15 поїздок у найгарячіші точки: волонтер з Івано-Франківська врятував понад 300 людей

Мотивація була тільки одна - допомагати

На самому початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну жителі нашої країни почали самостійно об'єднуватися для допомоги іншим людям. Тарас Стрілецький написав у соцмережах повідомлення, що може возити гуманітарну допомогу в міста, де йдуть бойові дії.

На повідомлення відгукнулися польські благодійні організації. Йому надали транспорт для перевезення вантажів і людей. Іноді Стрілецький перевозить і своєю власною машиною.

"Мотивація була одна - підтримати тих хлопців, яким я не міг фізично допомогти, але морально, фінансово і гуманітаркою міг. Свого часу ми разом служили в армії, і вони завжди були впевнені, що я їх підтримаю і тоді, і зараз. А потім почала допомагати населенню, знайомим, друзям, рідним, які були близько до бойових дій", - розповідає волонтер.

Волонтер Тарас Стрілецький

На початку війни знайти водіїв, які б поїхали в гарячі точки, було складно. Перші поїздки Тараса були до Києва, коли його обстрілювали росіяни. Туди потрібно було відвезти гуманітарну допомогу, а назад - евакуювати людей.

"Я подзвонив в поліцію. Вони знайшли поліцейських на пенсії та тих, хто був у відпустці. І вони їхали", - додав Стрілецький.

Потім до його команди приєдналися польські волонтери - Роман Качмарчик і Хенріка Щепановська. Стрілецький не належить до будь-якої організації, але активно співпрацює з іншими волонтерами. А в його команді зібралися люди, які допомагають всім, кому потрібно.

"Це - люди з Києва, Харкова, Вінниці, Миколаєва, Одеси, з Польщі та інших країн. Допомагаємо військовим і волонтерам з автомобілями", - підкреслив Тарас.

Я не чіпав, розумів, що боліло

Повертаючись зі своїх гуманітарних місій зі сходу, півдня чи центральних областей, Тарас евакуював людей на захід країни. Бачив, що всі були перелякані, особливо - діти.

"Вони не розуміли, що відбувається, і батьки їм цього не могли пояснити. Тому реакцією був переляк. А коли ми їхали кілометрів 300-400 від того місця, звідки я їх забирав, тоді вони вже спокійніше були. Ми навіть могли зайти в кафе кави випити, поговорити. Я їх не чіпав, бо розумів, що боліло", - розповідає Стрілецький.

Тарас Стрілецький врятував понад 300 людей

За майже чотири місяці він побував у зонах бойових дій 15 разів і зміг евакуювати майже 300 осіб автобусами, ще 25 - на власному автомобілі.

Був випадок, коли під обстрілами в Київській області полям вивозив чотирьох дітей і двох жінок. А на Житомирській трасі машина зламалася. Довелося лагодити"на ходу".

Під час однієї з поїздок, автомобіль Тараса зовсім зламався. Друзі з Польщі вислали грошей на нову машину. Своє авто Стрілецький відремонтував і виставив на продаж, щоб на ці кошти купити все необхідне для військових.

"Я бачу, що там відбувається, і всіма силами хотів би допомогти. Там людям невесело. І попри те, що "прилітає", вони жартують - молодці, тримаються", - каже волонтер.

Пошук тіл загиблих на війні

Ще один напрямок, за який взявся Тарас Стрілецький зі своєю командою - пошук і перевезення тіл загиблих українських військових.

"До мене зверталися за допомогою - Знайти тіла загиблих військових. Знаходимо і привозимо. Є люди, які возять. Теж наші знайомі. Вони обдзвонюють морги та лікарні. Але проблема в тому, що волонтера, який возить загиблих військових До Івано-Франківська, лише на 10% забезпечують паливом. Він просив, щоб ми знайшли йому колеса до авто. Фактично люди це роблять за свої та волонтерські гроші", - пояснив Стрілецький.

Команда Тараса Стрілецького

Допомагають і військовим, які поранені та перебувають у лікарнях. Зараз намагаються налагодити зв'язки з організацією в США, яка допоможе з протезуванням бійцям, які втратили кінцівки. Волонтер зізнається, що без підтримки друзів було б дуже складно.

А друзів зараз багато - в Польщі, в інших країнах світу. Допомагає донька, яка живе в Африці, друг з Мексики, з яким Тарас разом служив в армії.

Допомагають і друзі в Івано-Франківську - станції техобслуговування та автомагазини. Є хлопці з Донецька, які раніше створювали костюми для фільмів, а тепер за американськими зразками шиють наколінники та налокітники для ЗСУ.