Курс гривні до долара в лютому зміцнився після припливу валюти від експортерів і іноземців, які скуповують українські держоблігації. Спостерігаючи падіння котирувань долара, населення також стало здавати іноземну валюту, дозволивши гривні ще більше відіграти позиції на валютному ринку. Фінансові аналітики допускають, що тренд на зміцнення обмінного курсу гривні може зберегтися, якщо тільки прийдешні вибори президента не піднесуть неприємних сюрпризів. При сприятливому сценарії курс може залишатися в діапазоні 26,5-27,5 гривень/долар, прогнозують експерти. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Обмінний курс гривні зміцнюється з початку лютого. У цьому місяці міжбанк стартував з котирувань ближче до 27,75 гривень/долар. Але в ході торгів минулого тижня українська валюта досягала 26,85 гривень/долар. Дешевше долар не коштував з серпня минулого року. Ближче до закриття торгів в п'ятницю, 8 лютого, при зростаючому попиті на падаючий долар курс став змінюватися – операції на міжбанку під кінець тижня зупинилися на відмітках 27,1-27,2 гривень/долар.
Для багатьох ситуація на валютному ринку на початку лютого стала несподіванкою. Адже ще наприкінці минулого року експерти, з огляду на сезонність, очікували помірний, але все ж таки тиск на гривню в січні-лютому. Фінансові аналітики та казначеї банків, як писало РБК-Украина, прогнозували курс в діапазоні 28-29 гривень/долар.
У Національному банку нічого дивного в помилковому прогнозі аналітиків не бачать. Через гнучку систему курсоутворення робити будь-які прогнози стає все складніше, зазначив заступник голови НБУ Олег Чурій. До речі, сам Нацбанк свій прогноз гривні до долара вже кілька років публічно не називає. "Ми бачили за тими тенденціями, які відбувалися в останні півроку, що за статистикою майже ніхто з аналітиків не вгадав, який курс насправді буде восени і взимку", – заявив Чурій минулого тижня.
Говорячи про причини зміцнення гривні в лютому, Олег Чурій пояснив, що на це впливають продаж валюти населенням, надходження валютної виручки від експортерів – в основному аграріїв і металургів, а також приплив валюти від нерезидентів, які, обмінюючи долар і євро, купують гривневі облігації держпозики.
"Обсяги (портфеля ОВДП, - ред.) у іноземних інвесторів збільшилися до 13,35 мільярдів гривень. За місяць з невеликим вони купили цінних паперів на суму близько семи мільярдів гривень. Безумовно, це один з основних факторів, що вплинули на зміцнення гривні", – погоджується з версією НБУ директор департаменту казначейських операцій Укргазбанку Олексій Єфремов.
Разом з нерезидентами підтримку гривні зробили й експортери, яким 10-20 лютого потрібно заплатити податок на прибуток, нагадує керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко. Експортерам вигідно продавати валюту за поточним курсом, ніж брати дорогі гривневі кредити для сплати податків, пояснив він. "Не виключено також, що деякі гравці валютного ринку зміцнюються у впевненості, що період найбільшої слабкості гривні вже пройдено, і прагнуть частково вийти з валютних позицій", – розмірковує експерт.
Надходження валютної виручки експортерів, про які кажуть в НБУ і фінансові аналітики, в цьому році розтяглися у часі. Як пояснив головний експерт Ради Нацбанку Віталій Шапран, на це, по-перше, вплинула пізня осінь, а, по-друге, рекордний урожай зернових, коли замість очікуваних 63 млн тонн зібрали більше 73 млн тонн.
"В листопаді і грудні були навіть публічні скарги від транспортних компаній, щоб аграрії не перевантажували мережі своїми вантажами. Тобто до фактору зміни сезонності додався ще й фактор уповільнення транспортування аграрної сировини до споживача. Також варто звернути увагу на досить високий рівень цін на пшеницю і ячмінь на світових ринках через посухи в Австралії. До цього поєднання факторів додалося зниження цін на нафту, як раз перед початком нової посівної кампанії в Україні й прихід на наш ринок нерезидентів", – пояснив Віталій Шапран.
