У першому кварталі компанії зі страхування життя змогли збільшити збори майже на 20%, при цьому кількість нових договорів зменшилася на 40%. Відтік клієнтів учасники ринку компенсували за рахунок збільшення надходжень за валютними накопичувальними договорами, частка яких в портфелях страхових компаній становить майже 30%. Реального зростання ринку немає: страхування життя не відноситься до послуг першої необхідності, тому в умовах кризи клієнти воліють відмовлятися від послуг страхових компаній. Про це повідомляє журналіст інформаційного проекту FinMaidan Вікторія Руденко.
За три перших місяці року компанії зі страхування життя залучили 559,4 млн грн премій, що на 18,1% більше, ніж за аналогічний період 2013-го (473,5 млн грн). Ці дані оприлюднила Нацкомісія, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг. При цьому кількість укладених в I кварталі договорів зменшилася на 42,5% - з 600,6 тис. до 345,1 тис. Всього за станом на 31 березня було застраховано 4,6 млн осіб.
Основна частина платежів надійшла від фізосіб - 76,9% (430,2 млн грн), від юросіб - 23,1% (129,2 млн грн). За договорами банківського страхування і страхування від критичних захворювань страховики отримали 311,9 млн грн (55,8%), на другому місці - накопичувальне страхування (223,8 млн грн), 14,3 млн грн надійшло за договорами страхування на випадок смерті, найменше - 9,2 млн грн - за договорами пенсійного страхування. Обсяг виплат за страхування життя склав 44,9 млн грн (+50,7%).
Наростити премії страховикам дозволила девальвація гривні. "За три місяці долар в Україні подорожчав більш ніж на третину, у результаті платежі за валютним накопичувальними договорами істотно зросли", - пояснює заступник голови правління СК "Оранта-Життя" Рустем Галієв. Офіційний курс гривні знизився з 7,99 грн/дол. на початку року до 10,95 грн/дол.(+37%) до кінця першого кварталу.
Однак скористатися девальвацією змогли далеко не всі компанії. Якщо до кризи 2008 року частка валютних накопичувальних договорів в портфелі компаній зі страхування життя сягає 70-75%, то тепер їх менше третини. "У нашому портфелі частка таких договорів - не більше 30%", - розповів Рустем Галієв. В "PZU Україна Страхування життя" таких договорів практично не залишилося.
Зараз нові договору у валюті практично не укладаються. "В нашій продуктовій лінійці такий продукт є, але попит на нього дуже невеликий. Як правило, валютні договори вибирають корпоративні клієнти, зарплата співробітників яких прив'язана до курсу долару. Найчастіше це іноземні компанії, де страхування життя включено в соцпакет для топ-менеджерів", - розповіли в одній з лайфових страхових компаній, що спеціалізуються на накопичувальному страхуванні.
Відмовлятися від валютних договорів компанії почали ще в 2009 році, коли після різкого зростання курсу долара багато клієнтів виявилися не в змозі вносити платежі за такими договорами. Страховики пропонували їм різні варіанти зниження фінансового навантаження: переказ валютних договорів в гривню, "заморожування" договорів з можливістю поновлення платежів через певний період, зменшення страхової суми і, як наслідок, зменшення суми платежу. Щоб стимулювати клієнтів конвертувати валютні договори в гривневі, страхові компанії пропонували індексувати страхову суму на рівень інфляції, що дозволяє клієнтам уникнути втрат, викликаних девальвацією. В результаті вже в 2009 році частка валютних договорів знизилася до 50%.
Реального зростання ринку немає, відзначають учасники ринку. "До того ж клієнти з Криму розривають укладені раніше договори і забирають викупні суми", - зазначає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова.
Практично заморожені надходження зі східних регіонів країни. "Накопичувальне страхування ніколи не було послугою першої необхідності, тому не дивно, що населення з Луганської та Донецької областей, де йдуть військові дії, відмовляються платити за договорами", - розповідає Рустем Галієв. Втім, за словами страховиків, такі клієнти поки не розривають договори, а просто заморожують їх: відновити платежі можна в будь-який момент. А активація банківського страхування відбудеться тільки після того, як банки відновлять роздрібне кредитування населення в колишніх обсягах.