Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Сімейного кодексу України" щодо узгодження норм з положеннями Цивільного кодексу України. За це рішення проголосував 321 народний депутат з 444 присутніх в сесійному залі.
Законом пропонується виключити із Сімейного кодексу України положення, згідно якого сімейні права недієздатної особи здійснює її опікун.
До способів захисту сімейних прав та інтересів закон пропонується віднести зміну правовідношення; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно закону, у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов"язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
Відповідно до закону якщо один з подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Законом скасовується можливість поновлення шлюбу після його розірвання; право дружини, чоловіка усиновити дитину без згоди другого з подружжя, у разі встановлення режиму окремого проживання подружжя.
Згідно закону при вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків.
Вносяться деякі зміни до порядку визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка; процедури вирішення спору між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.
На вчинення одним з батьків правопорушення щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків. Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, вищезазначені правопорушення, можуть бути вчинені без його згоди.