У Меджибізькому замку знайшли печатки великого князя Київського, яким 900 років (фото)
Колаж РБК-Україна: археологи виявили княжі печатки XII століття в Меджибізькому замку
Під Хмельницьким археологи знайшли в Меджибізькому замку дві печатки великого князя київського Ярослава Ізяславича, які датуються XII століттям. У той час правитель стольного граду вів інтенсивне листування з місцевим князем, розповів директор Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж" Олег Погорілець.
Про це передає "Укрінформ".
Науковець уточнив, що зараз проводяться археологічні дослідження в тій ділянці замку, де знаходилися укріплення періоду Київської Русі - це укріплення літописного граду Межибоже.
"Ми знайшли там дві печатки, а всього їх вже шість. Вони однакові й належать князю Ярославу Ізяславичу, а це середина - друга половина XII століття", - зазначив директор заповідника.
Печатки виготовлені зі свинцю. Ними скріплювалися грамоти, які князі писали один одному.
Печатки свідчать про інтенсивне листування київського князя з Меджибожем (фото: ukrinform.ua)
"Такі печатки виконували дві функції. Вони були замість підпису князя та надавали можливість розкрити сувій, не пошкодивши печатку, тобто забезпечували достовірність інформації, що передавалася в листі", - пояснив Погорілець.
Печаткам князя Ярослава Ізяславича близько 900 років (фото: ukrinform.ua)
Меджибізький замок
Хоча перша згадка про літописне Межибоже датується 1146 роком, археологічні дослідження та знайдена давньоруська свинцева печатка Київської митрополії 1090-х років доводять, що укріплене поселення існувало тут ще наприкінці XI століття.
Великий князь Київський Ярослав Ізяславич
Ярослав II Ізяславич (роки життя 1132 - 1180) з династії Рюриковичів був князем Туровським, Новгородським, Луцьким, великим князем Київським. Був сином князя Ізяслава Мстиславича, онуком князя Мстислава Володимировича (Великого), правнуком Володимира Мономаха.
Ярослав Ізяславич у стольному граді правив зовсім недовго: спочатку його вибив з Києва чернігівський князь Святослав Всеволодович, а після повернення він наклав на киян велику контрибуцію, за що вже місцеві жителі швиденько спровадили Ярослава II з великокнязівського престолу. Після чого він продовжував керувати Луцьким князівством до самої смерті.
Похований у київському Свято-Федорівському монастирі, який заснував його дід у 1129 році - храм у середині XIII століття був зруйнований після монгольської навали. Знаходився він в сучасному центрі на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської, де зараз залишився тільки фундамент будівель стародавнього монастиря, усипальниці дев'яти князів.
Руїни собору Федорівського монастиря в Києві за малюнками Абрагама ван Вестерфельда 1651 року (фото: uk.wikipedia.org)
Раніше повідомлялося, що під Хмельницьким знайшли поселення, що старіше за біблійний Потоп.
Також ми писали про те, що на Буковині археологи досліджують унікальне поселення епохи пізньої античності.
