У ПР впевнені, що законопроект про посилення гарантій незалежності суддів буде прийнятий у четвер
У Партії регіонів (ПР) впевнені, що президентський законопроект про посилення гарантій незалежності суддів буде прийнятий в четвер і не мають наміру що-небудь в ньому змінювати. Про це повідомляє "Комерсант-Україна".
"Процедура, за якої відбувається процес внесення змін до Конституції, що не передбачає ніяких змін законопроекту (після його оцінки Конституційним судом) - в іншому випадку доведеться все починати спочатку, а це може затягнути процес до осені наступного року", - заявив глава парламентського комітету з питань правової політики-Валерій Писаренко (ПР).
За його словами, комітет вчора схвалив цей законопроект.
"Ми очікуємо, що в четвер Верховна рада прийме його 226 голосами, і ці голоси знайдуться! На наступній сесії Ради для його прийняття потрібно 300 голосів, до того часу опозиції доведеться переглянути свої твердження - законопроект є євроінтеграційним, він схвалений Венеціанською комісією, для нас очевидно, що Європа на 100% його підтримує", - зазначив депутат.
У свою чергу представники парламентської меншості не виключають силового протистояння з ПР у випадку, якщо законопроект буде поставлений на голосування.
"Ми будемо діяти по ситуації і консультуватися зі своїми партнерами по опозиції - я поки не можу розкрити всіх секретів", - заявив народний депутат Ігор Мірошниченко ("Свобода").
Спільну заяву про те, що народні депутати від опозиції не будуть голосувати за президентський законопроект про внесення змін до Конституції, вчора розповсюдили прес-служби фракцій "Батьківщина", "Свобода" і УДАР.
"Під прикриттям євроінтеграційних вимог чинна влада і Партія регіонів намагаються проштовхнути закон, який ще більше посилить авторитарну диктатуру президента Віктора Януковича і зробить його вплив на судову систему практично необмеженим",- сказано в повідомленні.
У заяві трьох фракцій міститься десять зауважень до законопроекту. Так, в опозиції пропонують наділити повноваженнями призначати і звільняти суддів виключно Вища рада юстиції, який у свою чергу повинен бути сформований з суддів, обраних на з'їзді суддів.
Меншість також не влаштовує те, що в проекті закону відсутня норма про п'ятирічний термін повноважень генпрокурора - це, на їх думку, призведе до того, що главу Генпрокуратури будуть призначати довічно. Їх обурення викликає і підвищення вікового порогу для суддів до 70 років (зараз судді виходять на пенсію в 65 років), недостатня кількість повноважень Верховного суду і "відсутність дієвих превентивних механізмів, які б зменшували ризики поширення корупції в судовій системі".
"Фракції "Батьківщина", "Свобода" і УДАР ніколи не проголосують за запропоновану редакцію змін до Конституції, так як вона не має нічого загального з забезпеченням справжньої незалежності суддів та європейською інтеграцією України",- йдеться в заяві.
В опозиції закликали владу "сісти за стіл переговорів" і створити у Верховній раді тимчасову спеціальну комісію, яка розробить узгоджений документ. "У Партії регіонів розуміють - щоб прийняти цей законопроект в цілому, необхідна конституційна більшість - понад 300 голосів, а це неможливо без опозиції, так що їм доведеться йти на компроміс", - заявив голова фракції УДАР Віталій Кличко.
На думку експертів, відмову Верховної ради ухвалити президентський законопроект не вплине на підписання угоди про асоціацію з ЄС.
"У Євросоюзі розуміють всю неоднозначність української дійсності. ЄС цікавлять комплексні реформи в Україні, так що фракціям варто створити групу, яка знайде варіант вирішення цієї проблеми - це можливо через прийняття закону "Про судоустрій і статус суддів", в якому будуть враховані зауваження опозиції", - заявив директор європейських програм фонду "Відродження" Дмитро Шульга, додавши, що розгляд цього документа варто було б перенести.
Як відомо, законопроект про посилення гарантій незалежності суддів президент Віктор Янукович вніс у Верховну раду в липні. Він запропонував скасувати п'ятирічний випробувальний термін і призначати суддів відразу безстроково. Згідно з документом, призначення і звільнення суддів здійснює виключно президент за поданням Вищої ради юстиції, а Верховна рада виключається з цього процесу. У вересні законопроект отримав позитивний висновок Конституційного суду.
