Банкам з іноземним капіталом необхідно зрозуміти, що вони не повинні думати про східноєвропейські ринки - наприклад, Сербію та Україну, - як про третьорозрядні країни, очікуючи при цьому, що тут все буде працювати, як у них вдома, в країнах Західної Європи. Таку думку в статті для "Дзеркала тижня. Україна" висловив економічний оглядач газети "Політика" (Politika, Сербія) Штефан Деспотович.
"Механізми формування процентних ставок, як і самі ставки, повинні бути схожі з тими, що існують на західних ринках. В іншому випадку ми опинимося в ситуації, статтю про яку під назвою "Більше ніхто не візьме кредити! " одна з щоденних сербських газет нещодавно опублікувала на своїй першій сторінці. Це та ситуація, в якій ніхто не хоче опинитися", - підкреслює Деспотович.
За його словами, Україна і Сербія мають багато спільного. "І мова не лише про слов'янські корені, недалеке соціалістичне минуле або спроби інтегруватися в Європейський союз. Банківська система Сербії за останні вісім років пройшла ті ж етапи розвитку, що і українська: експансія західних банків - активне кредитування населення в іноземній валюті - зростання проблемної заборгованості через кризу - заморожування кредитування",- пише сербський журналіст.
При цьому він констатує, що сьогодні перед сербським Центробанком, як і перед українським, стоїть надзавдання - "розігріти" кредитний ринок і підтримати зростання економіки при несприятливій зовнішній кон'юнктурі. Однак сподіватися на те, що в нинішніх умовах держава (як Сербія, так і Україна) забезпечить всіх дешевими грошима і дешевими кредитами, не доводиться.
"Національний банк Сербії, на жаль, не може нічого зробити для зниження ставок по банківських кредитах. У нас начебто вільний ринок, але конкуренція, схоже, не працює... Втім, у деяких сусідніх країнах процентні ставки схожі з нашими, і лише час покаже, чи існує можливість для їх значного зниження. Особливо під час кризи", - відзначив експерт.
Аналізуючи ситуацію в Україні, Деспотович відзначає, що, незважаючи на значну політичну напруженість в країні і високі девальваційні очікування, регулятору (Національному банку) поки вдається утримувати курс національної грошової одиниці, забезпечуючи нехай і незначне, але все-таки зростання кредитного портфеля банків. Що, у свою чергу, дає шанси на підтримку зростання економіки в майбутньому році.
Читайте також: Ціни не зростатимуть, якщо гривня буде стабільною, - експерти