В Україні набув чинності закон щодо стратегії державної екологічної політики України до 2020 р. Закон опубліковано у виданні "Урядовий кур'єр".
Згідно із законом, метою державної екологічної політики є збереження та відновлення екосистеми на всій території України, що необхідна для гармонічного існування живої і неживої природи, досягнення рівноваги використання природних ресурсів, їх відновлення та розвитку суспільства, а також гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров´я населення.
Визначено, що основними принципами національної екологічної політики є: забезпечення збалансованості екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільного розвитку держави; інтеграція екологічних цілей у галузеву політику на тому ж рівні, що економічні та соціальні цілі; забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; сприяння усвідомленню суспільством необхідності збереження навколишнього природного середовища для майбутніх поколінь; участь громадськості у формуванні та реалізації екологічної політики; невідворотність відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; пріоритетність вимог "забруднювач навколишнього природного середовища та користувач природних ресурсів платять повну ціну"; розподіл благ для населення від використання природних ресурсів і забезпечення доступу до них на справедливій основі; достовірність екологічної інформації.
Завданнями поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зокрема, є:
створення систем екологічного управління та підготовки державних цільових програм охорони навколишнього природного середовища для окремих галузей національної економіки, що передбачають технічне переоснащення виробничого комплексу в результаті реалізації інноваційних проектів, впровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;
оптимізація структури енергетичного сектору національної економіки в результаті збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю до 2015 року на 10 відсотків і до 2020 р. на 20 відсотків;
збільшення обсягу використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії до 2015 р. на 5 відсотків та до 2020 р. на 10 відсотків базового рівня;
зменшення обсягу викидів загальнопоширених забруднюючих речовин стаціонарними джерелами до 2015 р. на 10 відсотків і до 2020 р. на 25 відсотків базового рівня, а також пересувними джерелами в результаті встановлення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах до 2015 р. відповідно до стандартів Євро-4, до 2020 р. - Євро-5;
приведення до 2015 р. методології інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин та їх обсягів у відповідність з рекомендаціями Європейської спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані;
визначення основних засад державної політики щодо запобігання змінам клімату, розроблення та поетапне виконання національного плану заходів щодо пом´якшення наслідків зміни клімату на період до 2020 р.;
реалізація механізму Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, зокрема проектів спільного впровадження, проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій;
створення до 2015 р. екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання та збору за забруднення водних ресурсів з урахуванням механізму стимулювання суб´єктів господарювання до раціонального водокористування; встановлення до 2020 року екологічно та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання;
зниження до 2020 р. на 15 відсотків рівня забруднення вод забруднюючими речовинами (насамперед п´ятиденна біологічна потреба кисню, хімічна потреба кисню, сполуки азоту і фосфору) в результаті реконструкції існуючих та будівництва нових міських очисних споруд;
запровадження до 2020 р. управління водними ресурсами за басейновим принципом;
удосконалення і впровадження до 2015 року технологічних процесів підготовки питної води та очищення стічних вод, а також забезпечення контролю за станом систем централізованого водопостачання та водовідведення для зменшення втрат води та поліпшення її якості тощо.