Оплата за розписками повинна здійснюватися тільки у гривні, навіть якщо самі кошти були надані одним громадянином іншому в борг у іноземній валюті, визначив Верховний суд України. Однак судовe заборонe на повернення валюти можна буде обійти, якщо про це домовляться обидві сторони - і кредитор, і позичальник. Про це повідомляє інформаційний портал FinMaidan.
Верховний суд України визначив, що всі платежі за договорами позик повинні здійснюватися виключно у гривні. До такого висновку він прийшов 2 липня в ході розгляду судового спору двох фізичних осіб, які у вересні 2008 року і квітні 2009 року уклали два договори про передачу коштів в іноземній валюті на загальну суму понад 250 тис. дол.
"Аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. 192, 533 Цивільного кодексу дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу - тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання - валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання та його виконання, є національна валюта України - гривня. Відповідно, в національній валюті України підлягають обчисленню й інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф, неустойка, відсотки) виплати, передбачені ст. 625 ЦК", - йдеться у правовій позиції суду.
Крім того, суд визначив, що плата за користування позикою має бути визначена виключно у вигляді відсотків до обсягу боргу, а не у вигляді фіксованої суми.
Мова йде про те, що Верховний суд остаточно врегулював питання домовленостей між двома фізособами: якщо вони позичають один одному іноземну валюту, то за законом вони не мають права повертати назад саме валюту. "Будь-яка розписка прирівнюється до договору позики. У нас таких договорів укладається дуже багато, в основному між фізичними особами. У цьому рішенні суд визначив, що всі платежі за таким договором - тіло боргу, відсотки та всі штрафи - повинні сплачуватися у гривні за офіційним курсом", - пояснює старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.
Однак оскільки розписки, які залишають громадяни, коли беруть у друзів і знайомих валюту в борг, ніде не реєструються і ніким не контролюються, то формально вони можуть домовитися повернути і тіло кредиту, і відсотки у валюті. Однак якщо позичальник потім передумає, правова позиція Верховного суду дозволить довести, що він повинен повертати борг у національній валюті. Це вигідно тоді, коли офіційний курс НБУ набагато нижче ринкового.
Це рішення в принципі також дає можливість оскаржити виплату позик, яка була проведена в іноземній валюті. Проте навряд чи хтось буде це робити, оскільки для цих цілей буде використовуватися офіційний курс на момент погашення позики, а в попередні роки він був нижчий поточного курсу приблизно на 40%. "Виходить, що кредитор повинен вимагати повернення йому коштів у гривні. Але якщо позика вже погашена, то ніхто з фізосіб не буде цього робити", - вважає Кравець.
Це рішення поширюється на договори позики, але не стосується банківських кредитних договорів. "Використовувати іноземну валюту як засіб платежу можна лише в передбачених законом випадках при наявності відповідної ліцензії. Сторони мають право висловити грошове зобов'язання в іноземній валюті, але його виконання завжди буде здійснювати у національній валюті України за курсом, установленим НБУ, - говорить партнер адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Юлія Курило. - Рішення не стосується банківських кредитів. У банків є генеральні ліцензії на використання валюти, тому кредити у валюті і погашення їх у валюті відповідає вимогам закону".