Законодавство робить незахищеними вкладення клієнтів в банківські метали, - експерти

Розміщення коштів на банківські рахунки в банківських металах не є надійним способом інвестування. Верховний суд визначив, що банки не несуть відповідальності у вигляді сплати пені та відшкодування збитків за невиконання доручення клієнта по перерахуванню металів за договором вкладу. Про це повідомляє журналіст інформаційного проекту FinMaidan Олена Губар.

Це рішення доповнює правову позицію суду, прийняту раніше, про те, що банки не несуть відповідальності за несвоєчасне повернення вкладів у золоті, сріблі, платині. Юристи визнають, що законодавство та практичний досвід роблять незахищеними вкладення клієнтів в такі активи.

Верховний суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах прийняв постанову по справі №6-34цс14, якою підтвердив незахищеність клієнтів кредитних установ, які розміщують свої кошти в банківських металах. Предметом судового розгляду став спір про стягнення пені та відшкодування збитку при нездійснення банком платіжного доручення клієнта. Згідно ст. 32 закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банки несуть відповідальність за здійснення переказу коштів.

Однак Верховний суд у своєму правовому висновку вказав, що операції з банківськими металами мають свої особливості. Договір банківського рахунку в банківських металах не може бути ототожнений з договором, відкритим в грошових коштах, а платіжне доручення про переказ банківських металів у тройських унціях в цьому сенсі не може вважатися дорученням на переказ грошових коштів. "Тож для банку, який обслуговує вкладника при здійсненні переказу за договором банківського вкладу в банківських металах, не настає відповідальність, передбачена статтею 32 закону", - йдеться в повідомленні суду. Текст цього рішення поки не оприлюднений. В Єдиному держреєстрі судових рішень зустрічаються рішення інших судів за позовами вкладників банківських рахунків у золоті: останні два опубліковані рішення датуються 2013 роком і стосуються банку "Надра".

Згідно ст. 1 закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ коштів - рух певної суми коштів з метою їх зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в розрахунковому документі, в операційний день надходження доручення (ст. 8). У разі порушення цього строку банк зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми платежу. Клієнт також має право вимагати від банку компенсацію збитку за порушення строку переведення (ст. 32).

Це не перший судовий спір навколо банківських металів. Раніше Верховний суд визначив, що банки не несуть відповідальності за прострочений повернення золота у вигляді сплати 3% річних. Проаналізувавши суперечливі рішення судів і законодавство, суд висловив правову позицію, згідно з якою зобов'язання за договором банківського вкладу в металі, наприклад в золоті, не є грошовим зобов'язанням банку, оскільки в такому договорі не передбачено передачі грошей як предмет договору або оплати їх як ціни договору. Тому до таких правовідносин не застосовується стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Тим, хто розміщує в банках золото, срібло і платину, також варто пам'ятати, що їх вклади в банківських металах не захищені державою. На відміну від готівкових і безготівкових грошей, метали не є коштами, тому Фонд гарантування вкладів не відшкодовує їх, коли банк стає неплатоспроможним або ліквідується. Прямої вказівки на це в законі "Про систему гарантування вкладів фізосіб" немає, але таке рішення прийняв ФГВФО.

"Банківські метали - особливий вид активу, порядок обігу якого повинен бути регламентований в договорі між вкладником і банком. Дуже часто ми стикалися з тим, що в договорах передбачається виплата депозиту і відсотків у грошовому еквіваленті вартості металу з урахуванням капіталізації за комерційним курсом на момент виплати. Інші банки передбачають можливість повернення депозиту у вигляді банківського металу, - відзначає партнер адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Юлія Курило. - Таким чином, порядок повернення депозитів у банківських металах та способи судового захисту прав вкладників залежать від умов та змісту договору банківського вкладу".

При цьому банкіри продовжують залучати кошти на депозити в металах. Вони рекламують такі вклади тим, що при їх розміщенні клієнтам не потрібно переживати про курсових коливаннях. "Для того щоб убезпечити свої заощадження, клієнти можуть використовувати різні інструменти. Так, ФГВФО не дає гарантій за депозитами в золоті, але в той же час клієнт захищений від курсових коливань. Такий інструмент зручний для диверсифікації ризиків", - пояснює головний економіст відділу підтримки продажів Укрсоцбанку Надія Полишко. Завдяки тому, що ціни на банківські метали в Україні прив'язані до світових котирувань, вартість металу захищена від девальвації гривні. Але при цьому зберігається ризик зниження вартості самого металу, як це спостерігалося в минулому році.

Юристи кажуть, що незахищеність коштів, розміщених в металах, є результатом відсутності законодавчого регулювання питання неповернення вкладу, а також помилок у визначенні поняття "вклад". "Вкладників може радувати тільки те, що Верховний суд не зробив висновків щодо поширення дії ст. 1061 Цивільного кодексу на правовідносини, що випливають з договору вкладу у банківському металі. Таким чином, в разі неповернення чи несвоєчасного повернення вкладу в металі вкладник має право вимагати виплати відсотки на вклад у розмірі, визначеному договором", - розповідає юрист юридично-консалтингової компанії "ДЕ-ЮРЕ" Андрій Павлишин.

Юрист пояснює, що закон "Про банки і банківську діяльність" визначає "внесок" як кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

"Формально-юридично внесення банківського металу в банк під відсоток внеском не є. Разом з тим ст. 47 цього ж закону відносить до банківської діяльності процес залучення у вклади коштів та банківських металів від необмеженого кола осіб. Відповідно до цієї статті, метали можуть прийматися у вклади, а договір такого залучення під відсоток буде вважатися договором вкладу. Через вади юридичної техніки написання законів вкладники в банківських металах залишилися фактично беззахисними у випадку банкрутства банку", - розповідає Андрій Павлишин.

Примітно, що банкам часто невигідно залучати кошти в металах. "Наш банк з такими депозитами не працює. Крім додаткових витрат на експертизу і зберігання золота однією з головних причин цього рішення є неможливість використовувати такі вклади. Якщо, залучаючи гривню або валюту, ми знаємо, що будемо з ними робити, то депозити в золоті банк не може використовувати в подальшій роботі", - каже Надія Полишко.