Наше видання неодноразово стосувалося теми останніх нововведення на валютному ринку Узбекистану, зокрема, про заборону на оборот готівкової іноземної валюти. Як зазвичай буває в таких випадках, влада наводить в якості аргументів подібних дій власні благі наміри, покликані сприяти розвитку національної економіки, зміцненню курсу та підвищення статусу національної валюти. Проте, на практиці досить часто наслідки подібних рішень бувають протилежні декларацій урядових чиновників. У тому, до чого призвели згадані зміни в законодавчій базі, розбиралися аналітики розділу «Новини Узбекистану» журналу «Біржовий лідер».
Паніка серед міняв і населення
Новий порядок обігу валюти та валютообмінних операцій вже на наступний день після того, як про нього стало відомо, спровокувала різкий стрибок курсу на «чорному ринку». Зокрема, за інформацією інформаційного порталу «Uznews.net» вже 31 січня курс піднявся з 2700 сумів за один долар до 2850-2860, а 1 лютого на деяких ринках за один «зелений» давали навіть 3,5-3,7 тисячі сумів. Втім, вже з 2 лютого курс повернувся до позначки 2,8 тисячі сумів, і, як стверджують досвідчені валютники, він тепер буде, як і раніше, вести поступальний рух вгору по 20-30 сумів в день.
Втім, такі прогнози можуть не виправдатися, бо, як повідомила журналістам одна з валютчиц Ташкента, новий порядок, згідно з яким легально можна буде купувати в обмежених межах лише безготівкову валюту за наявності банківської валютної карти, може призвести до того, що вони повинні будуть виїжджати для переведення в готівку грошей в ближнє зарубіжжя, що неминуче призведе до накладних витрат і позначиться на курсі іноземної валюти в Узбекистані.
Серед населення в перші дні також спостерігалися панічні настрої, пов'язані, насамперед, з чутками про те, що перекази з-за кордону відтепер будуть видаватися виключно в національній валюті. Втім, подібні побоювання були безпідставні, бо, як і попереджали раніше представники Центрального банку, грошових переказів новий порядок не торкнеться. На практиці, принаймні поки що, так і є.
Скорочення штатів в банках
Одним з положень нового порядку є норма, відповідно до якої купівля і продаж іноземної валюти в офіційних обмінних пунктах відтепер буде доступна лише іноземним громадянам. У зв'язку з цим уряд постановив розміщувати такі пункти обміну у будинках вокзалів і аеропортів, готелях та інших місцях, де іноземці бувають найбільш часто. Це, в свою чергу, призвело до того, що тепер комерційні банки почали суттєво «оптимізувати» мережу своїх обмінних пунктів. Так, за словами співробітниці столичної філії банку «Асака», з 36 співробітниць обмінних пунктів тільки у Шайхантохурском районі Ташкента, прийнято рішення залишити лише третина - 12 осіб, а іншим ще в січні, мабуть передбачаючи «новий порядок», запропонували шукати нову роботу, причому звільнялися співробітниці «за власним бажанням», в обмін на що адміністрація їм надала матеріальну допомогу у вигляді подвійного розміру місячного окладу. Втім, ще в другій половині минулого року співробітницям обмінних пунктів почали значно скорочувати премії і доплати, а також скасували оплату проїзду та харчування на робочих місцях.
Навіщо потрібна була «реформа»?
Як вже сказано вище, при впровадженні нового порядку влада декларувала необхідність упорядкування валютного ринку, припинення незаконного обігу іноземної валюти, а також підвищення статусу національної валюти. Разом з тим, як відзначають спостерігачі, одним з таємних бажань уряду було встановлення тотального контролю за рівнем доходу громадян, бо навіть у разі, якщо діяти у відповідності з законодавством, при відкритті валютної банківської картки, а також при кожній безготівковій валютообмінної операції всі транзакції будуть відслідковувати, так як в розпорядженні банківської установи є ксерокопія документів, що засвідчують особу.
Крім того, з новим порядком гряде переформатування ринку валютних операцій, бо все буде віддано на відкуп банківським працівникам, таким чином, валютний «чорний ринок» Узбекистану може переміститися з вулиць і ринків у службові кабінети.