Керуючий партнер ІК Capital Times Ерік Найман пов'язує несподівано різке зміцнення гривні, в тому числі і з появою "передвиборних доларів". "Президентська, а потім і парламентська кампанії, обіцяють стати найдорожчими в історії виборів України. І валюта, що заходить під ці події в країну від кандидатів, і стала тією "вишенькою на торті", яка різко схилила чашу терезів на користь гривні", – сказав РБК-Україна Найман.
І поки пропозиція іноземної валюти зростає, дозволяючи зміцніти гривні, попит на долари також залишається досить помірним. Імпортери зараз не дуже активні на валютному ринку, говорить Олександр Мартиненко.
"Пік активності імпортерів споживчих товарів, коли вони поповнювали товарні запаси до кінця минулого року, а потім переводили частину гривневої виручки в валюту на початку січня, пройшов", – додав він. До того ж, як зазначив співрозмовник, на валютний ринок зараз не робить істотний вплив НАК "Нафтогаз України". Як правило, компанія не робить великих закупівель імпортного газу у розпал зимового опалювального сезону, коли ціни на газ вище, ніж у літні місяці.
Крім того, що сезонне зростання курсу долара частково було компенсоване рекордним урожаєм і сприятливою кон'юнктурою цін на світових ринках, імпортери стали активніше використовувати інструменти хеджування, пояснив виданню начальник відділу продажів казначейських продуктів ОТП Банку Юрій Крохмаль. Зокрема, мова йде про форвардні операції, які дозволили компаніям закрити потребу у валюті і провести угоди, не чекаючи сезонного зростання курсу.
В банках вважають, що і в подальшому такий механізм валютної страховки буде користуватися попитом. "Зараз корпорації мають можливість хеджувати ризик зміни валютного курсу в майбутньому за допомогою форвардних угод. Наш банк надає таку послугу, клієнти активно користуються цією опцією. Ті, хто побоюються коливань курсу через політичний фактор, можуть укласти угоду за поточним курсом, а розрахунки провести в зручний для них час", – підтвердив Олексій Єфремов з Укргазбанку.
Вибори та пов'язані з ними наслідки для країни залишаються в короткостроковій перспективі одним з найбільших ризиків для валютного ринку. Правда, НБУ не бачить передумов для коливань курсу у зв'язку з виборами. На початку року глава НБУ Яків Смолій пояснював, що у Нацбанку достатньо запасів золотовалютних резервів і є досвід інтервенцій для того, щоб не допустити різких коливань. Інше питання, що, крім внутрішніх факторів, багато що, за словами Смолія, буде залежати від ситуації на зовнішніх сировинних ринках і від цін паливно-енергетичного ресурсу – в першу чергу, від коливань ціни на нафту на світовому ринку.
Не виключено, що найближчим часом нерезиденти продовжать надавати підтримку гривні, заводячи валюту в країну. "У минулому році нерезиденти заходили на початку року, а потім виходили влітку і, як з'ясувалося, даремно, вони могли б сидіти у гривневих ОВДП аж до сьогоднішнього дня і на цьому непогано заробити. Як мінімум до закінчення президентських виборів для нерезидентів наш ринок буде привабливим", – зазначив Віталій Шапран.
Олександр Мартиненко вважає, що у наступні місяці багато буде залежати від того, наскільки спокійно будуть проходити вибори. "Найімовірніше, великих конфліктів вдасться уникнути, і вибори суттєво не вплинуть на курс. Ми очікуємо, що в найближчі пару місяців гривня може коливатися в основному в межах 26,5-27 гривень/долар", – вважає співрозмовник з ICU.
На думку Еріка Наймана, до середини серпня гривня буде залишатися порівняно стабільною з тенденцією до зміцнення. "До середини серпня можливе зміцнення гривні до 26,5 гривень/долар. Подальше зниження долара поки що видається малоймовірним", – припустив він.
Населення і бізнес в передвиборний період активізується на валютному ринку, говорить Юрій Крохмаль з ОТП Банку. Але на попиті і пропозиції в ту чи іншу сторону це позначиться в залежності від загального новинного фону і очікувань – явних перспектив або побоювань. "Президентська компанія сама по собі навряд чи вплине на сезонний тренд на зміцнення гривні. Найбільш імовірний торговельний діапазон 26,5-27,5 гривень/долар", – зазначив Крохмаль.