Незабаром прибутковість італійських держоблігацій знизиться, - експерт
Інвесторам не варто панікувати відносно боргової кризи в Італії, вважає керівник групи глобальних макроекономічних досліджень Goldman Sachs Франческо Гарцареллі. На його думку, ринок дуже перебільшує і незабаром прибутковість італійських держоблігацій знизиться. Про це він сказав в інтерв'ю Handelsblatt.
"Італія - хороший приклад збою у функціонуванні європейського ринку облігацій. Переговори про добровільну участь приватних інвесторів в реструктуризації боргу Греції, що почалися в червні 2011 р., зробили можливість неплатежів у Європі реальною перспективою. Як наслідок, ризикові премії на італійські бонди зросли по відношенню до німецьких держоблігацій втричі. Цей стрибок жодною мірою не узгоджується із змінами фундаментальних економічних показників", - зазначив Гарцареллі.
Гарцареллі очікує зниження прибутковості держоблігацій Італії вже незабаром.
"Так, це має статися, і ми чекаємо цього, однак поки ситуація залишатиметься важкою. Інвестори занадто налякані, і високі ризикові надбавки тільки підсилюють їх страхи. Деякі взагалі пішли з ринку. Їх досвід підказує, що йти назустріч країнам, які загрузли в боргах, сенсу немає ще й тому, що заходи економії, що вживаються цими державами, гальмують економічний підйом... Кожне чергове розміщення держоблігацій перетворюється в важке випробування. При цьому в поточному і наступному роках мова йде про бонди з термінами понад двох років на суму 400 млрд євро", - упевнений він.
Виправити це, за словами Гарцареллі, можна з допомогою втручання державних органів влади Європи.
"В даному випадку ми маємо справу з "несправністю ринку", і влада повинна була б визнати це відкрито. Тут необхідно втручання державних органів влади Європи. Приватний сектор більше не хоче брати на себе весь обсяг облігацій проблемних країн, які перебувають на ринку, це стосується і Італії. Значить, якась частина цих бондів повинна з приватних рук перейти на зберігання до закінчення терміну їх дії в якийсь "фінансовий універмаг", який фінансувався б спільно європейськими урядами... Такий "універмаг" вже існує і називається він Європейським механізмом стабільності (ESM)", - підсумував експерт.
