Збільшення соцдопомоги, підтримка бізнесу та нова ера в будівництві: що розглянула Рада

"Одне з найважливіших рішень, які ми ухвалили - це збільшення видатків на фінансування соцдопомоги переселенцям, а також на програми підтримки фермерів та підприємців. Загалом на це додатково піде 80,9 млрд грн. Зараз скрутний час для всіх, але ми не лишаємо людей наодинці з їхніми проблемами. І шукаємо можливість стимулювати бізнес, з податків якого ми фінансуємо армію", - заявила голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.

За її словами, гроші на ці потреби, а також додаткову субвенцію місцевим бюджетам на відбудову зруйнованої критичної інфраструктури візьмуть з коштів внутрішніх і зовнішніх запозичень, а також з фінансової допомоги ЄС.

Зокрема, 1,5 млрд грн виділять на фінансування нової бюджетної програми підтримки фермерських господарств, 4 млрд грн підуть у Фонд розвитку підприємництва, 1,6 млрд грн надійдуть до місцевих бюджетів для відбудови критичної інфраструктури у рамках спільного проекту з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Ще однією суттєвою підтримкою бізнесу став законопроект №7378, який на період воєнного стану звільняє від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності.

"Ми намагаємося змінювати законодавство так, щоб воно відповідало реаліям воєнного стану, щоб воно працювало на стимулювання розвитку бізнесу, зараз це особливо важливо. Тому ми вирішили скасувати штрафи за невчасно подану фінансову звітність", - сказала Шуляк.

Вона пояснила, що оприлюднити фінансову звітність разом зі звітами за весь період можна буде на своїй вебсторінці або своєму вебсайті протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Окрему увагу парламент приділив захисту інтересів військовослужбовців. Зокрема, за основу прийнятий законопроєкт №7414, який передбачає звільнення військових від стягнення боргів зі споживчого кредитування на період дії воєнного стану.

"Ми переконані, що зараз не той час, щоб колекторські компанії домагалися сплати боргу у військового або його родини. Тому й пропонуємо на період дії воєнного стану заборонити такі стягнення. Військові зараз віддають свій борг на передовій", - додала Шуляк.

Увагу також приділили й працівникам служби цивільного захисту та їхнім родинам. Парламент ухвалив законопроект №7284, який надає співробітникам ДСНС рівне з військовослужбовцями та поліцейськими право на соціальний захист та соціальне забезпечення.

"Щодня ми бачимо, як працівники ДСНС розбирають завали, знешкоджують вибухівку, гасять пожежі, відновлюють системи життєзабезпечення у зруйнованих містах та селах. Багато з них ризикують своїм життям та здоров’ям, у них має бути гідне соціальне забезпечення", - переконана Шуляк.

Законопроект передбачає пільгове санаторно-курортного лікування безвідносно до розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї для працівників ДСНС та членів їхніх родин. А одноразова грошова допомога у випадку смерті, інвалідності або часткової працездатності буде на рівні таких же виплат військовослужбовцям, поліцейським та членам їхніх сімей.

Кардинальні зміни очікують і на сферу будівництва. Цього тижня Верховна рада розглянула відразу два законопроєкти, які суттєво вплинуть на будівельну галузь.

Перший з них передбачає цифровізацію будівельної галузі, це законопроєкт № 6383, який парламент прийняв за основу. Він впроваджує будівельне інформаційне моделювання (BIM). Це віртуальне будівництво об’єкта, яке можна зробити задовго до його фактичного завершення. Воно деталізує фізичні, технічні, технологічні, часові, екологічні та вартісні характеристики об’єкта.

За прогнозами, запровадження ВІМ-технологій дозволить максимально ефективно використовувати кошти при будівництві, а отже - збільшити кількість побудованих та реконструйованих об’єктів. Це вкрай актуально з огляду на те, яка масштабна відбудова потрібна країні.

"Фактично ВІМ - це коротші терміни розроблення проєктної документації, зменшення ймовірності помилок при проектуванні, швидке надання інформації про результати досліджень і випробувань, а також істотне скорочення вартості будівництва та раціональне використання ресурсів", - запевнила Шуляк.

За її словами, саме з використанням BIM-технології зведені Шанхайська вежа, Олімпійський стадіон у Баку, надсучасний Стамбульський аеропорт.

Ще один важливий законопроєкт зі сфери будівництва Верховна рада ухвалила остаточно (№ 6485). Він запровадить комплексну термомодернізацію будівель, що дозволить мешканцям будинків суттєво заощаджувати на опаленні, а державі скоротити витрати на закупівлю імпортного газу.

Законопроект спрощує процедуру розгляду заявки на часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності. Також можна буде поетапно фінансувати проєкти термомодернізації та роботи, які безпосередньо з нею не пов’язані, але які є необхідними для енергоефективності будівель.

Крім того, почнуть діяти нові мінімальні вимоги до енергоефективності, які переглядатимуть не рідше ніж раз на 5 років.

"Ці вимоги застосовуватимуть при новому будівництві, реконструкції або ж капітальному ремонті. Вони будуть різними залежно від призначення та висотності будівель, а також виду будівництва", - підсумувала Шуляк.