Законопроект про судоустрій забезпечує більшість суддів у складі Вищої ради юстиції. Про це заявив голова комітету з питань правосуддя Верховної Ради України Сергій Ківалов, повідомляє видання "Голос України".
За словами С.Ківалова, для цього, Президент України, Верховна Рада України, а також з'їзд адвокатів, представників юридичних вузів поступилися свободою реалізації своїх квот. "За Конституцією, Президент і Верховна Рада разом призначають шість членів ВРЮ, а за законопроектом, четверо з них призначаються обов'язково з числа суддів. За Конституцією з'їзди адвокатів і представників юридичних вузів разом призначають шість членів ВРЮ, за законопроектом двоє з них - обов'язково з числа суддів. За Конституцією, конференція працівників прокуратури призначає двох членів ВРЮ - за законопроектом, один із них обов'язково суддя. Таким чином, Вища рада юстиції додатково одержує ще сім представників суддівського корпусу, на додачу до вже наявних трьох, що їх призначає з'їзд суддів і голови Верховного суду за посадою. У результаті виходить 11 суддів, а на практиці - абсолютна більшість із 13-15 суддів у складі Вищої ради юстиції", - йдеться в повідомленні.
В той же час, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, де більшість становлять судді, передаються всі функції з підготовки обрання суддів безстроково та звільнення таких суддів за порушення присяги. Матеріали на обрання та звільнення таких суддів з комісії прямо потрапляють на затвердження парламенту, минаючи парламентський комітет з питань правосуддя.
Вища кваліфікаційна комісія суддів також заміняє обласні комісії в рекомендації кандидатур до призначення суддями вперше: вона ж здійснює оприлюднення вакансії судді, проведення державного іспиту для кандидатів, відомість результатів іспитів у рейтинг і зарахування кандидатів в резерв. У свою чергу Президент і парламент цілком втрачають повноваження призначати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
В той же час, згідно законопроекту, з метою вдосконалення системи судів загальної юрисдикції законопроектом передбачається створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який нарівні з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України функціонуватиме як суд касаційної інстанції. Водночас за Верховним судом залишатимуться повноваження щодо перегляду справ з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло за собою ухвалення протилежних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, забезпечується єдиний підхід до розгляду справ у касаційному порядку вищим спеціалізованим судом та усувається можливість подвійної касації, що відповідає рішенню Конституційного суду України від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010.
Кількість суддів Верховного суду передбачається зменшити до 20 - по 5 суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної).
Нинішнім суддям Верховного суду створюються можливості для переходу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за спрощеною процедурою, а також для переходу до інших судів. При цьому соціальні гарантії, встановлені для суддів Верховного суду, зберігаються. Судді Верховного суду, які виявлять бажання залишитися у Верховному суді України, залишаться в ньому, а вакантні посади не будуть заповнюватися, поки кількість суддів не зменшиться до 20.
Законопроектом передбачається ліквідувати військові суди. При цьому суддям військових судів створюються можливості для переходу до судів загальної юрисдикції та передбачається надати соціальні гарантії у випадку їх відставки з посади судді чи з військової служби.
Також проектом закону пропонується вдосконалити та оптимізувати процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Так, на відміну від чинного законодавства, проект закону наділяє правом на звернення зі скаргою (заявою) на поведінку судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність, кожного, кому відомі такі факти. Отже, створюються можливості для кожного громадянина захистити себе від протиправних дій судді.
Крім того, передбачається ліквідувати територіальні кваліфікаційні комісії, а їх повноваження передати Вищій кваліфікаційній комісії суддів, що оптимізує процедуру розгляду питань, пов'язаних із дисциплінарною відповідальністю.
Законопроект з метою забезпечення незалежності судів у процесі їх фінансування з державного бюджету передбачає визначення Державної судової адміністрації як незалежного органу в системі правосуддя, керівництво якого призначається та звільняється Радою суддів.
У законопроекті враховано рішення Конституційного суду України від 11 березня 2010 р. № 7-рп/2010 у справі про фінансове забезпечення діяльності судів та визначено кожний суд загальної юрисдикції окремим розпорядником бюджетних коштів, що унеможливить втручання в діяльність судів при виділенні бюджетних коштів та їх використанні.