В урядовому проекті Податкового кодексу втрачається сама суть спрощеного оподаткування, - ФРУ

В урядовому проекті Податкового кодексу втрачається сама суть спрощеного оподаткування як альтернатива загальній системі оподаткування, вважає Федерація роботодавців України.

«По-перше, спрощена система оподаткування не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які провадять аудиторську, рекламну, бухгалтерську, адвокатську діяльність; діяльність у сфері права, інжинірингу; діяльність з консультування щодо питань комерційної діяльності та управління; допоміжну діяльність у сфері державного управління; посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна.

По-друге, тепер платник єдиного податку - юридична особа звільняється тільки від сплати податку на прибуток і ведення обліку валових витрат. Фізична особа - від обліку доходів та підтвердження витрат.

Податковий тягар за умов прийняття такої редакції взагалі нівелює сенс суб'єктам малого бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування.  Крім того, платникам податків на загальних умовах буде невигідно закупляти у спрощенців послуги та товари, тому що їх не можна буде віднести на валові витрати», - сказано в повідомленні ФРУ.

Крім того, ФРУ висловила наступні претензії до урядового проекту Податкового кодексу:

- Заборона окремих видів діяльності для підприємців, що користуються спрощеною системою обліку і оподаткування, є несправедливою. Ті види діяльності, що не заборонені, з нашої точки зору, ні чим суттєво не кращі за ті види, що заборонені. Цією системою користуються до 2 млн платників податків. Має бути виважене рішення. Вихід - в проведенні диференційованого оподаткування суб'єктів малого підприємництва в залежності від величини доходів.

- Штрафи за порушення податкового законодавства в проекті Податкового кодексу виписані не коректно. За одне порушення може бути кілька видів штрафу. Штрафи, що вказані в діючому Законі №2181, виписані з нашої точки зору, професійно і враховують інтереси, як держави так, і платників податків. За майже 10 років дії цього Закону в ст.16 „Пеня" і в ст.17."Штрафні санкції (штрафи)" було внесено лише 2 зміни. В порівнянні зі змінами в інші закони з питань оподаткування це небагато. За останні майже 10 років між бізнесом і владою у цьому питанні був віднайдений і досягнутий баланс інтересів, який недоцільно руйнувати.

- Запровадження оподаткування податком з доходів фізичних осіб депозитних вкладів і переказів в користь фізичних осіб з-за кордону вимагає вдумливого і виваженого підходу. Оподаткування не повинно призвести до нищення ринку депозитів і переказів. Це легальний ринок, і непродумані кроки можуть його знищити або зменшити. І те і інше  неприпустимо. Втрати держави, банків можуть бути більшими ніж податки з таких операцій.

- В проекті Податкового кодексу некоректно визначена база оподаткування при обчисленні ПДВ.  Базою оподаткування при обчисленні ПДВ згідно з проектом Кодексу є продаж товарів по вартості, що є не нижчою за фактичні витрати  з їх виготовлення (придбання), а при продажу імпортних товарів базою оподаткування є ціни, що не можуть бути  нижчі  за митну вартість товарів. Існуючий Закон України „Про податок на додану вартість" передбачає при визначенні бази оподаткування застосування механізму „звичайних цін". Чинне законодавство досить детально пояснює поняття звичайна ціна (п.1.20. ст.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"). Визначення бази оподаткування із вищезгаданого Закону України „Про податок на додану вартість" більш правильне і враховує як інтереси держави, так  і інтереси платників податків. Платники, які будуть продавати товар з націнкою 1%, коли зазвичай продають дорожче, не будуть порушниками Кодексу. Існуюче законодавство через застосування поняття „звичайних цін" передбачає механізм боротьби з такими платниками.

- Виключення із витрат платників податку на прибуток  понесених витрат  на товари (послуги) отримані від підприємців, що користуються спрощеною системою обліку і оподаткування, є несправедливим. За такого підходу потрібно всі витрати платників податку на прибуток в користь неплатників піддати ревізії.  Зловживання з надуманими витратами можуть бути не лише  від підприємців, що користуються спрощеною системою обліку і оподаткування.

- В проекті Податкового кодексу некоректно визначено розширення повноважень податкових органів під час перевірок. Розширення повноважень податкових органів під час здійснення податкового контролю не заперечується бізнесом, який в своїй діяльності дотримується чинного законодавства. Але такий бізнес хотів бачити в Кодексі норми, які б захищали бізнес від неоправданих втрат часу на такі перевірки, і щоб були створені умови, які дозволяли б отримувати інформацію від податкових органів стосовно сплати і нарахування податків (акти звірок, доля бюджетного відшкодування, повідомлення про виключення з платників ПДВ та ін.).

- Періодичність проведення позапланових виїзних документальних перевірок не обмежується. Положення існуючого Податкового кодексу в цьому розрізі суперечать чинному законодавству, суттєво обмежують права платників і ускладнюють адміністрування оподаткування. Запровадження такої норми - це перерегулювання підприємницької діяльності.

- З проекту Податкового кодексу необхідно вилучити таку норму, як «бухгалтерський облік тимчасових та постійних податкових різниць».  Така норма  штучно приведе до збільшення нарахованого „віртуального" податку на прибуток, який треба буде сплачувати реально. Тобто, фактично прибутку немає, а сплачувати податок треба.

- Запропонована в проекті Кодексу норма щодо включення в дохід та у витрати виручки від реалізації іноземної валюти та її собівартості фактично подвоює доходи та витрати від однієї операції - продаж продукції на експорт. Один раз включається вартість продажу, другий раз включається вартість проданої валюти. Ця норма суперечить ст.4.3 - суми, відображені у складі доходів, не підлягають повторному включенню до складу доходів. Пропонується включати в розрахунок доходів та витрат лише результат від реалізації іноземної валюти, при перевищенні ціни продажу у дохід, а при нижчій ціні продажу від собівартості валюти включати у витрати.

- Положення ст.32 розділу "Адміністрування податків, зборів та податкових платежів" стосовно самозайнятих осіб суперечать чинному законодавству, суттєво обмежують права і ускладнюють адміністрування оподаткування самозайнятих осіб. Практично - це подвійне ліцензування і подвійне проходження державної реєстрації такими суб'єктами, як нотаріуси, адвокати, аудитори та ін.

- Впровадження норм редакції урядового Податкового кодексу щодо оподаткування підприємців-фізичних осіб та СПД може призвести до фактичного винищення цього прошарку підприємництва в Україні (це близько 2 млн суб'єктів). Це може призвести до значного зростання соціальної напруги в країні та масових акцій протесту проти дій уряду.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся