Уроки під обстрілами. Як діти повертаються до навчання у прифронтових регіонах
З 1 вересня діти повертаються до навчання. Війна, безперечно, вносить свої корективи у початок навчального року. У прифронтових регіонах уроки будуть проходити у дистанційному форматі через загрозу обстрілів та часті сирени повітряної тривоги. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Цей навчальний рік буде для українських шкіл чи не найважчим. Робота закладів освіти з 1 вересня поділиться на декілька форм: очна, дистанційна та змішана. Рішення – на розсуд ОВА, засновників та педрад. Зокрема, у школах повинно бути облаштоване укриття, щоб у разі ракетної небезпеки діти мали можливість сховатись і там продовжити урок.
Як пояснили РБК-Україна у МОН, структура та тривалість навчального тижня, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою. Також школа сама приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі.
"При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі, слідзабезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разівключення сигналу "Повітряна тривога" або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги", – йдеться у відповіді міністерства на запит РБК-Україна.
А от проблема наявності сховища у школах досі не закрита, адже більшість навчальних закладів їх просто не мають. Що і ускладнює організацію навчання навіть у відносно мирних регіонах. Тому заклади освіти намагаються пришвидшено вирішити цю проблему до початку навчального року. Але у регіонах, що наближені до зони бойових дій, ситуація ще складніша.
Не скрізь онлайн-формат
У прифронтових областях небезпека ударів російської армії більш висока. Наприклад, громади Сумської області, що знаходяться поряд з українсько-російським кордоном, потерпають від постійних обстрілів ворожих військ. Тому формат навчання в школах буде однозначно дистанційним, розповідає РБК-Україна місцева вчителька української мови Тетяна.
"Проблем з таким типом навчання немає, бо "ковідні" обмеження вже навчили працювати вчителів та учнів в такому форматі. Ми розуміємо, що треба навчати дітей дистанційно, бо школи та садки часто бувають під прицілом у росіян і дуже ризиковано проводити навчання в них", – каже жінка.
Згідно з інфографікою, представленою освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим, у Сумській області 78% батьків обрали для своїх дітей дистанційну форму навчання. 6% опитаних проголосували за очну форму навчання. Інші з тих, чи інших причин ще не визначилися як хочуть щоб навчалися їхні діти.
Керівниця департаменту освіти і науки Сумської ОВА Вікторія Гробова раніше в інтерв'ю "Суспільному" пояснила, що офлайн будуть працювати тільки ті заклади освіти, які відповідають декільком критеріям. По-перше: обов’язково повинно бути укриття, розраховане на всіх дітей та персонал.
"Тому тут ми будемо говорити, що це буде змішана форма навчання. Будуть елементи дистанційної форми навчання і, можливо, переміщення до інших навчальних закладів. Ми розглядаємо зараз будь-які форми. Сьогодні є застереження тільки по 40-кілометровій зоні. Там навчання точно буде проходити дистанційно, або розглядатимемо інші форми", – розповіла вона, додавши, що все буде залежати від того, якою буде ситуація в області станом на перше вересня.
Втім, не у всіх регіонах готові розподілити формат онлайн-навчання по районах. У Харківській області, де тривають активні обстріли і часто звучать сповіщення про повітряну тривогу, батьки та вчителі надають перевагу навчанню онлайн.
За результатами опитування, яке опублікувало Управління держслужби якості освіти, дистанційне навчання на Харківщині підтримують 67% батьків, іще 27% було важко відповісти. За навчання онлайн також 72% вчителів, іще 19% було важко відповісти. Остаточне рішення стане відомо ближче до початку навчального року. Але у самому Харкові школи відкривати не будуть взагалі, занадто небезпечно, раніше повідомила радниця голови Харківської ОВА Наталя Попова.
Так само і в Миколаєві, який обстрілюють чи не щодня. Зі слів заступника голови Миколаївської обласної військової адміністрації Олександра Трайтлі, орієнтовно 200 закладів освіти в Миколаєві, Баштанському та Миколаївському районах області перебувають в зонах бойових дій та радіусі ураження російських реактивних систем залпового вогню. У таких школах можливість проведення навчального процесу в офлайн-форматі не розглядають, повідомив він в інтерв’ю "НІС-ТВ".
"У Миколаївській області до початку навчального року в офлайн форматі готові 30% закладів – з 448 шкіл в регіоні укриття є в 153. Але остаточне рішення про форму навчання прийматимуть батьки учнів", – уточнив він про інші райони області.
Олег, який викладає інформатику в Дніпрі, каже, що батьки в їхній школі загалом підтримують рішення міської ради про дистанційне навчання. Уроки для дітей планують проводити як у так званому спільному форматі (коли учні разом із вчителем у відеоконференції), так і індивідуально – коли дитина виконує завдання, а потім відправляє їх педагогу. Графік дистанційного навчання вибудують комфортно для школярів різного віку, повідомили у міськраді.
У містах, які знаходяться ближче до південного напрямку бойових дій, навчання також буде дистанційним. Наприклад, у Нікополі та Кривому Розі, які з кожним днем все частіше піддаються обстрілам. Втім щодо всього регіону рішення поки не прийнято. Ситуація ближче до Полтавської та Кропивницької областей спокійніша, але питання знову ж в наявності бомбосховищ у школах.
Так як і на Чернігівщині, центр якої потерпав від значних обстрілів в перший місяць повномасштабної війни. Сьогодні неспокійна обстановка залишається на прикордонній до Білорусі території. Тому можливо в регіоні можлива, як очна (ближче до Київської та Полтавської областей), так і заочна форми навчання (в прикордонних громадах). Це рішення залишається на розсуд військових адміністрацій областей, місцевої влади та педрад.
"Багато батьків втомились від пандемії, коли доводилось вводити онлайн-формат. Багато думали, що вже цього року діти сядуть за парти. Але зараз питання безпеки стало ще важливішим, вони це розуміють. Тому діти можуть знову вчитись з дому", – розповіла виданню вчителька української мови в одній із чернігівських шкіл.
Втім, є ще більш "гарячі" області, такі як Запорізька та Донецька. У першій – ближче до фронту навчання дітей можливо тільки в онлайн-форматі. Щодо Донецької – там наразі один з найгарячіших напрямків бойових дій і триває обов’язкова евакуація людей. Тому про навчання в школах навіть не йде мова. Скоріше за все це буде дистанційний формат. Але найкраще, як попереджає влада, цей регіон взагалі покинути задля власної безпеки.
Чудо від Маска і повітряні тривоги
Більшість батьків, які проживають у прикордонних громадах, розуміють ризики та нічого не мають проти дистанційного навчання. Втім, є проблеми з технічним забезпеченням: ноутбуки, комп’ютери та доступ до інтернету. Не у всіх сімей є на них гроші, а це необхідно щоби під'єднатися до онлайн-класу, розповіла виданню вчителька української мови Тетяна, яка викладає в Сумській області.
Вона жартома каже, що було б чудово, якби цю проблему вирішив Ілон Маск і подарував українським учням із прифронтових територій ноутбуки. Адже багато сімей зазнали значних збитків через бойові дії. А крім ремонту будівель та оновлення побутової техніки, в список додалась покупка ноутбука, яка навряд чи буде пріоритетом у цьому переліку.
Наприклад, у сім’ї Вдовиченків, які живуть у Хотінській громаді на Сумщині, з техніки є тільки телевізор та блендер. Батьки не можуть дозволити собі придбати ноутбук, який потрібен для онлайн-навчання їхньому сину, п'ятикласнику Івану.
"Коли він був в школі, то нам потрібно було купити лише зошити та ручки. Це було легше фінансово. Зараз ми не можемо купити йому комп’ютер. Доведеться ходити до однокласника, щоб разом з ним підключатись до уроків. Іншого варіанту не бачимо", – каже батько Івана Олексій.
Втім, є ще більш важливе питання – безпека. Якщо під час онлайн-уроку пролунає сирена, доведеться переходити в укриття. А до навчання діти зможуть повернутися тільки тоді, коли це буде безпечно.
"Я думаю, що під час сирени або обстрілів всі розуміють, що власне життя набагато цінніше, ніж продовження дистанційного навчання. У такому випадку вчитель дає інструкцію щодо виконання дій при загрозі обстрілу. А коли вже продовження навчання стає безпечним, всі учні повертаються на свої місця", – пояснив виданню Олексій, викладач математики у Харківській області.
Більшість педагогів з прифронтових областей, з якими вдалось поспілкуватись РБК-Україна, наполягають: безпека дітей має бути важливішою за уроки. А прочитати навчальний матеріал вони зможуть пізніше, навіть якщо тривога затягнеться на години.
"Ми робили наступним чином – кидали матеріал у Вайбер у розповідній формі. Власні відео чи з YouTube, або щось з методичок профільних ресурсів", – розповів виданню Володимир, учитель математики з Харківщини. Водночас, за його словами, дитина може потребувати нагляду батьків, щоби вони або допомогли освоїти матеріал, або розпланували час для занять.
Як зазначили в МОН у відповідь на запит РБК-Україна, освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення та продовжити процес навчання. Втім, в МОН не пояснили, як бути у разі, якщо сирена буде тривати довго, як в деяких областях, по декілька годин.
Певно, вчителям доведеться "викручуватись" за допомогою матеріалів для самостійного опрацювання, не враховуючи домашні завдання. Наскільки це буде ефективно – невідомо. Але головне те, що попри пандемію та війну, діти продовжують здобувати освіту. Хоча питань до її якості, безперечно, буде ставати все більше.