СОТ як прецедент: про перспективи оскарження Україною дій РФ
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Загострення відносин України і Росії може призвести до першого торгового спору між країнами, що розглядатиметься в органах Світової торгової організації (СОТ). Про можливості подання такого позову заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета. "Ми вивчаємо питання, і подамо (офіційну заявку на консультації в рамках СОТ, - РБК-Україна), як тільки будемо готові", - повідомив він. За словами міністра, для подання скарги потрібні не тільки державні рішення, але й скарги бізнесу. Кілька відповідних заяв, як зазначив Шеремета, вже надійшли до Мінекономрозвитку.
Можливість початку торгового спору щодо Російської Федерації обговорюється в Україні з того моменту, як Росія стала членом СОТ. Найбільш гостро ця проблема стояла рік тому, коли у відповідь на підготовлюване підписання Києвом Угоди про асоціацію з ЄС Москва почала створювати демонстративні перешкоди на шляху українського експорту. Влітку 2013 р. російські митники на деякий час посилювали контроль за вантажами практично всіх українських експортерів, через що на кордоні виникали багатокілометрові пробки. Тоді, втім, замість позову в орган СОТ з вирішення спорів Київ зволів відмовитися від підписання вже готової угоди з ЄС.
За словами віце-президента Американської торгової палати Тараса Качки, в першу чергу українська влада може оскаржити обмеження з доступу на російський ринок української кондитерської продукції, зокрема - концерну Roshen. "За цим обмеженням аналіз проводиться вже давно і є всі можливості довести порушення Росією норм вільної торгівлі", - пояснив він.
Нагадаємо, заборона поставок продукції з українських заводів корпорації Roshen діє з липня минулого року. З цього часу українська влада через органи СОТ вже неодноразово зверталися до російського уряду за поясненнями. Зокрема, перше звернення було надіслане ще в жовтні минулого року. Відповідь на нього була надана лише минулого місяця. Згідно з поясненнями, підставами для заборони стали закон РФ "Про захист прав споживачів" №2300-1 і технічний регламент Митного союзу "Харчова продукція в частині її маркування". В кінці березня українська влада направила повторне звернення, вказавши на низку порушень, які були допущені Росією в ході врегулювання спору. Зібраних матеріалів вже достатньо для звернення до СОТ про відкриття офіційних консультацій.
Водночас об'єктом позову української влади може бути більш широкий спектр порушень. "В принципі, уряд може оскаржити широкий спектр дій російської сторони, пов'язаних з блокуванням доступу українських товарів на свій ринок шляхом створення штучних перепон на кордоні. Ці дії можна трактувати як порушення ст. 10 ГАТТ СОТ, а тому підстави для такого звернення є. Інша справа, що на відміну від ситуації з Roshen, українська влада поки не завершила необхідну підготовчу роботу", - пояснив Качка.
У найближчому майбутньому перелік торгових претензій до Росії може бути доповнений. Адже за останні тижні РФ ввела низку нових обмежень. На початку поточного року були зупинені поставки в РФ української свинини через спалах вірусу африканської чуми свиней в Луганській області. Згодом російської країною були введені обмеження для поставок українських ковбасних і молочних виробів, і навіть картоплі. Однак для винесення цих питань на розгляд СОТ необхідний час - Україна повинна показати, що у двосторонньому порядку вирішення цієї проблеми неможливе. "Досі українська влада уникали звернення до органів СОТ зі скаргами на дії РФ. Тепер очевидно, що у двосторонньому порядку вирішити ці проблеми не вдасться. У такій ситуації міжнародний арбітраж, незважаючи на всі його недоліки, - оптимальний вихід для України", - упевнений директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
Недоліки міжнародного арбітражу, на жаль, присутні, і вони також значні. В першу чергу це пов'язано з втратою часу. Незважаючи на хороші судові перспективи, розраховувати на швидке повернення українських товарів на російський ринок не доводиться. В першу чергу йдеться про тривалість розгляду спорів у Женеві. Як мінімум термін розгляду торгової суперечки займає не менше року. Приблизно півтора роки зайняв розгляд торгової суперечки України і Вірменії, що був чотири роки тому, - та й там спір було закінчено мировою угодою країн, що скоротило терміни арбітражу. А торговельні суперечки України і Молдавії, що почалися в 2011 році, тривають і донині. До того ж СОТ не може змусити країну-відповідача під час розгляду справи скасувати дію спірної норми. Таким чином, дія обмежень для українських товарів на російський ринок залишиться чинною протягом найближчих півтора-двох років.
Теоретично, Україна має більш оперативну альтернативу для вирішення торговельних конфліктів - торговий арбітраж в рамках режиму зони вільної торгівлі між країнами СНД. Однак цей механізм, який теоретично міг би стати реальною альтернативою, українською владою навіть не розглядається. Справа в тому, що механізми СНД дійсно передбачають більш оперативний арбітраж, однак у ньому Росія матиме величезну перевагу. Так, подібні спори розглядають три незалежних арбітра, двох з яких призначають сторони спору. Якщо третього арбітра сторони не можуть узгодити між собою, його призначає Економічний суд СНД. В такому форматі Україна навряд чи зможе розраховувати на справедливий арбітраж.
Крім того, навіть отримавши позитивне рішення від органу СОТ з вирішення спорів, що Україна не зможе стягнути з Росії відшкодування понесеного збитку. По суті, Україна зможе лише домогтися скасування дискримінаційних заходів. Втім, у практиці СОТ вже були прецеденти, коли країни, що постраждали від дискримінації, змогли компенсувати свої збитки шляхом підняття ставок на експорт країни-порушника. Постраждала так і Україна - у відповідь на введення додаткових мит на автомобілі Туреччина минулого року підвищила мита на українські волоські горіхи. "Ці випадки непорівнянні. Арбітраж СОТ в першу чергу спрямований на те, щоб підірвати міжнародну репутацію Росії як надійного торгового партнера", - пояснив Качка.
