багато звернень про відкриття шкіл з регіонів. Чи вважаєте ви це показником успішності проєкту?

– Дійсно, сьогодні мені постійно пишуть очільники різних міст і кажуть, що у них є потрібні локації та необхідна кількість дітей з певних соціальних категорій для відкриття нової школи Фонду "Реал Мадрид". Це дійсно показник.

Якби рішення про відкриття нових шкіл ухвалювалося виключно нами, то на даному етапі ми вже б відкрилися у восьми, а то й більше містах. Проте ми чітко дотримуємося методології Фонду "Реал Мадрид" і їхньої, дещо стриманої, політики розширення мережі.

– Як мережа буде розвиватися в Україні в найближчі роки, з огляду на діючі обмеження з боку фонду?

– Моя ціль сьогодні – збільшити кількість бенефіціарів до 1500. Ми будемо йти в інші міста. Я дуже хотів би, щоб наступним містом став Львів, далі може бути Дніпро та Харків. Таким чином ми охопили б сім міст. Така ж кількість цінностей у нашій школі.

– Футбол у вашому житті займає особливе місце… Розкажіть, як так склалося?

– Любов до футболу передалась через батька, йому – через мого дідуся. Це ціла сімейна лінія, яка буде продовжуватись і через моїх дітей. Я завжди хотів себе пов'язати з футболом і школи Фонду "Реал Мадрид" – мій перший серйозний проєкт, який подарував унікальний досвід: починаючи від побудови структури, комунікації, до відповідальності. Більше того, ми відповідаємо за дітей, а це серйозна справа.

Свого часу я проходив практику в різних професійних клубах світу, але найголовніше мені запам'яталося те, що я почув у Барселоні: кожен з наших учнів має гарно навчатися, щоб грати. Якщо у тебе погані оцінки - ти не йдеш на тренування. Не тренуєшся – не граєш. Не граєш – твоє місце займають.

Ці слова я повторюю нашим вихованцям: першим ділом – освіта, а далі – спорт.

Так, є діти, яким певні предмети даються важко. В таких випадках ми для них наймаємо репетитора для індивідуальних занять. У нас було багато дітей з низькою успішністю, але тренування їх мотивували навчатися краще та отримувати хороші оцінки.

– Ви згадували про сім цінностей Фонду "Реал Мадрид". Розкажіть про них детальніше.

– Основні цінності – це повага, здоров'я, рівність, мотивація, самооцінка, командний дух, самостійність. Ми доносимо дітям, що це основні цінності життя кожної людини. І дитина, яка вбере їх в себе, буде поважати людей, дбатиме про своє здоров'я, вона буде мотиватором на роботі, матиме командний дух і так далі.

Щоб заохотити дітей наслідувати ці цінності, ми запровадили систему браслетів. Один браслет – одна цінність. Коли дитина отримує всі сім браслетів, отримує крутий подарунок. Щоб ще більше посилити мотивацію дітей, я запропонував дарувати поїздки до Мадриду на матчі "Реал Мадриду", екскурсії, візити на тренувальну базу клубу, зустрічі з гравцями та автографи футболістів. І дійсно, коли ми це запровадили, у дітей, які мали 4 браслети, вже за місяць їх ставало шість.

– А чи є турніри між академією "Реала" та дітьми різних шкіл?

– Основний турнір – це Copa Alma, що в перекладі означає Кубок Душі, який проводиться раз на рік в різних країнах, де є школи Фонду "Реал Мадрид". На цьому турнірі виступають діти з різних шкіл Фонду і наші діти також вже брали в ньому участь. Це унікальний досвід та культурний обмін між різними школами. Діти можуть зустрітися зі своїми однолітками не тільки з інших європейських країн і це дійсно зворушує.

Також наші вихованці побували у п'ятиденній поїздці на тренувальну базу клубу "Реал Мадрид" у Вальдебебас. Після таких поїздок діти продовжують листуватися та спілкуватися з вихованцями фонду з інших країн. Найтепліші стосунки склалися з дітьми з іспанських та польських шкіл Фонду "Реал Мадрид".

– Що дитина отримує в школі, крім футболу?

– У школах Фонду "Реал Мадрид" діти займаються також баскетболом. Навчальна програма включає курси психології, вивчення іноземних мов, інформатику, малювання, шахи та інші інтелектуальні ігри. Ми проводимо постійні тренінги з зірками, де вони розповідають дітям як досягти успіху. Організовуємо екскурсії до різних міст, спільні відвідування футбольних матчів.

Мало хто знає, але коли ви бачите на екрані 11 діток, які виводять гравців збірної України на офіційні матчі, п’ятеро з них – вихованці школи Фонду "Реал Мадрид". У нас діють спеціальні домовленості з Українською асоціацією футболу.

– Мабуть, батьків в цей момент переповнює почуття гордості своїми дітьми. Чи отримуєте ви зворотній зв'язок від них?

– Звичайно, ми отримуємо багато слів вдячності від батьків. Але я кажу їм: те, що ми робимо для ваших дітей, ви маєте імплементувати також вдома.

Ми проводимо групові заняття психології та сесії з батьками. Інколи наш психолог приходить додому до дітей і розмовляє з батьками. Деякі з них потім зізнаються, що почали змінюватися. Бо коли вони бачать, що їхній дитині дають шанс на краще життя, у них самих з'являється бажання стати кращими. І це дійсно мотивує, коли ти бачиш, що допомога дитині масштабується на всю родину.

– За якими критеріями діти вступають до школи ФРМ?

– Спочатку ми звертаємось до батьків таких діток з проханням заповнити анкету, далі приїжджаємо додому. Особисто я сам відвідую оселі, спілкуюся з батьками та дітьми.

Пригадую, коли відкривали першу школу в Тернополі, нам знадобилося два тижні, щоб об'їхати всі домівки. Було б неправильно, якби я не брав участі в цьому процесі. Тут можна провести аналогію з відбором дітей у професійну академію. Там не можлива ситуація, коли б тренер знайомився з вихованцями вже після того, як пройшов набір.

Звичайно, коли ми приїжджаємо, люди трохи шоковані і думають: чому вони до нас приїхали? Але коли в нас починається діалог, ми розповідаємо про школу, тоді батьки починають розуміти, що їм хочуть щиро допомогти. Так, звичайно, перші 10-15 хв найважчі та найбільш напружені, але ми проводимо з сім'єю 1-2 год і за цей час вдається встановити контакт та довіру.

– Є дитина, чия історія вас особисто зачепила найбільше?

– Один із перших вихованців школи в Тернополі – Дем'ян, в дитинстві отримав хімічний опік внутрішніх органів і зараз у нього на шиї стоїть пластиковий катетер. Це дуже важко, коли людина не може фізично висловити свої емоції розмовою. Але він був дуже активним, одним з наших відмінників. Зараз Дем'ян вже закінчив навчання і вступив до університету, але не полишив школу. Він повернувся як волонтер і хоче працювати далі, щоб показувати всім, що попри життєві складності треба не зупинятися та йти вперед.

І є ще одна історія, яку хочу розказати. В нашій київській школі навчається хлопчик Богдан, він із малозабезпеченої родини, його мама працює двірником. Ми запитали у нього: а яка у тебе мрія? Більшість дітей сказали б ким хочуть стати, або про те що мріють заробити на оселю для своєї родини... А він відповідає: я маленький, я поки що не можу сказати де хочу працювати, але я ніколи не куштував авокадо й дуже хочу його спробувати.

Такі історії дають нам розуміння, що наша задача не просто навчати цих дітей, а допомагати їм повірити в себе.

– До речі, в школах Фонду "Реал Мадрид" дуже багато дівчаток. Як так склалося?

– Ще на початку проєкту я був переконаний, що має бути гендерна рівність і ми чітко слідували цьому принципу. Зараз в деяких школах на певних заняттях у нас дівчаток навіть більше, ніж хлопчиків. На тренуваннях я теж часто бачу, що деякі дівчата займаються навіть краще і відповідальніше, ніж хлопці. І це приносить свої результати.

Вже три наші вихованки перейшли у професійний спорт. Вихованка ірпінської соціально-спортивної школи Фонду "Реал Мадрид" Ліліана Сербук стала професійною футболісткою у складі команди "Колос" Ковалівка. Дівчина підписала контракт з командою та грає у вищій лізі України. Також Катя Дзюбановська та Діана Сачик з нашої тернопільської школи стали гравцями ЖФК "Чемпіон-Рух" та виступають в першій лізі чемпіонату України.

– Чи є хоча б одна дитина в школі, яка потрапила туди після дзвінка впливового батька? Адже школа Фонду "Реал Мадрид" єдина в Україні, і певно охочих у вас навчатись безліч.

– Багато телефонували, але абсолютно всім ми відмовляли, незалежно від статусу. Ми хочемо допомогти усім, але в першу чергу ми маємо захистити дітей зі складними життєвими обставинами.

Наша школа була повністю побудована для таких дітей. Тому мені доводиться проводити грань між особистими стосунками та роботою Фонду. Ми – чесна, відкрита організація. І хочемо показати, що в Україні можна будувати структуру на прозорій основі.