Верховна Рада України прийняла проект закону (№2638) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо факторингу.
За відповідний законопроект проголосували 269 з 283 народних депутатів, зареєстрованих в залі.
Закон спрямований на вдосконалення законодавчих актів щодо регулювання діяльності фінансових установ з надання послуг з факторингу (Господарського та Цивільного кодексів України, законів "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та "Про банки і банківську діяльність").
Зокрема, у ст. 350 Господарського кодексу визначено, що банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов‘язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає, або зобов‘язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи.
Згідно із документом, загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України та спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Пункт 1 частини першої статті 1 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" викладено в редакції, згідно із якою "фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов´язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов´язані з наданням фінансових послуг".
Законодавчим актом передбачено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов´язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред´явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника".