В Україні щорічні недонадходження збору за використання поверхневих і підземних вод становлять 460 млн грн, - Рахункова палата.

В Україні щорічні недонадходження збору за використання поверхневих і підземних вод становлять за розрахунками 460 млн грн. Про це сказано у висновках Рахункової палати за результатами відповідного аудиту. Рахункова палата наголошує, що згідно з нормативами Європейської економічної комісії ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,7 тис. куб. м на одну людину, вважається малозабезпеченою водою. Україна підпадає під це визначення, оскільки в маловодний рік її водні ресурси становлять близько 1 тис. куб. м на особу. Отже, серед найважливіших пріоритетів державної політики повинне бути збереження і раціональне використання води.

За результатами аудиту Рахункова палата зазначає, що справляння збору за спеціальне водокористування переобтяжене пільговими та особливими режимами оподаткування, передбачає складну схему адміністрування і контролю.

За експертними розрахунками з кожної 1 тис. куб. м води, забраної з природних джерел, цей збір сплачується лише з 90 літрів, технічні втрати становлять 180 літрів, звільняється від оподаткування 380 літрів, оподатковується за спеціальним режимом оподаткування із застосуванням понижуючих коефіцієнтів 350 літрів. Законодавство не врегульовує, як саме мають затверджуватися нормативи збору за спеціальне водокористування.

Мінприроди протягом семи років не створило дієвого порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, тому вода часто споживається без дозволів, а збір не сплачується, сказано в повідомленні. Мінфін, Мінекономіки, ДПА та Мінприроди не оцінювали впливу пільгового оподаткування на стан макроекономічних і бюджетних показників та не стимулювали раціонального використання і відновлення обсягів якості водних ресурсів. Діюча система податкових преференцій не спонукає до економного споживання води та екологічно безпечного скиду її в природні об'єкти.

У цих умовах ефективна ставка оподаткування використання води на виробничі потреби в середньому по промисловості становить 9 копійок за 1 тис. куб. м, що недостатньо для відновлення природних ресурсів.

Держава фактично дотує водокористувачів і не забезпечує стабільного надходження коштів для природоохоронних заходів. Водночас державні органи не замислюються, як можна стимулювати економне використання водних ресурсів, їх відновлення та поліпшити якість води, наголошує Рахункова палата.