Замкнуте коло: як влада має намір зупинити тортури в поліції

Вівторок 16 червня 2020 07:55
Замкнуте коло: як влада має намір зупинити тортури в поліції
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна
Автор: Олег Черниш

Травневі події в районному відділі поліції Кагарлика Київської області, де катували і зґвалтували жінку, сколихнули суспільство. Ця історія дала привід для акцій протесту проти керівництва МВС і нагадала українцям про інші резонансні злочини поліцейських.

Експерти, правозахисники і самі правоохоронці визнають, що Кагарлик – далеко не одиничний випадок. Кожен рік в Україні фіксуються тисячі фактів необґрунтованого насильства з боку поліції. І далеко не усім з них вдається надати розголосу.

Наскільки це масштабна проблема, хто покриває злочинців у погонах і що має намір робити влада – в матеріалі РБК-Україна.

Інцидент в Кагарлику розслідує Державне бюро розслідувань. Місцеві поліцейські, за даними слідства, увечері 23 травня запросили 26-річну місцеву жительку в райвідділ для допиту в якості свідка.

Там її били, катували, одягали протигаз і гвалтували. Двох поліцейських, підозрюваних у цьому злочині, затримали на наступний день і арештували за рішенням суду на 60 діб.

У Верховній раді майже відразу після цієї трагедії депутати опозиційної фракції "Голос" почали збирати підписи за відставку глави МВС Арсена Авакова. Але очікувано ця ініціатива не знайшла підтримки у монобільшості "Слуги народу".

Сам міністр, а також генеральний прокурор Ірини Венедиктова та керівники правоохоронних відомств на початку червня на спільній зустрічі вирішували, як, з одного боку, заспокоїти суспільство, а з іншого, не допустити подібних катувань в поліції.

"На жаль, випадки катувань і нелюдського поводження існують в поліції будь-якої країни світу, але ознакою "здоров'я" системи є реагування на такі випадки", – заявив на тій зустрічі Аваков.

Він підкреслив, що українська правоохоронна система миттєво відреагувала на Кагарлицьку трагедію. А значить, якщо слідувати логіці міністра, вона – "здорова". До слова, райвідділок в Кагарлику майже відразу розформували.

Але, як зазначила Ірина Венедиктова, тільки з початку поточного року прокурори повідомили про підозру 10 правоохоронцями, які застосували катування до затриманих.

Чи системна це проблема і звідки вона виникла?

Не перші і не останні

Проблема нелюдського поводження із затриманими в українських поліцейських дільницях не нова, визнає правозахисник Микола Гнатовський. Він вже більше п'яти років очолює Європейський Комітет з питань запобігання катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (КЗК). Це орган Ради Європи, який контролює дотримання країнами належних умов поводження із затриманими.

За словами експерта, Україна, хоч і не найгірша в цьому аспекті країна Європи, але стабільно знаходиться "наприкінці списку". Комітет системно моніторить ситуацію в 47 країнах Європи, крім Білорусі.

"Саме явище катувань у третині цих європейських країн не є остаточно викоріненим. У переважній більшості інших країн є факти поганого поводження, але вони не перетинають межу катування. Повністю відсутні факти поганого поводження поліції в поодиноких країнах. В Україні ж ця проблема досить поширена. Україна в "зоні ризику", м'яко кажучи", – пояснює голова комітету у бесіді з РБК-Україна.

Проблема жорстокого поводження поліції, крім України, гостро стоїть в балканських країнах, але її практично немає в Грузії та Естонії, запевняє Микола Гнатовський. Представники комітету, як уточнив співрозмовник, можуть без попередження нанести візит в будь-яку країну і перевірити умови утримання ув'язнених і факти неналежного поводження з ними. Після інциденту в Кагарлику такий візит можливий і в Україну.

"Я не маю права про це говорити, так як такий візит повинен бути "сюрпризом". Але Україна відноситься до тих країн, які відносно часто відвідує комітет. Тому, я думаю, що він точно стежить за тим, що відбувається. Тому, коли комітет буде готовий, то він тут з'явиться", – каже правозахисник.

