В.о. міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Ольга Буславець озвучила ряд ідей щодо регулювання ринку "зеленої" енергетики: зниження "зеленого" тарифу, відповідальність за небаланси і зупинка будівництва нових потужностей. Про те, як ці ініціативи сприйняли інвестори ринку, як насправді формується "зелений" тариф і чому альтернативна енергетика найбільш вигідна для держави в умовах нинішньої кризи – у матеріалі РБК-Україна.
Розвиток "зеленої" енергетики – безумовний світовий тренд. Про важливість цього напрямку вже давно говорять не тільки стурбовані екологи, але і світові економічні та політичні лідери на глобальних самітах, як щорічний форум у Давосі. Але Україна з цього тренда повністю випадає.
"Зелену" енергетику звикли звинувачувати у всіх проблемах галузі: високих тарифах, зупинки шахт, заборгованість на ринку і т.д. У той час, як реальні причини системної кризи в енергетичній сфері лежать на поверхні: зруйнований роками корупції та дотаціями для населення "Енергоатом", майже розгромлений державний вуглепром, ручне управління ціною на ринку на догоду промисловим споживачам.
Але провину за таку ситуацію легше всього перекладати на "зелених". Ледь де у світі є місце - за винятком Росії - де сформовано настільки стійкий негативний образ альтернативної енергетики.
"В умовах епідемії коронавірусу і секвестру бюджету найвигіднішою для держави є якраз "зелена" енергетика, яка тільки у минулому році заплатила 20 мільярдів гривень податків. А традиційна енергетика, навпаки, бере гроші з держбюджету через дотації. Частка "зелених" електростанцій - 5%, в цьому році, як передбачається, зросте до 6% - але саме її звинувачують у всіх бідах", – сказав РБК-Україна засновник і співвласник енергетичного холдингу "Гідроенергоінвест-Акванова" і співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний.
У той же час є об'єктивна потреба знизити навантаження на ринок від "зеленого" тарифу і бурхливого розвитку насамперед сонячної енергетики. Адже Україна виявилася не готова переходити на ринкові відносини в енергетиці, накопичилися великі борги, в тому числі і перед "зеленими".
Тема перегляду "зеленого" тарифу звучить з вуст влади вже більше півроку. Але якихось конкретних кроків так і не було зроблено. Зате ці ініціативи викликали стурбованість у сотень інвесторів. Нова в.о. міністра енергетики Ольга Буславець в цих питаннях налаштована рішуче, обіцяючи бізнесу переговори і меморандум.
Енергетика України – це старі мережі, старі підстанції і ще більш старі енергоблоки ТЕС, ГЕС і АЕС. Вся логіка існування енергетичної галузі до 2019 року була зведена до експлуатації застарілих фондів, до вичавлювання з них максимуму і утримуванню мінімальних цін. У минулому році був запущений ринок електроенергії і ситуація мала поліпшитися. Але механізм PSO, прайс-кепы та інші адміністративні обмеження призвели до продовження звичних практик.
Минулий рік став першим роком масштабного будівництва та запровадження в експлуатацію нових потужностей електрогенерації. Вперше за останні 50 років Україна стала оновлювати свої основні фонди в енергетиці. За півстоліття в країні не було побудовано жодного великого об'єкта промислової енергетики за винятком вітряних (ВЕС) і сонячних (СЕС) станцій. І то тільки в останні три роки у галузь відновлюваних джерел енергії було залучено безпрецедентну кількість іноземних інвестицій – близько 6 млрд доларів.
Теза про "дорожнечу" "зеленої" енергії неспроможна. "Зелений" тариф та вартість традиційної електроенергії порівнювати некоректно. Крім витрат на роботу станції, "зелений" тариф враховує ще і витрати на її будівництво, в той час як вартість традиційної електроенергії враховуються тільки витрати на експлуатацію – адже ці станції в Україні вже давно не будуються.
Якщо ж порівнювати повну вартість електроенергії (т. зв. LCOE – вартість, яка включає в себе не тільки витрати на роботу станції, але і витрати на її будівництво) для всіх видів генерації, то виявиться, що на даний момент як раз вартість будівництва ВДЕ є однією з найнижчих.
Для фінансування будівництва, приміром, об'єктів атомної енергетики, тарифи довелося б підняти істотно вище. Тобто, якщо б уряд вирішив розвивати атом і закласти в ціну тариф на нове будівництво енергоблоків, то умовний "атомний тариф" був б вище, ніж "зелений" тариф.
Враховуючи знос ТЕС і АЕС, у порівняно недалекому майбутньому ці станції будуть поступово виводитися з експлуатації, і Україні доведеться будувати нові. А в частині вартості будівництва нових станцій альтернатив відновлюваної енергетики практично немає.
У той же час ВЕС і СЕС потрібно будувати вже зараз, не чекаючи виведення з експлуатації ТЕС і АЕС. Справа у тому, що неможливо одночасно вивести з експлуатації застарілі ТЕС і АЕС і відразу ж замінити їх станціями ВДЕ. Заміна повинна здійснюватися поетапно і починати її потрібно вже зараз, щоб максимально згладити перехід на відновлювану генерацію.
Також потрібно враховувати, що для будівництва ВЕС та СЕС необхідна відповідна експертиза, на формування якої теж потрібно час. Якщо упустити цей момент, у порівняно недалекому майбутньому країна може зіткнутися з дефіцитом генеруючих потужностей і повернутися до часів віялових відключень електроенергії.
Ці очевидні підходи давно використовували в Європі, яка ставить за мету до 2050 року повністю перейти на кліматично нейтральну енергетику. Німеччина повністю виводить з експлуатації АЕС, Польщі доведеться згорнути весь вуглепром. Україна почала стрімкий рух в тому ж напрямку, однак каменем спотикання став "зелений" тариф.
Зараз активним критиком "зеленої" енергетики виступає голова профільного комітету Верховної ради Андрій Герус, який був фігурантом низки скандалів з відкриттям імпорту електроенергії з Росії та заниженням цін на оптовому ринку, які, в свою чергу, призвели до глибокої ринкової кризи.
Його позицію поділяють ряд експертів галузі, що підтримують збереження мінімальних цін, які в останні роки досягаються нещадною експлуатацією діючого фонду АЕС, ГЕС і ТЕС.
Очевидно, що саме комітет з ПЕК стане місцем складної битви за зниження тарифу. У минулому році Герусу вдалося "поховати" законопроект колеги по фракції "Слуга народу" Людмили Буймістер, який був підтриманий інвесторами. В. о. міністра енергетики Ольга Буславец поки не назвала конкретних цифр, але анонсувала появу профільного урядового законопроекту.
"Звичайно, це зменшення "зеленого" тарифу. Це обов'язкова фінансова відповідальність за небаланси. І нам сьогодні потрібно зупинити нове будівництво сонця і вітру, для того, щоб перейти на аукціонну модель підтримки, яка була прийнята в минулому році законодавством, і яка дуже добре себе показала в інших країнах", – заявила Буславець.
"До в.о. міністра у нас претензій немає, вона грамотна людина, на відміну від глави профільного парламентського комітету і НКРЕКП, нинішній склад якого є найгіршим в історії. Але в цілому, навіщо "зеленим" затягувати паски, якщо не вирішується основне питання - стабільність на ринку. Перед тим, як просити когось відмовитися від прибутку, було б добре припинити злодійство в державному секторі. Чому "зелена" енергетика, яка набралася кредитів і побудувала всі потужності за свої гроші – це одна-єдина індустрія, яка повинна буде страждати?..", – вважає Ігор Тинний.
За словами інвестора, на ринку готові обговорювати зниження "зеленого" тарифу, якщо це буде супроводжуватися переглядом інших тарифів, встановлення справедливих умов на ринку, боротьбою з корупцією в традиційній енергетиці, подовженням термінів повернення взятих у держбанках кредитів, оголошенням квот на сонячну, вітряну біоенергетику і т.д. Також Тинний підкреслив, що темпи будівництва нових "зелених" потужностей і так впали приблизно в 10 разів, зараз лише закінчуються вже розпочаті будівельні проекти.
У будь-якому випадку учасники ринку навряд чи погодяться на повну відмову від своїх інвестиційних проектів, які вже закредитовані і повинні були бути побудовані в цьому році.
Відповідальність за небаланси – це окрема складна тема. Виробництво "зеленої" енергетики за визначенням важко балансувати. Сонце світить не постійно, а вітер дме не рівномірно, і це тисне на енергосистему. А зараз "зеленим" енергокомпаніям доведеться витрачати гроші на балансування, чого раніше не робили – і багато бізнесів навіть не уявляють, як це працює. Очевидно, це вимагатиме нових інвестицій, і цей пункт також може бути предметом обговорень між інвесторами і Кабміном.
На цьому тижні посли Бельгії, Великобританії, Канади, Норвегії, Німеччини, Франції, Швеції і Південної Кореї в Україні в листі на керівництво країни закликали не допустити неповернення інвестицій у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) країни.
Дипломати просять не підривати довіру інвесторів рішеннями, які можуть мати короткострокову вигоду, але разом з тим – негативні довгострокові наслідки для електроенергетичного сектора і для інвестиційного клімату України.
"Низка українських проектів з відновлюваної енергетики були забезпечені гарантіями експортного кредиту, наданого зарубіжними урядами. Тому ми не можемо виключати можливість того, що будь-яка одностороння відміна правових гарантій з боку України може призвести до того, що надання державних кредитних гарантій в майбутньому буде здійснюватись з великим небажанням", – говориться листі послів.
Міжнародний досвід показує, що рішучі ретроспективні заходи, до яких зараз закликають в Україні, потім призводять до багатомільярдних арбітражів у міжнародних судах. Наприклад, в Іспанії уряд визнав помилку з переглядом "зеленого" тарифу в 2013 році, і зараз змушений шукати підходи до інвесторів, обіцяти їм повернення тарифу в обмін на відмову від позовних претензій.
Про небезпеку оманливо простих рішень застерігає і керуючий партнер компанії UDP Renewables Сергій Євтушенко. "У разі ретроактивних змін в тариф для "зелених", Україну накриє хвиля позовів у міжнародні арбітражі. Це стане нокаутом для репутації держави як цивілізованого суб'єкта міжнародних економічних відносин. Натомість дефолти сотень учасників ринку, які кредитувалися в десятках банків та міжнародних кредитних інституцій, напевно приведуть до неможливості роботи уряду України на міжнародних фінансових ринках. Це в свою чергу означає кінець реформ і неможливість виконання економічної програми уряду", – вважає Євтушенко.
Таким чином, у своєму бажанні знайти вихід з кризи в енергетичний сфері, будь-які рішення влада має ухвалювати після повноцінного обговорення з бізнесом. Інакше є ризик погіршити ситуацію ще більше.