Україна розглядає Європейський Союз (ЕС) як оптимальну модель суспільного розвитку економіки, публічних інститутів, а в перспективі - як наш спільний дім. Про це заявив голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у вівторок на засіданні Бюро Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща у Страсбурзі, повідомляє прес-служба парламенту.
У сучасних умовах, зазначив В.Литвин, перед нами відкривається просторий шлях не лише для подальшого культурного взаємозбагачення, але й для розвитку усебічної політичної, економічної та гуманітарної взаємодії з європейськими партнерами. «Власне тому ми сьогодні говоримо про наш остаточний та свідомий вибір - інтеграцію до сім´ї європейських народів, - зазначив керівник парламенту. - Європейська інтеграція - ключовий пріоритет зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя відповідно до норм та стандартів ЄС. Кінцевою метою європейської інтеграції є набуття Україною членства в Європейському Союзі».
«Саме тому Україна надає пріоритетного значення розвитку взаємовигідного та конструктивного співробітництва з державами Центрально-Східної Європи», - підкреслив Голова Верховної Ради, зазначивши, що євроінтеграційний досвід Польщі і Литви у питаннях реформування своєї економіки, політичної системи, адаптації законодавства до європейських норм є на сучасному етапі надзвичайно важливим для України.
В.Литвин наголосив, що обравши модель розвитку «європейський вибір», Україна розуміє необхідність глибокої внутрішньої трансформації, яка полягає у досягненні економічних успіхів і дотриманні загальноєвропейських цінностей. З метою забезпечення практичного просування країни до стандартів ЄС в Україні здійснюється цілий ряд важливих структурних реформ, триває боротьба з корупцією, покращується соціально-економічна ситуація, сказав він.
На переконання керівника парламенту, підтвердженням незмінності євроінтеграційного курсу України є активізація діалогу Україна-ЄС. Зазначивши, що 2010 рік був надзвичайно успішним та результативним для відносин між Україною та Євросоюзом, В.Литвин заявив, що у 2011 році «ми поставили перед собою ще більш амбітні завдання».
Серед найбільш пріоритетних голова Верховної Ради назвав завершення переговорів і підписання Угоди про асоціацію, включаючи створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, забезпечення виконання першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму.
У цьому контексті В.Литвин заявив, що наша держава розраховує на активну підтримку євроінтеграційних прагнень України під час польського головування в Європейському Союзі у ІІ півріччі 2011 року. «Сподіваюсь, що саме під час головування Польщі в Раді ЄС ми реалізуємо домовленості щодо укладення Угоди про асоціацію, створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, а також лібералізації візового режиму для громадян України. Сподіваюсь, що головування нашого надійного партнера Польщі в ЄС забезпечить практичну реалізацію ініціативи «Східне партнерство», - сказав він.
Торкаючись ініціативи «Східного партнерства», В.Литвин зазначив, що Україна розглядає її як додатковий інструмент для всебічного розвитку відносин між Україною та Євросоюзом, і заявив, що Україна цінує зусилля групи друзів України в цій інституції, зокрема наших польських і литовських партнерів, направлені на поглиблення співпраці між Україною та ЄС в рамках Ініціативи. «Ми впевнені, що нині настав час саме для консолідації з обох сторін таких зусиль, аби досягнути максимально практичного результату. З цією метою маємо виробити чітке бачення стратегічних цілей, які слід досягнути в рамках Ініціативи. Ми повинні спільно попрацювати над тим, аби ці цілі відповідали потребам та вимогам країн-партнерів», - сказав він.
За словами голови Верховної Ради, українська сторона вважає, що подальша розбудова «Східного партнерства» має відбуватися на основі чіткого проектного підходу. «Ми повинні перевести роботу в рамках Ініціативи у практичну площину. Ми маємо застосовувати проектний підхід, який би був орієнтований на досягнення чітких видимих результатів», - сказав він, зазначивши, що при цьому варто уникати включення під так звану «парасольку» «Східного партнерства» проектів та програм, які вже реалізуються спільно з ЄС. «Це б означало лише зміну назви, а не нову якість співпраці», - додав він.