Вірус несвободи: як в українських в'язницях борються з коронавірусом

Вірус несвободи: як в українських в'язницях борються з коронавірусом
У в'язницях укладеним міряють температуру (фото в тексті: Денис Малюська/Facebook)

В рамках карантину в Україні влада просить населення залишатися в самоізоляції і по можливості працювати з дому. Однак частина установ при всьому бажанні не може перейти на дистанційний режим. Під час пандемії продовжують працювати не тільки лікарні, але і в'язниці. Чи зможуть вони протистояти хворобі і які заходи приймає пенітенціарна система, щоб не допустити масового зараження ув'язненних – в матеріалі РБК-Україна.

Обмеження соціальних контактів і дотримання елементарних правил гігієни – це базові правила в боротьбі з поширенням коронавірусу, які використовують у всіх цивілізованих країнах. Однак їх складно дотримуватися у місцях несвободи.

У в'язницях і СІЗО люди ізольовані від навколишнього світу, однак продовжують тісно контактувати між собою. Найчастіше вони також позбавлені можливості швидко отримати якісну медичну допомогу.

В рамках протиепідемічних заходів ув'язненим зазвичай забороняють побачення з близькими. Зі зрозумілих причин градус невдоволення зростає, що нерідко закінчується бунтами.

З цією проблемою на початку березня зіткнулася Італія. Засуджені 27 в'язниць влаштували масові заворушення із втечами, підпалами і захопленням заручників, протестуючи проти введених обмежень. В ході бунтів загинуло шість осіб.

Деякі країни обрали радикальний шлях, щоб запобігти спалаху коронавірусу в замкнутих тюремних спільнотах. Іран вирішив в якості профілактики відпустити з місць ув'язнення близько 70 тисяч осіб. За словами місцевої влади, будуть звільняти тих, хто "не несе загрозу безпеці".

Масове звільнення ув'язнених підтримали ряд європейських і світових правозахисних організацій. Вони впевнені, що переповненість в'язниць і можливе попадання в них вірусу "з волі" – куди більша небезпека, ніж поява на вулицях тисяч злочинців, що не відбули до кінця призначене їм покарання.

Звільнити або ізолювати

Міністерство юстиції України з початком карантину прийняло ряд профілактичних заходів для того, щоб запобігти потраплянню коронавірусу в закриті тюремні системи. Зокрема, співробітники установ проводять температурний скринінг і дезінфекцію приміщень.

З 13 березня були заборонені побачення ув'язнених з усіма, крім адвокатів. Також вхід у місця несвободи на час карантину закритий представникам ЗМІ, громадських і релігійних організацій.

Тим не менш, міжнародні та українські правозахисні організації б'ють на сполох. На їхню думку, вжитих заходів явно недостатньо для успішної профілактики, і навіть одиничний випадок зараження в СІЗО чи колонії загрожує дуже швидко перерости в стихійне і неконтрольоване лихо.

Вірус несвободи: як в українських в'язницях борються з коронавірусом

"Харківська правозахисна група" оприлюднила відкриту заяву європейських неурядових організацій щодо боротьби з COVID-19 в місцях позбавлення волі. В ній особливо підкреслюється, що в'язниці – надзвичайно сприятливе середовище для поширення вірусних захворювань.

Цьому сприяє переповненість приміщень і велика кількість хронічних захворювань у ув'язнених, у тому числі випадків туберкульозу і ВІЛ. Правозахисники також звертають увагу, що жорсткі репресивні заходи, як наприклад, заборона на побачення з близькими, можуть спровокувати заворушення.

"Хоча обмеження на контакти з зовнішнім світом можуть бути виправдані там, де вони відповідають ризикам і супроводжуються адекватними компенсаційними заходами, слід підкреслити, що закриття в'язниці само по собі підвищує ризик жорстокого поводження, особливо в кризових та панічних ситуаціях", – сказано в заяві.

Правозахисники пропонують досить радикальний вихід із ситуації: суттєво зменшити кількість громадян, які перебувають під вартою.

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров пояснив РБК-Україна, як це може бути реалізовано на практиці. На його думку, необхідно забезпечити автоматичний вихід з в'язниць злочинців, які мають право на умовно-дострокове звільнення (УДЗ).

"Якщо б Мін'юст прийняв таке рішення і імперативно постановив: "всіх хто має право на УДЗ – відпустити негайно доповісти про це!", то це розвантажило б колонії та виправні центри, де таких людей немало", – сказав правозахисник.

Крім того, він пропонує прийняти вже внесений у Раду законопроект і оголосити амністію певних категорій ув'язнених. Профільний заступник міністра юстиції Олена Висоцька, відповідальна за пенітенціарну систему, не вважає цей інструмент прийнятним.