Замкнуте коло: як влада має намір зупинити тортури в поліції

Злочин у райвідділі в Кагарлику вивів людей на мітинги проти керівництва МВС (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Восени минулого року в Генеральній прокуратурі був створений спеціальний департамент з нагляду за розслідуванням фактів катувань у правоохоронних органах. Як пояснив РБК-Україна начальник цього підрозділу Юрій Бєлоусов, єдиного механізм обліку таких злочинів немає. З

Через це не можна оцінити реальний масштаб проблеми.

Департамент Бєлоусова веде близько 40 справ, в тому числі і по Кагарлику. При цьому щорічно від громадян надходять тисячі заяв про неправомірні дії правоохоронців.

"В цілому по Україні, згідно зі статистикою, щорічно від 1,5 тисячі до 2 тисяч таких випадків реєструються. І це тільки ті, які реєструються. Але ми розуміємо, що реальні масштаби на порядок більше", – відзначає він.

Після скандалу в Кагарлику виявилося, що випадки насильства у цій поліцейській дільниці були і раніше, розповів Бєлоусов. За його словами, вже відкрито кілька нових кримінальних проваджень. І частина з них – по тим же самим правоохоронцям, які підозрюються у злочині, який стався 23 травня. Мова про Миколу Кузіва та Сергія Сулиму.

"Вони (провадження, – ред.) були відкриті вже після цієї історії з згвалтуванням. Я не можу повідомити деталі цих проваджень, але можу сказати, що це була просто системна практика (застосування насильства, – ред.) там, і конкретно з боку цих двох співробітників, і в цілому в райвідділі", - пояснив прокурор.

Проблема з катуваннями в поліції впирається в "замкнуте коло", який створила українська бюрократична система, каже Юрій Бєлоусов. Вся справа в тому, що особа, яку побили в поліції, звертається в лікарню, а лікар згідно з відповідними інструкціями, зобов'язаний повідомити про це не в ДБР і не в прокуратуру, а в той же райвідділок поліції, де це сталося. "Це, м'яко кажучи, тільки сприяє приховуванню таких злочинів", – вважає він.

Перевірені способи

Випадки жорстокості, як у Кагарлику, поодинокі, запевняє Бєлоусов. Але визнає, що застосування погроз, психологічного насильства і рукоприкладство дуже поширені серед українських поліцейських. І ця проблема має глибокі корені.

В Україні, як звернув увагу прокурор, насильство поширене в усіх сферах, починаючи від сім'ї, де батьки іноді б'ють дітей, і школи, де ще недавно толерантно ставилися до насильства.

"Тому важко очікувати від людини, який піднімає руку на свою дитину, що він не підніме руку на чужу людину, та ще й підозрювану у злочині", – міркує Бєлоусов.

Багато поліцейських, за його словами, дійсно вважають, що насильство виправдане і допомагає розкриттю злочинів. До того ж таку позицію підкріплюють і постійні вимоги начальства з покращення статистичних показників і величезний вал розслідуваних кримінальних проваджень – по 400-500 на слідчого.

"Тому це іноді призводить до виникнення дилеми у слідчого, як зробити так, щоб швидше дорозслідувати справу і передати в суд. Іноді заради такого прискорення і використовують насильство, як фізичне, так і психологічне. А там вже нехай суд розбирається. Може, і пройде, і ніхто не помітить, як ті докази були зібрані", – пояснює Бєлоусов психологію поліцейських.

Замкнуте коло: як влада має намір зупинити тортури в поліції

Незважаючи на реформу, багато поліцейські продовжують працювати за лекалами радянського періоду, визнають експерти (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Серед причин, що "примушують" українських силовиків переступати закон і використовувати насильство для отримання інформації, правозахисник Микола Гнатовський називає радянську практику орієнтування на статистичні показники, а не на якість розслідування

Крім того, він звертає увагу, що "захист честі мундира" в поліції найчастіше призводить до покривання злочинів колег. Такий образ правоохоронця, на його думку, сформувала масова культура і серіали про "ментів".

"Зрозуміло, що це не ті меседжі, які ми чуємо з популярної культури, серіалів або якихось ностальгічних історій про те, як класно працювали в Радянському Союзі слідчі. Які у нас, незрозуміло чому, постійно крутять по телебаченню. Вони є абсолютно небезпечними для майбутнього нашого суспільства", – вважає експерт.

Гнатовський впевнений, що у поліції є необхідність постійно підвищувати кваліфікацію співробітників, у тому числі й через спілкування з європейськими колегами.

"Ті, хто безпосередньо вступає у взаємодію з затриманими, повинні пройти навчання, як проводити допит і процесуальні інтерв'ю, які потроху впроваджуються в Україні", - вважає глава європейського комітету.

Все під запис

Що пропонує українська влада? Ставка робиться на систему Custody Records ("Записи про затримання") – це електронна база, в якій фіксуються всі дії, здійснювані з затриманим в поліції. Вже близько року така система працює в чотирьох ізоляторах Нацполіції, але після трагедії в Кагарлику в МВС обіцяють впровадити її і в райвідділах.

"Ми ж розуміємо, що найбільші проблеми виникають не в ізоляторах тимчасового тримання, куди людина потрапляє на 2-3 добу після затримання, основні проблеми виникають у райвідділах", – говорить начальник департаменту ОГП Юрій Бєлоусов.

Зараз в поліцейських дільницях, за його словами, є десятки журналів, в які поліцейські вручну повинні вносити дані про затриманих осіб, тоді як система Custody Records спростить і систематизує цю роботу. В електронну базу будуть вноситися дані про всі "маніпуляції" з затриманим та дотримання його прав. Цю інформацію не можна буде "підтерти" або внести заднім числом.

У райвідділи також необхідно повернути кімнати для затриманих, в яких громадян будуть тримати не більше 24 годин, вважає Бєлоусов. Такі камери були і раніше, але пару років тому їх прибрали.

На думку експертів, також необхідно створити кімнати для допитів з обов'язковою відеофіксацією. Такі заходи захистять і самих поліцейських, наприклад, від насильства з боку відвідувачів або необґрунтованих звинувачень з боку затриманих.

"Ми думаємо, що такі нововведення будуть потроху вичавлювати із системи тих співробітників, які схильні до катувань, і заохочувати тих співробітників, які вміють отримувати інформацію без насильства", – каже прокурор.

Стежити за дотриманням прав затриманих і вести базу Custody Records повинен буде спеціальний співробітник. В Україні вже працюють кілька таких інспекторів, які пройшли спеціальну підготовку та навчання.

Тетяна Магеровська близько року була відповідальною за дотримання прав затриманих в ізоляторі Нацполіції в місті Сарни Рівненської області. Але нещодавно пішла з цієї посади.

"За час роботи мною було виявлено кілька фактів неналежного поводження з боку співробітників поліції стосовно затриманих осіб, в подальшому розслідування таких фактів проводилося органами прокуратура і СБУ", – зазначила Магеровська РБК-Україна.

На її думку, катування в поліції виникають через безкарність правоохоронців. Але введення Custody Records і посади "правозахисного" інспектора дозволило б уникнути трагічних випадків, в тому числі і таких, як у Кагарлику.

Микола Гнатовський згоден, що введення електронної системи з відстеження дій поліції в дільницях дозволить припиняти більшість випадків катувань. При цьому правозахисник упевнений, що це не панацея і не вирішення проблеми, а тільки "суттєвий крок до вирішення проблеми".

"Головне, щоб була політична воля керівництва силових відомств цією проблемою займатися системно, а не від одного гострого інциденту до іншого", – резюмував Гнатовський.

***

Скандали, пов'язані з невиправданою жорстокістю поліції, трапляються в Україні з лякаючою періодичність. Справа 2010 року про вбивство студента Ігоря Індила в Києві, трагедія у Врадіївці, вбивство п'ятирічного хлопчика Кирила Тлявова, згвалтування в Кагарлику.

Політики і міністри роками обіцяють вирішити проблему і викорінити ганебні практики катувань руками правоохоронців. Тим не менш українські райвідділки поліції все ще часто залишаються небезпечним місцем не стільки для злочинців, скільки для звичайних громадян, що волею випадку потрапляють у їхні стіни.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся