Володимир Костерін пропонує запровадити механізм відкликання депутатів
Глава швейцарського фонду "Скорочення ризиків" Володимир Костерін вважає, що для вирішення соціально-політичної кризи необхідно провести інституційну реформу, мета якої-підвищення відповідальності в системі влади. Невиконуючий своє призначення парламент необхідно переформатувати і дати можливість оновити законодавчу і виконавчу гілку влади. У виборців повинен бути простий механізм відкликання депутатів, мера і президента у разі їх неефективної роботи. Про це повідомляє прес-служба міжнародного фонду "Скорочення ризиків" (Risk Reduction Foundation).
"Зараз в Україні народ виступає як суб'єкт суверенітету лише як електорат, а не як акціонер своєї країни, оскільки не має можливості контролювати своїх представників у владі. Автономність влади від народу створює напругу в суспільстві й викликає протестні настрої, - пише Володимир Костерін, - Голосування на виборах раз у 5 років - тільки видимість участі народу в управлінні країною. Відсутність входу і виходу, зворотного зв'язку в системі приводить до застою і перетворення Верховної Ради України на політичну корпорацію, далеку від потреб народу".
Як зазначае Костерін, у світі інститут відкликання має різні форми і відображає особливості політико-правової системи держави. У країнах з розвиненими партійними системами (Австралії, Великобританії, Німеччині, Канаді) налагоджена можливість відкликання в разі порушення партійної дисципліни, корупції або неетичної поведінки. У багатьох країнах також практикуються дисциплінарні заходи щодо тимчасового позбавлення мандата. У США на місцевому рівні практикується відкликання виборних представників та посадовців шляхом подачі клопотання, підписаного певним відсотком виборців, з подальшим проведенням виборів.
На його думку, для України буде корисний досвід Швейцарської конфедерації, політична модель якої ближче всього до системи народовладдя. У кантонах Швейцарії існує можливість відкликання не тільки окремих депутатів, але одночасно і федерального парламенту, і уряду.
Глава фонду "Скорочення ризиків" зазначає, що в Україні принцип імперативного мандата частково був впроваджений законом україни "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р., що передбачають можливість позбавлення мандата у разі невходження народного депутата, обраного від політичної партії або блоку, до складу відповідної фракції. При цьому в законі "Про статус народного депутата" не були внесені відповідні правки у зв'язку з конституційними змінами, що створило протиріччя в регулюванні даного аспекту. Рішення Конституційного суду України від 1 жовтня 2010 р., що скасувало Конституційну реформу 2004 р., як і раніше залишає безкарними переходи депутатів з однієї фракції в іншу, дозволяючи їм міняти ідеологічну "орієнтацію", що є обманом виборців, які, віддаючи свої голоси, ідентифікували кандидата з конкретною політичною силою.
"Що стосується депутатів місцевих рад, формально норма про відкликання в законі є, фактично - механізми імперативного мандата в законі прописані декларативно, що ускладнює або робить його застосування взагалі неможливим. Таким чином, існує необхідність в інституціоналізації санкцій по відношенню до депутатів будь-якого рівня, щоб був наявний превентивний захід від бездіяльності та корупції в представницьких органах влади. Відсутність реальної можливості у народу контролювати парламентаріїв та інших виборних осіб - породжує безвідповідальність в органах влади. Вирішення цієї проблеми дозволить усунути деструктивні елементи і модернізувати державне управління", - додав Костерін.