"У разі прийняття законопроекту про амністію в 2020 році близько тисячі осіб може бути амністовано. Але, враховуючи те, що в нашій системі зараз знаходиться близько 52 тисяч осіб, то звільнення цієї тисячі ув'язнених не є, так би мовити, інструментом для протидії коронавірусу", – сказала вона РБК-Україна.

Вірус несвободи: як в українських в'язницях борються з коронавірусом

Ініціатива правозахисників про звільнення ув'язнених, за її словами, у Мін'юсту на даний момент не в пріоритеті.

"Мова про звільнення ув'язнених поки що не йде. Ми зараз націлені на посилення наших медчастин, посилення запобіжників від потрапляння вірусу на вході в пенітенціарні установи. На цьому ми зосередили всі свої сили і саме цим займаємося. Все-таки одна з наших цілей – це охорона суспільства від осіб, які вчинили небезпечні злочини", – підкреслила Висоцька.

Тим не менше, вона зазначила, що Мін'юст не відкидає такий механізм: "Ми зараз вивчаємо практику інших країн, вивчаємо, які зміни в наше законодавство могли б бути прийняті в екстреному порядку з даного питання, але поки що це в теорії", – уточнила заступник міністра.

Вона додала, що при найменших підозрах на хворобу співробітники не допускаються в місця позбавлення волі. Таких випадків з початку карантину зафіксовано близько сотні. Проте серед них не було підозр на коронавірус.

Питання тюремної медицини

Ще одна серйозна небезпека – відсутність у в'язнів доступу до якісної медицини. Колишній глава Пенітенціарної служби Сергій Старенький стверджує, що необхідного обладнання та персоналу немає навіть у Київському (Лук'янівському) СІЗО.

"Температурний скринінг проводиться, але допотопними засобами, бо електронних градусників там немає. Масок особливо теж немає, їх видають тільки вартовим на пости, і то видають по одній масці на 24 години. У Київському СІЗО навіть немає рентгенографа, тобто виявити запалення легенів практично неможливо", – розповів він РБК-Україна.

Заступник міністра юстиції Олена Висоцька підтверджує дані про критичний стан медичної інфраструктури у в'язницях. За її словами, в останні 30 років на це питання не звертали уваги з точки зору інвестицій, тому за тиждень виправити ситуацію міністерство не зможе.

"Так, у Київському СІЗО жахлива ситуація з медичною системою, обладнанням та персоналом. Київ як столиця пропонує медикам явно більш комфортні умови роботи, ніж в СІЗО, тому у нас є проблема з кадрами і обладнанням, в принципі з приміщенням слідчого ізолятора", – додала вона.

За словами Висоцької, ув'язнених з підозрою на коронавірус ізолюють в інфекційних боксах, а потім під конвоєм відправляють у цивільні лікарні. Експрес-тести для виявлення COVID-19 в пенітенціарну систему Мін'юсту надходити не будуть. Всі необхідні аналізи ув'язнених передаються фахівцям МОЗ для тестування.

Вірус несвободи: як в українських в'язницях борються з коронавірусом

Висоцька розповіла, що міністерство "вживає безпрецедентні заходи", щоб смертоносний вірус не потрапив до в'язниці. Зокрема, скасовано побачення з родичами та передачі посилок ув'язненим.

Екс-керівник пенітенціарної системи Сергій Старенький каже, що деякі механізми отримання посилок "з волі" ще працюють.

"Передачі заборонили, так, але можливі посилки поштою так, щоб не було контакту з людиною. По-друге, в деяких установах працюють інтернет-магазини і можна оформити доставку необхідних продуктів", – пояснив він.

У той же час, він упевнений, що жорсткі обмеження навряд чи викличуть бунти та інші акти непокори в українських в'язницях.

"За моєю інформацією, засуджені з розумінням до цього ставляться і немає незадоволенняабо ще чогось такого... Я прогнозую, що в найближчі два-три тижні цього (бунтів, – ред.) точно не буде. Якщо потрапить інфекція всередину установ, то я міг би припустити, що це теоретично можливо, але поки я не бачу підстав для невдоволення ув'язнених", – уточнив Старенький.

Правозахисник Захаров каже, що поганий рівень медицини і неможливість самоізоляції в умовах місць позбавлення волі роблять ситуацію критичною на даний момент.

"Дуже, дуже погана ситуація там з медичним забезпеченням. Засуджені гинуть просто від того, що їх взагалі не лікують, вмирають від "стандартних" хвороб. Якщо коронавірус потрапить до колонії, то там буде "спалах", в цьому я впевнений. Через скупчення людей і відсутність медичної допомоги", – резюмує співголова "Харківської правозахисної групи".

Поки Мін'юст рапортує, що всіма силами стримує проникнення інфекції у місця несвободи. Але той факт, що під час карантину та економічної кризи кількість злочинів неминуче зросте, ставить перед владою не менш важке питання – чи витримає цей період пенітенціарна система. Особливо, враховуючи те, що українські в'язниці часто і так переповнені "постояльцями".

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся